Камінь спотикання

Україна отримала від Європейського Союзу (ЄС) умови для вступу за трьома останніми перемовними кластерами. Про це повідомила Юлія Свириденко, глава українського уряду. Йдеться про кластери 4 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», 5 «Зелений порядок денний та стале з’єднання» та 6 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості», — уточнила вона.

За словами прем’єрки, вперше в історії Україна отримала повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу до ЄС. У грудні 2025-го українська сторона отримала умови (бенчмарки) за трьома іншими кластерами: 1 «Основи процесу вступу до ЄС», 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Зовнішні відносини». Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки — успішне закриття кластерів і підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС», — зазначила вона і запевнила, що уряд продовжить виконувати умови вступу — впроваджуватиме необхідні реформи, заходи й звітуватиме перед унією.

Цю інформацію підтвердила Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення. Вона пояснила, що відкриття кластерів дає Україні реальний шанс пришвидшити реформи у економіці, енергетиці, транспорті та сільських громадах. «У час, коли Європа перебуває під тиском Сходу і Заходу, ми не можемо дозволити собі втрачати час. І ми його не марнуємо. Зараз усі шість кластерів вже неофіційно відкриті», — зазначила посадовиця.

За її словами, Україна має реальний шанс пришвидшити реформи, які покращують повсякденне життя, починаючи від робочих місць і бізнесу до енергетики, транспорту та підтримки сільських громад. «Водночас ми продовжуємо роботу над планом дій щодо десяти пріоритетів реформ, узгоджених у Львові, зі сильним акцентом на верховенстві права, боротьбі з корупцією та розбудові сильних, підзвітних демократичних інститутів», — додала єврокомісарка.

Вона уточнила, що, зокрема, реформи в межах кластеру № 3 призведуть до збільшення робочих місць, покращення умов для бізнесу та більших інвестицій в економіку України. Тоді як реформи в межах кластеру № 4 означають чистішу енергію, надійніше електропостачання та кращі дороги, залізничні сполучення та прикордонні переходи. А реформи в межах кластеру № 5 означають міцніше сільське господарство, кращу підтримку для сільських громад і розумніше використання землі та водних ресурсів.

Своєю чергою, Європейська рада (ЄР) констатувала прогрес технічної роботи з відкриття перемовних кластерів щодо членства України в ЄС і вважає необхідним негайно відкрити їх офіційно. Проти цього традиційно виступили лідери Угорщини та Словаччини. Проте всі інші лідери ЄС упевнені, що майбутнє України й її громадян — в Євросоюзі. «ЄР вітає значний прогрес, якого Україна досягла досі за найскладніших обставин, та закликає до подальших необхідних реформ», — наголосили в заяві.

Нагадаємо, що перемовини про вступ до ЄС нових держав-членів поділені на 35 розділів, 33 з яких об'єднані у шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. За кожним із розділів Європейська комісія (ЄК) спершу проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України правовим нормам Євросоюзу. Напередодні стало відомо, що Україна виконала 84 % угоди про асоціацію з ЄС. При цьому найменшого прогресу досягнули в такій важливій сфері, як фінансова співпраця та боротьба з шахрайством (24 %).

Однак, 19 березня лідери країн унії своєму на саміті не змогли переконати Віктора Орбана, прем'єр-міністра Угорщини, розблокувати надання Україні кредиту в 90 млрд EUR. Розмова тривала півтори години. Антоніу Кошта, президент ЄР, різко розкритикував поведінку глави угорського уряду, назвавши ситуацію неприйнятною. Він наголосив, що такі дії порушують умови співпраці, що лежать в основі ЄС, і цю «червону лінію» досі не порушував ще жоден лідер. Водночас посадовець зауважив, що деякі заяви Володимира Зеленського в минулому були недоречними за тоном і це «не допомагає».

Роберт Фіцо, прем’єр-міністр Словаччини, підтримав свого угорського колегу за посадою, а Чехія дистанціювалася від суперечки. Інші лідери виступили на боці п. Кошти. Після дискусії лідери провели відеозв’язок із президентом України.

Урсула фон дер Ляєн, глава ЄК, не пресконференції після саміту запевнила, що, попри блокування з боку Угорщини, ЄС усе одно надасть Україні кредит у 90 млрд EUR в 2026-2027 рр. «Позика залишається заблокованою, оскільки один лідер не дотримується свого слова. Але дозвольте мені повторити те, що вже сказала в Києві. Ми виконаємо це так чи інакше», — заявила вона і нагадала, що рішення про надання згаданого кредиту ЄР прийняла ще у грудні 2025-го. «Була одна умова — що три країни (Угорщина, Словаччина, Чехія) не братимуть участі в позиці. Ця умова була виконана. Тож визначмо нашу позицію», — запропонувала посадовиця. Вона визнала, що перед ЄС стоять складні завдання, проте додала: «Але сьогодні ми зміцнили нашу рішучість. Це була дуже хороша Європейська рада».

Євросоюз також розглядає можливість надання Україні фінансової допомоги обсягом 30 млрд EUR. Таке рішення обговорюють на тлі спроб знайти компромісний варіант фінансування через заперечення деяких членів ЄС. Попри попередні затвердження великого кредиту, поточна ситуація змушує переглянути обсяги допомоги.

ЄС також запропонував Україні підтримку та фінансування для ремонту нафтогону «Дружба». Київ позитивно сприйняв цю пропозицію. «У зв’язку з черговими ударами Росії по нафтогону «Дружба» 27 січня ц. р., що призвели до припинення постачання нафти до Угорщини та Словаччини, ми провели з державами-членами ЄС та Україною інтенсивні перемовини задля відновлення постачання нафти до Угорщини та Словаччини. Європейські експерти готові розпочати роботу негайно», — повідомила президентка ЄК.

Гоп-ля

Жан-Ноель Барро, міністр закордонних справ Франції, припустив, що Канада колись зможе приєднатися до ЄС. Він наголосив, що в умовах зростання геополітичної напруженості Євросоюз дедалі дужче приваблює партнерів далеко за межами своїх кордонів. «На сьогодні дев’ять країн є офіційними кандидатами на вступ до ЄС. До них можуть приєднатися й інші. Ісландія — за кілька тижнів або місяців. А Канада — у будь-який момент», — зазначив глава французького зовнішньополітичного відомства. Своєю чергою, Александр Стубб, президент Фінляндії, запропонував Марку Карні, прем'єр-міністру Канади, обміркувати вступ до ЄС.