Нові операції США

Американський лідер вирішив не обмежуватися Венесуелою.

Іран

У новій Національній оборонній стратегію (NDS) США зазначено, що Іран залишається ключовою загрозою й «має намір відновити свої звичайні збройні сили» та може знову спробувати створити ядерну зброю. Попри це, Пентаґон, назвавши Ізраїль «зразковим союзником», заявив у новій NDS, що союзники та партнери США на Близькому Сході повинні взяти на себе більшу частину відповідальності за боротьбу з Іраном. Пообіцявши, щоправда, при цьому, що Вашинґтон може вжити «цілеспрямованих, рішучих заходів» у реґіоні. Відтак президент США заявив, що Вашинґтон «про всяк випадок» нарощує військові сили на Близькому Сході.

Водночас Дональд Трамп закликав Тегеран сісти за стіл перемовин та укласти угоду щодо ядерної зброї, інакше наступний удар США буде набагато гіршим. Іранська влада відповіла погрозою завдати удару у відповідь.

Тоді американський лідер заявив, що американські військові кораблі прямують у напрямку до Ірану як запобіжний захід. А режим у країні перебуває в найслабшій позиції з часів революції 1979 року. Попри це, він висловив сподівання на те, що ескалації вдасться уникнути. А також заявив, що спостереження за ситуацією триває.

Відтак в акваторію Індійського океану прибула авіаносна ударна група Військово-морських сил США на чолі з авіаносцем USS Abraham Lincoln, увійшовши до зони відповідальності Центрального командування США (CENTCOM).

На що Алі Шамхані, радник верховного лідера Ірану, відреагував дописом у соціальній мережі Х. «Будь-які військові дії призведуть до того, що Іран атакуватиме США, Ізраїль та тих, хто їх підтримує», — написав він. А Аббас Аракчі, міністр закордонних справ Ірану, заявив, що Тегеран готовий відповісти негайно і рішуче. «Наші Збройні сили з пальцями на спусковому гачку готові негайно та рішуче відповісти на будь-яку аґресію проти нашої землі, повітря та моря. Уроки, отримані з 12-денної війни, дозволили Тегерану реагувати ще потужніше, швидше та глибше, — наголосив він. — Водночас, Іран завжди вітав взаємовигідну, справедливу та рівноправну ядерну угоду — на рівних умовах та вільну від примусу, погроз і залякування, що гарантує права Ірану на мирні ядерні технології та забезпечує відсутність ядерної зброї».

Своєю чергою, постійне представництво Ірану при Організації Об’єднаних Націй попередило про наслідки можливих дій Сполучених Штатів. «Минулого разу, коли США необачно втягнулися у війни в Афганістані й Іраку, вони витратили більш ніж 7 трлн USD і втратили більше 7 тис. американських життів, — нагадали іранські дипломати. — Проте Іран готовий до діалогу на основі взаємної поваги та інтересів, але якщо на нього тиснути, він захищатиметься і відповість як ніколи раніше!».

Тим часом аятола Алі Хаменеї перебрався до укріпленого підземного сховища з низкою тунелів у Тегерані. Про це написала The Jerusalem Post. Управління щоденними обов'язками верховного лідера взяв на себе Масуд Хаменеї, третій син аятоли. Він зараз слугує основним каналом зв'язку з виконавчою гілкою влади режиму.

Натомість Піт Геґсет, міністр війни США, заявив, що американські військові готові виконати будь-яке рішення президента Трампа щодо Ірану, аби не допустити отримання Тегераном ядерної зброї. «Вони не повинні прагнути ядерних можливостей», — наголосив він. За словами американських чиновників, глава Білого дому розглядає варіанти дій, але ще не вирішив, чи завдавати удару по Ірану.

На тлі цих новин ціни на нафту зросли приблизно на 4 % і досягли п'ятимісячного максимуму. Ф'ючерси на Brent подорожчали на 2,5 USD (або 3,7 %) — до 70,9 USD за барель. West Texas Intermediate додала 2,35 USD (також 3,7 %) — до 65,56 USD за барель. Нагадаємо, що Іран був третім найбільшим виробником нафти в Організації країн — експортерів нафти після Саудівської Аравії й Іраку.

Куба

Крім цього, Дональд Трамп запровадив надзвичайний стан у США, що дасть змогу Вашинґтону запровадити мита проти країн, які продають або постачають нафту на Кубу. «Кубинський уряд продовжує становити загрозу національній безпеці Сполучених Штатів. Ми не дозволимо іноземним державам підтримувати цей режим, надаючи йому життєво важливі енергоресурси. Відтепер будь-яка країна, яка постачає нафту Гавані, отримає економічні наслідки у вигляді тарифів на свої товари при ввезенні до США», — йдеться у повідомленні Білого дому. Згідно з текстом указу, нові заходи спрямовані на посилення ізоляції Куби. Господар Овального кабінету доручив відповідним відомствам, зокрема, Міністерству торгівлі та Міністерству фінансів, розробити механізм ідентифікації порушників і визначити розмір митних ставок.

У відповідь Куба звинуватила США у підготовці нової хвилі економічного тиску та можливій повній блокаді постачання палива на острів. Про це заявив Бруно Родріґес, міністр закордонних справ країни. «Ми засуджуємо перед усім світом цей брутальний акт аґресії проти Куби й її народу, який уже понад 65 років зазнає найтривалішої й найжорстокішої економічної блокади, що будь-коли застосовувалася проти цілої нації», — наголосив він.

За словами глави кубинського зовнішньополітичного відомства, зараз Сполучені Штати розглядають можливість запровадження повної блокади постачання палива до країни. «Для виправдання таких кроків, використовують довгий список брехні, покликаний представити Кубу як загрозу, якою вона не є, — зазначив він. — Єдиний зловмисний вплив у Нашій Америці — це вплив уряду США, який намагається підкорити народи та країни своїй волі, позбавити їх ресурсів, суверенітету та незалежності. Міністр додав, що Сполучені Штати «вдаються до шантажу та примусу» інших держав, змушуючи їх приєднуватися до політики блокади проти Куби.

Financial Times із посиланням на дані аналітичної компанії Kpler написала, що у Куби запасів нафти залишилося всього на 15-20 днів. Без нових партій на острові доведеться запровадити ще жорсткіші обмеження на споживання палива. При цьому більша частина країни вже потерпає від майже щоденних вимикань електроенергії.

Цього року Куба отримала лише 84,9 тис. барелів нафти — із Мексики 9 січня. Це еквівалентно 3 тис. барелів на день замість середніх 37 тис. барелів, які острів отримував від усіх постачальників 2025-го. Аналітики вважають, що Гавана отримувала нафту зі значними знижками або взагалі безкоштовно. «Можна сказати, що Куба протримається 15-20 днів, якщо додати січневу поставку до приблизно 460 тис. барелів, що були в запасах на початок року», — зазначила Вікторія Ґрабенвеґер, аналітикиня Kpler.

Через тиждень після захоплення американськими військами венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро Трамп пообіцяв, що більше жодної нафти до Куби не потрапить. Він заявив, що Куба скоро впаде, і додав: «Вони отримували гроші від Венесуели, отримували нафту від Венесуели, тепер цього не отримують». «У них виникне серйозна криза, якщо найближчими тижнями не надійдуть нові поставки», — оцінив Хорхе Піньйон, експерт із нафти Техаського університету.

Клавдія Шейнбаум, президентка Мексики, не заперечила, що її країна відклала заплановану на лютий поставку, назвавши це суверенним рішенням. Утім вона запевнила, що не казала про припинення експорту, і що постачання нафти на Кубу здійснюється за контрактами з Pemex або як гуманітарна допомога. Аналітики вважають, що Мехіко зупинила загроза захоплення мексиканських танкерів, якщо американський лідер вирішить запровадити повну морську блокаду.

У грудні 2025 року Венесуела ще експортувала на Кубу в середньому майже 46,5 тис. барелів на день, але після захоплення Мадуро постачання припинилося. Останнє пальне для електростанцій із Венесуели надійшло в листопаді. Росія й Алжир, які раніше постачали нафту на Кубу, робили це нерегулярно. Останній російський танкер прибув у жовтні, алжирський — у лютому 2025-го.

Економіка острова занепадає — руйнуються сфера туризму та виробництво цукру. Ніколас Вотсон, аналітик ресурсу Teneo, вважає, що економічна криза здатна поставити кубинський режим на межу виживання.

До слова

Уряд Великої Британії оголосив про боротьбу з танкерами російського «тіньового флоту». У Міністерстві транспорту Сполученого Королівства запевнили, що країна має намір зупиняти та стримувати таку діяльність. Представник відомства заявив журналістам, що з 2024 року більше 600 кораблів, підозрюваних у приналежності до «тіньового флоту», опитали щодо наявності страхового поліса. Попри це, британці так і наважилися затримати вісім танкерів, які минулого тижня проходили через Ла-Манш. Ще чотири танкери наблизилися до проходу з Північного моря. Своєю чергою, Франція відпустила раніше затриманий танкер російського «тіньового флоту». Французький лідер Еммануель Макрон вибачився за це перед українським колегою за посадою. Він пообіцяв внести зміни у національне законодавство, аби в майбутньому такі танкери залишалися під арештом.