«Дружба» за розблокування позики ЄС

Україна й Угорщина переживають черговий виток кризи у двосторонніх відносинах. За останні роки між країнами накопичилося чимало претензій і непорозумінь. Політики обмінюються різкими заявами, а суперечки виходять за межі дипломатії. Так, у ніч на 6 березня ц. р. Національний банк України (НБУ) повідомив про безпрецедентний випадок: інкасаторські бригади українського державного «Ощадбанку» затримали угорські силові органи.

Затримання інкасаторів

5 березня на автомагістралі М5 в Угорщині затримали два автомобілі інкасаторської служби «Ощадбанку», які перевозили іноземну валюту та банківські метали в межах угоди з австрійським Raiffeisen Bank International. Угорське видання Telex дізналося, що українські автомобілі затримали в момент, коли зупинилися на автозаправці. Силовики дістали одягнених в чорне людей із машини й поклали на землю. Далі колона вирушила до Будапешту.

В НБУ згодом заявили, що у складі інкасаторських бригад перебували семеро працівників банку. «Ми вимагаємо від влади Угорщини негайного звільнення громадян України та офіційного пояснення причин їхнього затримання», — йшлося в заяві регулятора.

Там розповіли, що інкасатори везли 40 млн USD, 35 млн EUR та 9 кг золота. Андрій Пишний, керівник НБУ, одразу відправив у термінове відрядження до Будапешту свого заступника для «з’ясування ситуації». Паралельно Україна вирішила звернутися до профільних фінансових регуляторів у частині дотримання процедур контролю з перевезення готівки в Єврозоні.

Врешті ввечері того ж дня сімох службовців банку таки відпустили, але авто і цінності, які вони перевозили, затримали: угорський уряд постановив заарештувати гроші та золото «Ощадбанку» на 60 днів, поки триватиме слідство податково-митного управління. Водночас Національна податкова і митна служба Угорщини повідомила про відкриття кримінального провадження за підозрою у відмиванні грошей. За даними відомства, цього року через Угорщину до України перевезли більше 900 млн USD, 420 млн EUR готівкою та 146 кг золотих зливків. До розслідування залучили Центр боротьби з тероризмом.

«Державний тероризм і рекет»

У фінансових установах України стверджують, що вантаж був оформлений відповідно до міжнародних правил і європейських митних процедур. Але угорська сторона ставить під сумнів факт, що це була міжбанківська транзакція. «Виникає запитання, навіщо українцям перевозити таку величезну суму готівки. Якщо це справді транзакція між банками, то чому банки не здійснюють переказу між собою. Ці запитання виникають насамперед тому, що ці грошові перевезення супроводжують люди, які мають очевидні зв'язки з українськими спецслужбами. Чи не йдеться тут про гроші української військової мафії?» — заявив Петер Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини.

Андрій Сибіга, його український колега за посадою жорстко відреагував на інцидент. Він висунув свою версію вчинку Угорщини. «Ці семеро українців є працівниками державного «Ощадбанку». Вони кермували двома банківськими автомобілями, що прямували транзитом між Австрією й Україною і перевозили готівку в межах регулярного обслуговування між державними банками. Фактично йдеться про те, що Угорщина взяла заручників і викрала гроші. Якщо це та сама «сила», про яку заявляв п. Орбан, то це сила злочинного угруповання. Це державний тероризм і рекет», — наголосив він.

Київ також готує звернення до Європейського Союзу (ЄС) зі закликом надати правову оцінку діям Угорщини, адже такий безпрецедентний напад на працівників державної фінансової установи є грубим порушенням міжнародного права.

Однак в ЄС не поспішають із висновками. 6 березня в Європейській комісії, відповідаючи на запитання журналістів, зазначили, що бачили повідомлення у засобах масової інформації про затримання українських інкасаторів угорськими силовиками, однак наразі не можуть надати додаткової інформації з цього приводу. Мовляв, потрібно трохи часу, щоб з’ясувати детальніше.

Згодом Міністерство закордонних справ (МЗС) України оприлюднило ще одну заяву, в якій рекомендувало українцям утриматися від поїздок до Угорщини через «неможливість гарантувати їхню безпеку на тлі свавільних дій угорської влади». Відомство також звернуло увагу українського й європейського бізнесу на загрози «свавільного викрадення майна на території Угорщини», рекомендувавши враховувати ризики в контексті будь-якої ділової активності.

Сила проти дипломатії

Проте Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини в етері угорського радіо Kossuth 6 березня пригрозив припинити транзит територією Угорщини «важливих вантажів» в Україну, доки Київ не відновить транзит російської нафти трубогоном «Дружба», який зупинився після чергового обстрілу РФ. Власне це і стало першопричиною чергових непорозумінь між країнами.

Нагадаємо, що 27 січня ц. р. Російська Федерація (РФ) ударом пошкодила ключову станцію нафтогону у Бродах Львівської області. У результаті знищили резервуар ємністю близько 75 тис. т — найбільший на нафтогоні у Центральній Європі. У «Нафтогазі України» зазначили, що відновлювати його наразі немає ані технологічного, ані безпекового сенсу, оскільки нові удари можуть знову зруйнувати об'єкт. Але Україна вже провела проєктні й технічні дослідження та розглядає альтернативні інженерні рішення для відновлення транзиту нафти.

Відтак нафтогоном «Дружба» Угорщина та Словаччина припинили постачання в Україну пального та погрожували припинити постачання електроенергії й газу. Орбан навіть вдався до відкритих погроз, пообіцявши силою змусити Україну відновити транзит нафти. «Ми переможемо, і ми переможемо силою. Тут не буде компромісів. Ми завдамо їм (Україні) поразки. Ми проб'ємо нафтову блокаду, примусимо українців відновити постачання не через бізнес, не через угоду, не через компроміс, але через силу», — заявив він у соціальній мережі Х.

Глава угорського уряду також звинувачував Україну в тому, що вона буцімто «готує дії з метою порушити функціонування угорської енергосистеми». Щоб буцімто запобігти цим атакам, він відправив на енергетичні об'єкти країни військові системи оборони та поліційні підрозділи. Хоча конкретних доказів своїх звинувачень проти України не подав.

Зеленський проти

На тлі цих заяв президент Володимир Зеленський розкритикував блокування Угорщиною виділення Україні кредиту в 90 млрд EUR, схваленого раніше всіма лідерами країн ЄС, у т. ч. Орбаном, та відповів лідеру Угорщини на його вимогу відновити роботу нафтогону «Дружба».

Він невдало пожартував, що передасть адресу прем'єр-міністра Угорщини Збройним силам України (ЗСУ). «Сподіваємося, що одна людина в Євросоюзі не блокуватиме 90 мільярдів або перший транш із 90 мільярдів і в українських воїнів буде зброя, інакше дамо адресу цієї людини ЗСУ, нехай вони їй дзвонять і спілкуються з нею своєю мовою», — сказав український лідер, натякаючи на угорського.

Щодо нафтогону «Дружба», президент України сказав, що Київ уже пояснював партнерам ситуацію з його ушкодженнями, і зізнався, що не підтримує відновлення постачання російської нафти цим маршрутом, «бо це російська нафта і є деякі принципи, які не мають ціни». «Вони нас убивають, а ми маємо дати нафту Орбану, бо він, бідненький, без цієї нафти не може виграти вибори», — сказав він.

В угорському уряді назвали ці заяви «відкритою погрозою». Речник угорського уряду Золтан Ковач у соціальній мережі Х написав: «Коли хтось погрожує повідомити адресу людини українським солдатам лише тому, що вона не підтримує чергового пакету зброї на 90 млрд EUR, це не дипломатія, а відкрита погроза. Це обурливо».

Навіть Петер Мадяр, раніше прихильний до України лідер угорської опозиції та головний суперник Орбана на майбутніх виборах, заявив, що «жоден іноземний державний керівник не може погрожувати нікому з угорців». Тож закликав Зеленського пояснити свої слова, і якщо він справді це сказав, то відкликати їх. Також закликав ЄС розірвати всі стосунки з Києвом до того часу, доки український лідер не перепросить за свою заяву.

Коментарі експертів

Алла Іщенко, голова Асоціації професійних учасників ринку банківських металів України:

— Від початку повномасштабного вторгнення імпорт золота до України фактично не здійснювався. Банки могли його завозити, але не мали можливості продавати. Від серпня 2025-го НБУ дозволив продаж банківських металів ювелірним виробникам і саме ювелірні компанії зараз купують золото кілограмовими зливками. Ювелірні компанії давно наполягали на такому дозволі, оскільки для них це єдиний легальний спосіб придбати сировину. І ці обсяги імпорту відповідають поточним потребам ювелірної галузі.

Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України:

— Існують межі, які не можна переходити. Існують правила, яких мають дотримуватися навіть у найскладніших політичних обставинах. Те, що сталося 5 березня в Будапешті, ці межі перейшло. У зв’язку з цим ми вжили негайних кроків. Але тут важливо сказати прямо: чим ближче до виборів в Угорщині, тим частіше українську тему використовуються там як інструмент внутрішньої політики. Дедалі частіше в позиціях Будапешта чути не європейську логіку, а знайомі московські інтонації. Голос Москви з угорського крісла звучить дедалі гучніше. Та Україна захищатиме своїх громадян. Ми не дозволимо використовувати їх як інструмент політичних маніпуляцій. Не дозволимо розмовляти з нами мовою ультиматумів, шантажу чи погроз. Українські правоохоронці вже розпочали кримінальні провадження щодо захоплення заручників і крадіжки майна. Україна залишає за собою право на належні кроки у відповідь і заходи реагування.