Перемовини про членство в ЄС розпочалися

Початок діалогу з Брюсселем вимагає від Києва повної адаптації національного законодавства до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Угорщина розблокувала

Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу у лютому 2022-го. Уже в червні того ж року набула статусу кандидата в члени цього економічного і політичного союзу 27 держав. А в грудні 2023-го лідери ЄС ухвалили політичне рішення розпочати перемовини про членство у ньому України.

Наступним кроком стало відкриття перемовного процесу. 15 червня ц. р. на міжурядовій конференції Євросоюзу в Люксембурзі розпочалися офіційні перемовини щодо членства України й Молдови в унії, старт яких упродовж 17 місяців блокувала Угорщина. Однак Петер Мадяр, її новий прем’єр-міністр, після інтенсивних перемовин між Києвом, Будапештом і Брюсселем, а також дипломатичного тиску з боку інших держав Євросоюзу, погодився підтримати процес набуття Україною членства в ЄС в обмін на всеохопну угоду з нею щодо розширення мовних, освітніх, культурних і політичних прав угорської меншини.

За його словами, український уряд зобов’язався найближчим часом додати до свого законодавчого поля зміни, надавши угорцям на Закарпатті «набагато ширші освітні, культурні, мовні та політичні права, ніж ті, що вони мали дотепер». Утім, у британській телекорпорації Бі-бі-сі зауважили: «Верховна Рада ще має ухвалити низку поправок до законів. Коли вони можуть бути ухвалені, наразі не відомо, але з досвіду роботи парламенту можна прогнозувати, що підготовка змін до законодавства спершу у комітетах, потім їхній розгляд у сесійній залі у двох читаннях можуть тривати місяцями. Експерти вже зараз прогнозують запеклі дебати навколо запропонованих правок».

«Ще кілька років тому Венеційська комісія Ради Європи дійшла висновку, що українське законодавство у сфері прав національних меншин не відповідає законам ЄС. На цей висновок опиралася й Європейська комісія (ЄК), коли у листопаді 2023 року звітувала про готовність України до початку перемовин про вступ до ЄС», — розповіли також у медіакорпорації.

Та на думку Ласла Зубанича, завідувача кафедри історії Угорщини й європейської інтеграції Ужгородського національного університету, частина суперечностей між Києвом і Будапештом досі залишається неврегульованою. За його словами, деякі запитання були вирішені лише частково і не були доведені до кінця.

Тим часом Аніта Орбан, міністерка закордонних справ Угорщини, попередила: якщо Україна не виконає угоду про меншини, то її рух до Євросоюзу зупиниться. Тобто попри досягнутий компроміс із Будапештом, відкриття перемовин є лише початком тривалого процесу адаптації України до вимог ЄС.

Основи базових реформ

Для узгодження законодавства України та Молдови з правилами і стандартами Євросоюзу передбачені перемовні кластери — шість тематичних блоків, у які згруповані розділи права ЄС. 15 червня на міжурядовій конференції Євросоюзу в Люксембурзі офіційно відкрили «Кластер 1 «Основи» (Fundamentals) — фундамент євроінтеграції, без успішного закриття якого рух за іншими напрямками перемовин буде заблоковано.

Архітектура цього стратегічного блоку охоплює три ключові аспекти: правосуддя та безпеку (судову систему, захист основоположних прав людини, внутрішню безпеку і правопорядок), інституційну стійкість (реформу державного управління, стабільність демократичних інституцій, публічні закупівлі, статистику та фінансовий контроль), а також економічний базис у вигляді відповідності критеріям дієвої ринкової економіки. Ефективність реформ у цих сферах є визначальним індикатором відповідності держави принципам правової визначеності та політико-економічної зрілості для набуття членства в ЄС.

Частину вимог Україна та Молдова повинні виконати вже найближчим часом. Інші — до завершення перемовного процесу.

Відкриття першого кластеру не є суто дипломатичним кроком. Воно запускає процес виконання конкретних зобов'язань у сфері верховенства права, судової й антикорупційної реформ, реформування правоохоронного сектору, державного управління та демократичних інституцій, більшість із яких мають бути реалізовані протягом найближчих років.

Відтак Тарас Качка, віцепрем’єр із питань європейської й євроатлантичної інтеграції України, запевнив: «Усі ці вимоги є реалістичними. За наступні 12-18 місяців можна закрити більшість перемовних розділів і наступного року вийти на підписання договору про вступ до ЄС».

Водночас досвід попередніх хвиль розширення унії свідчить, що перемовний процес зазвичай триває роками. Його тривалість залежить як від темпів реформ у країні-кандидатці, так і від політичної позиції держав-членів Євросоюзу.

Хоча «Кластер 1» є фундаментом усіх перемовин, майбутнє членство України також залежатиме від успішної адаптації законодавства до вимог ЄС у сферах внутрішнього ринку, економічної політики, екології, транспорту, сільського господарства і зовнішніх відносин. Утім, успіх реформ визначатимуть не деклараціями, а конкретними результатами.

Саме для їхнього оцінювання у межах перемовного процесу застосовують так звані бенчмарки — набір конкретних критеріїв, за якими ЄК оцінює готовність країни-кандидатки до подальшого просування на шляху до членства. Частина з них визначає умови для відкриття перемовних розділів, інші — для їхнього тимчасового або остаточного закриття.

Для «Кластера 1 «Основи» бенчмарки охоплюють питання верховенства права, незалежності судової влади, боротьби з корупцією, реформування державного управління та функціонування демократичних інституцій. Саме від виконання цих вимог значною мірою залежатиме швидкість просування України на перемовинах із ЄС.

Гальмує не лише війна

Відкриттям «Кластера 1 «Основи» ЄС перевів процес вступу України з політичної площини в юридичну. Водночас, принаймні, наразі не погодив відкриття для України решти перемовних кластерів — забракло голосів «за».

Зокрема, французи традиційно обережно ставляться до надто швидкого темпу розширення ЄС. І хоча представники Франції заперечують, що гальмуватимуть подальшу євроінтеграцію України, однак переконали вони в цьому не всіх.

А п. Мадяр заявив, що надто стрімке просування України «буде дуже лихим знаком для держав Західних Балкан, які роками чекають на євроінтеграцію». Тож хоча Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення, й заявила, що має підстави очікувати на відкриття решти п`яти кластерів у липні ц. р., подальше просування України до членства в Євросоюзі залежатиме не лише від результатів реформ, а й від позиції держав-членів ЄС. Додатковим викликом залишається повномасштабна війна з Росією, яка ускладнює дискусії щодо темпів і умов майбутнього членства України. Зокрема, частина європейських політиків вважає, що вступ держави, яка перебуває у стані війни, може створити для ЄС безпекові та політичні ризики.

Приміром, Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, заявив: «Україна не зможе набути повноправного членства в ЄС до завершення війни. Проте Київ має можливість отримати статус асоційованого члена як проміжний етап інтеграції».

Окремі держави-члени, зокрема, Польща, можуть висувати додаткові вимоги щодо захисту власних економічних інтересів, насамперед у сфері сільського господарства, транспорту та розподілу європейських фондів. «Не лише перший кластер, але й усі наступні виглядають дуже серйозним викликом для української влади. Їхнє відкриття свідчитиме, як кажуть безпосередні учасники перемовин, що з боку ЄС «все серйозно». А їхнє «закриття», тобто виконання, засвідчить, наскільки серйозно все щодо членства у ЄС з боку Києва», — констатували: журналісти Бі-бі-сі.

Поки що оптимістичним терміном вступу України до ЄС є 2030 рік. За оцінками аналітиків, з часу, що залишився, 2-2,5 роки може знадобитися на ратифікацію договору про вступ України у всіх 27 державах-членах ЄС. Отже, за 2027-2028 рр. треба встигнути провести перемовини за всіма шістьма кластерами, а також написати текст договору про вступ України. І звісно, на терміни можуть вплинути багато подій, починаючи від завершення війни та закінчуючи зміною влади в окремих європейських країнах на більш скептичну щодо України.

Утім, Даніель Шеліговський, координатор програми Східної Європи Польського інституту міжнародних відносин, певен, що для Європи інтеграція України є не лише політичним рішенням, а й питанням безпеки. «Тримати Україну в сірій зоні безпеки Європі дорожче, ніж інтегрувати її до європейської системи безпеки», — зазначив він.