Тиск дає плоди

Через шість місяців після конфлікту, який похитнув ринки та поставив країни Перської затоки на межу ширшої війни, США розгорнули масштабну економічну кампанію проти Ірану. Вашинґтон розраховує, що блокада та жорсткіші санкції послаблять позиції Тегерана в Ормузькій протоці, через яку проходить близько п'ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу.

Як повідомляє Reuters, американські та реґіональні чиновники вважають, що економічний тиск може змусити Іран погодитися на вільний прохід кораблів через протоку. Та невідомо, чи погодиться Тегеран на поступки. Після багатьох років життя під санкціями Іран страждає від одного з найжорсткіших економічних тисків у своїй історії. Морська блокада США та нові санкції обмежують нафтовий експорт, доступ до іноземної валюти та можливості країни користуватися міжнародними фінансовими мережами.

Американська кампанія ґрунтується на розрахунку, що Іран зазнає більших економічних втрат, ніж може завдати своїми діями іншим країнам. Спроби обмежити нафтовий експорт скоротили прибутки Тегерану, тоді як перешкоджання судноплавству через Ормузьку протоку не спричинило того глобального економічного потрясіння, на яке розраховував Іран.

Енергетичні ринки адаптувалися, а альтернативні джерела постачання продовжили працювати. Це обмежило можливості Тегерану чинити економічний тиск на реґіон та інші країни. Іранський аналітик Араш Азізі заявив, що баланс сил певною мірою змістився не на користь Ірану. За його словами, Тегеран втрачає частину важелів впливу на ситуацію в Ормузькій протоці, оскільки не зміг повністю її закрити.

Експерт додав, що Тегеран очікував серйозніших наслідків для світової економіки та розраховував, що це змусить Вашинґтон повернутися за стіл перемовин, однак цього не сталося. Відтак кампанія Вашинґтона стає дедалі складнішою для Тегерану. Останні обмеження суттєво звузили можливості Ірану отримувати іноземну валюту, імпортувати товари та користуватися міжнародними фінансовими механізмами.

Керівництво країни також побоюється погіршення економічної ситуації. Серед проблем — зростання цін, ослаблення торгівлі та тиск на прибутки населення. Окреме занепокоєння викликає можливий дефіцит важливих імпортних товарів, зокрема палива та пшениці.

Скотт Бессент, міністр фінансів США, назвав американську стратегію «подвійним ударом», що поєднує блокаду та найжорсткіші санкції в історії. «Це спрацює в Ірані, і ми зруйнуємо цей режим», — запевнив він.

Частина американських, ізраїльських і реґіональних посадовців вважає, що економічні труднощі можуть мати внутрішньополітичні наслідки для Ірану, здатні спричинити нові протести та поглибити розбіжності серед керівництва країни.

Водночас інші співрозмовники Reuters сумніваються, що економічний і військовий тиск обов'язково призведе до політичних змін. Вони нагадують про попередні спроби послабити Ісламську Республіку та здатність іранської влади придушувати внутрішній протест.

Денніс Росс, колишній американський перемовник, заявив, що Вашинґтон може сприймати економічні труднощі Ірану як однозначну ознаку стратегічного успіху, хоча ситуація складніша. За його словами, Тегеран, як і раніше, прагне продемонструвати здатність контролювати ситуацію в Ормузькій протоці.

Експерт припустив, що Корпус вартових ісламської революції може вважати, що Іран здатен витримати економічний тиск довше, ніж Вашинґтон готовий його підтримувати. «Іранці постійно дивували нас своєю стійкістю», — зазначає він. Лише економічний і військовий тиск навряд чи змусять Тегеран відмовитися від своїх вимог. Представники жорсткого крила іранської влади можуть розраховувати пережити теперішній період і зрештою досягти своїх цілей.

Бурджу Озчелік, старша наукова співробітниця Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень, також заявила, що стійкість Ірану залежатиме не лише від можливостей держави витримувати економічні труднощі, а й від готовності суспільства їх терпіти. Вона зазначила, що економічний тиск підвищує ризик громадських заворушень. Однак, наразі на частину населення впливає воєнна ситуація, іноземне військове втручання та загибель цивільних.