Успіхів нема, грошей теж

Ричард Мур, колишній керівник таємної розвідувальної служби Великої Британії МІ6 заявив, що без Китайської Народної Республіки (КНР) Російська Федерація (РФ) б програла у війні проти України. «Саме підтримка КНР дозволяє Путіну залишатися в Україні, — наголосив він і додав, що впродовж останніх трьох років на полі бою в Україні було зафіксовано, наскільки домінуючу роль відіграють дрони. «Гадаю, що зараз близько 80-90 % втрат спричиняють саме вони», — зауважив експерт.

Путін не перемагає

Станом на 2026 рік РФ вдалося захопити всього близько 17 кв. миль ціною більше 9 тис. втрат на кожну квадратну милю. Про це заявив Мік Раян, генерал-майор у відставці Австралії. На його думку, надалі становище рашистських окупантів тільки ускладниться. Крім цього, такі дані демонструють країнам, які підтримували Росію, що жодної її «неминучої перемоги» не існує. «Це важлива когнітивна боротьба, яку Путін програє. Він втрачає підтримку з боку Білого дому», — зауважив військовий аналітик.

Крім цього, в економічному аспекті РФ має серйозні проблеми через удари України по нафтопереробних заводах. «Зараз бачимо обмеження на продаж пального практично в усіх російських реґіонах. Ми спостерігаємо значне уповільнення економічного зростання країни. Тому майже за всіма показниками, якими можна вимірювати прогрес у цій війні, РФ або стоїть на місці, або відкотилася назад», — наголосив він.

Генерал вважає, що Москва бореться не тільки за те, щоб виграти бої на землі, а й за те, щоб виграти історію цієї війни. Навіть якщо російський диктатор не перемагає, він має потужні пропаґандистські засоби, за допомогою яких може поширювати наративи про «неминучу перемогу» й українські втрати. «У багатьох частинах світу, у Південній Азії й Європі, все ще є люди, які цьому вірять. Навіть у Північній Америці та моїй країні є люди, готові вірити у цю брехню. Бо це відповідає їхньому світогляду. Та це все одно брехня, Путін не перемагає. Цього року для нього все може лише погіршуватися», — вважає експерт.

Фантастичний дефіцит

За результатами січня-травня ц. р. дефіцит федерального бюджету РФ становив 6,01 трлн RUB, або 2,6 % валового внутрішнього продукту (ВВП). Це перевищило запланований на весь рік показник у 3,79 трлн RUB. У російському міністерстві фінансів пояснили такий високий показник стрімким збільшенням видатків.

Доходи федерального бюджету за січень-травень становили 14,78 трлн RUB. З них 11,8 трлн RUB припало на не нафтогазові надходження, водночас 2,98 трлн RUB — на нафтогазові. Видатки бюджету за цей період сягнули 20,79 трлн RUB. На 2026 рік російська влада планувала доходи федерального бюджету на рівні 40,3 трлн RUB, тоді як видатки — 44,1 трлн RUB. 2025-го дефіцит бюджету РФ становив 5,7 трлн RUB, або 2,6 % ВВП, що стало найвищим показником із 2020 року. Тоді фактичний дефіцит майже уп’ятеро перевищив початковий урядовий план.

Відтак російські військові витрати щороку збільшуються в рази. Наразі один день війни коштує країні-аґресорці 65 млрд RUB, що приблизно дорівнює річному бюджету Новгородської області. Такого висновку дійшов Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки.

Він зазначив, що військові витрати РФ у першому кварталі ц. р. досягли нової рекордної позначки — 5,908 трлн RUB. Порівняно з тим же періодом минулого року витрати на армію та виробництво зброї збільшилися на 29,9 %, порівняно з січнем-березнем 2024-го — на 68,7 %, порівняно з 2023 роком — на 129 %, а якщо порівнювати з першим кварталом 2022-го — у 4,6 разу. В результаті вперше з початку повномасштабної війни частка військових видатків у бюджеті досягла 46 %. Іншими словами, кожен другий рубль дістався армії.

У середньому, як випливає з розрахунків експерта, військова машина РФ «з'їдала» близько 2,7 млрд RUB на годину і 65 млрд RUB. Місячні витрати на війну — близько 2 трлн RUB — перевищили річний бюджет усієї системи вищої освіти РФ (1,7 трлн) і всіх російських реґіонів, крім Москви.

Основний приріст військових витрат припав на секретні статті: їхній обсяг зріс із 3,4 до 4,9 трлн RUB за підсумками кварталу. В результаті засекреченими виявилися 38,2 % усіх бюджетних видатків (12,8 трлн RUB за квартал). Тож витрати на війну зростають, хоча до бюджету було закладене їхнє незначне скорочення — з 7,8 % до 6,2 % ВВП. За фактом у першому кварталі військовий бюджет роздувся до 12 % ВВП. Судячи з усього, військові витрати-2026 будуть значно вищими за торішні — до 9-10 % ВВП. Це роздмухує бюджетний дефіцит, який у першому кварталі становив 4,6 трлн RUB, а до кінця травня сягнув 6 трлн RUB.

Борги банкам

Своєю чергою, корпоративний сектор Росії зіштовхнувся з проблемою значної заборгованості, накопичивши понад 117,5 млрд USD протермінованих платежів. Станом на кінець лютого ц. р. частка проблемних платежів сягнула 6,7 %, що відповідає приблизно 3,8 % від ВВП країни. Про це свідчать дані, оприлюднені Службою зовнішньої розвідки (СЗР) України.

Посилаючись на «Огляд фінансової стабільності» Центрального банку РФ за IV квартал 2025-го та I квартал 2026 року, відомство зазначило, що найгірші показники спостерігають у видобувній промисловості, де частка протермінованої заборгованості перевищує 8 %. В обробній промисловості та торгівлі цей показник наближається до 7 %.

Розвідка наголосила, що саме ці сектори російська влада вважає основою її економічної стійкості, зокрема, у воєнний час. Однак і вони демонструють найбільший обсяг проблемних платежів, що ставить під сумнів їхню справжню стабільність.

Попри таку ситуацію, Центробанк РФ продовжує переконувати ринки у відсутності загрози системних фінансових ризиків. Водночас регулятор визнав дедалі гірші фінансові показники корпоративного сектору.

Увагу також привертає те, що значна частка заборгованості накопичується поза банківською системою. Російські компанії все частіше звертаються до відтермінування платежів у розрахунках між собою, фактично замінюючи традиційне банківське кредитування міжкорпоративними позиками.

Цей підхід дозволяє підтримувати ілюзію ділової активності, однак насправді лише відкладає розв’язання проблем. Підприємства стають дедалі залежнішими від дорогого короткотривалого фінансування, зменшують інвестиції та переносять фінансове навантаження на своїх постачальників і підрядників.

Особливе занепокоєння в РФ викликає становище малого та середнього бізнесу, які опиняються в найбільш вразливій позиції. Зростання частки проблемних боргів збільшує ризик банкрутств і поглинань із боку великих корпорацій. Українська розвідка зазначила, що нагромадження таких фінансових проблем призводить до так званого канібалізму, коли корпоративний сектор Росії поступово «з’їдає сам себе».

Дискримінація пенсіонерів

На тлі зростання комунальних тарифів, цін на ліки та продукти харчування близько 7 млн російських пенсіонерів змушені продовжувати працювати. За даними СЗР, Кремль планує розширювати залучення осіб пенсійного та передпенсійного віку через дефіцит робочої сили. За оцінками, із 40,3 млн російських пенсіонерів близько 7 млн продовжують працювати. Причиною називають зростання комунальних платежів, цін на харчі та ліки.

За словами Ельвіри Набіулліної, глави Центробанку РФ, країна ще ніколи не відчувала такого гострого дефіциту робочої сили. А Максим Рєшетников, міністр економічного розвитку, заявив, що влада планує частково вирішувати цю проблему через працевлаштування діючих пенсіонерів і людей передпенсійного віку. Їм обіцяють перекваліфікацію, короткі курси та гнучкі графіки роботи. «Зважаючи на те, що середня тривалість життя на РФ становить приблизно 74 роки, російські пенсіонери мають реальний шанс отримати другу молодість на заслуженому відпочинку. Проте триватиме вона недовго, адже повернення до трудового строю швидко створить нові проблеми», — зазначила розвідка.

Основна нестача кадрів в РФ спостерігається за робітничими спеціальностями, на виробництвах, у медицині та логістиці. Та, додають у СЗР, тепер складно уявити, як літній інженер, уже маючи проблеми зі здоров’ям, перекваліфікується на робітника і суттєво допоможе виробничому процесу.

Проте навіть формальне залучення літніх людей на ринок праці дозволить російським урядовцям у найближчій перспективі продемонструвати суспільству «ефективність» такого трудового ресурсу. У СЗР прогнозують, що подальше розширення залучення пенсіонерів до ринку праці можуть використовувати як підставу для майбутніх змін пенсійної системи під приводом демографічних викликів.