Сало корисне чи шкідливе?

Сало давно стало одним із гастрономічних символів України. Та цей продукт не варто ані демонізувати, ані вважати корисним у необмеженій кількості. Для здоров’я важливі передусім кількість сала в раціоні, частота його споживання та те, з якими харчами його поєднують.

Сало є джерелом жирів, а жири потрібні організму для нормальної роботи. Водночас у салі багато насичених жирів, надмірне споживання яких може впливати на рівень холестерину та збільшувати ризики серцево-судинних захворювань. Сало містить жир, отже, є достатньо калорійним продуктом. Воно також містить жиророзчинні вітаміни, зокрема, вітамін D. Проте це не означає, що сало має стати обов’язковою частиною щоденного меню.

У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України наголосили, що сало, жирне м’ясо, вершкове масло та деякі інші продукти харчування містять значну кількість насичених жирів. Якщо їх у раціоні забагато, це може сприяти підвищенню рівня «поганого» холестерину — ліпопротеїнів низької щільності. Саме тому фахівці радять обмежувати кількість насичених жирів, а перевагу надавати ненасиченим жирам — тим, що містяться, зокрема, в рибі, горіхах, насінні та рослинних оліях.

Регулярне надмірне споживання масної їжі може бути проблемою не лише через холестерин. Велика кількість калорій у раціоні без відповідної фізичної активності сприяє набору зайвої ваги. Високий рівень холестерину, своєю чергою, є одним із факторів ризику атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інфаркту й інсульту. Водночас не варто сприймати це так, ніби один шматочок сала автоматично шкодить серцю. На здоров’я впливає весь раціон, рівень фізичної активності, вага, спадковість, наявність шкідливих звичок та інші фактори.

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує, щоб насичені жири становили не більше 10 % добової енергетичної цінності раціону. Водночас ненасиченим жирам варто віддавати перевагу. Тому умовне «сало з салом» — не найкраща стратегія. Якщо вже хочеться традиційного українського продукту, його краще вписувати у різноманітний раціон, де є овочі, фрукти, бобові, цільнозернові продукти, риба, горіхи та насіння.

Традиційне поєднання сала з часником та овочами може бути значно доречнішим, ніж важкий набір із кількох масних продуктів. Приміром, невеликий шматочок сала з цільнозерновим хлібом, свіжими овочами та зеленню — геть інший варіант харчування, ніж сало разом із ковбасою, смаженою картоплею та великою кількістю білого хліба.

МОЗ радить загалом збалансовувати раціон і надавати перевагу овочам, фруктам, цільнозерновим продуктам, рибі та джерелам ненасичених жирів. «Правила здорового харчування — це не список хороших і поганих продуктів. Важливо, що, скільки і як часто ми їмо», — наголосили у Вінницькому обласному центрі контролю та профілактики хвороб.

Людям, які вже мають підвищений рівень холестерину, серцево-судинні захворювання або порушення жирового обміну, варто уважніше стежити за кількістю насичених жирів у харчуванні. МОЗ також радить знати свій рівень холестерину та, якщо він підвищений, обговорити з лікарем зміни раціону та необхідність додаткових обстежень.

Фахівці радять дотримуватися простого принципу — помірність і різноманітність. Не потрібно цілком викреслювати сало з меню, якщо воно вам смакує, але й робити його основним джерелом жирів не варто.

Краще їсти невеликі порції, не поєднувати сало регулярно з іншими жирними та переробленими продуктами, додавати до нього овочі та зелень, частіше отримувати жири з риби, горіхів, насіння та рослинних олій,

стежити за загальною калорійністю раціону, не забувати про фізичну активність.

І ще один практичний момент: сало потребує правильного зберігання. Його варто тримати в холодильнику, а для довшого зберігання — у морозильній камері, належно запакувавши.