Лазери та ШІ

Андрій Лебеденко, заступник головнокомандувача Збройних сил України (ЗСУ), минулого тижня заявив, що за два-три місяці в України з’явиться лазерна зброя, що збиватиме повітряні цілі краще за кулемети. «Вона вже є, вміє збивати FPV, а скоро збиватиме будь-що», — зазначив він. А Володимир Зеленський додав, що наступного року в України з’являться безпілотні літальні апарати (БПЛА), здатні летіти на 5-10 тис. км.

Що вже є

Український дрон «Лютий» озброїли чотирма ракетами класу «повітря-поверхня» — вони летять на дальність до 200 км і мають швидкість до 500 км/год. Ці малогабаритні ракети перетворюють далекобійний дрон-камікадзе на багатоцільову ударну платформу.

Компанія SkyFall представила нову версію дрона-перехоплювача P1-SUN для боротьби з реактивними БПЛА ворога. Він розвиває швидкість до 370 км/год., вже пройшов бойові випробування та знищив більше десятка реактивних Shahed. Серійне виробництво стартує у серпні, а його потужність сягне 50 тис. дронів на місяць.

Також продемонстрували ракети-перехоплювачі FP-7.x для нової системи протиповітряної оборони (ППО) Freya, яка запрацює впродовж 12 місяців.

Україна також може мати антибалістичну ракету. «Зараз завершуємо роботу над нею, — повідомив президент України. — Всі бачать, що у світі недостатньо антибалістичних спроможностей. Сполучені Штати працюють над розширенням виробництва Patriot, а Європа — над розширенням виробництва SAMP/T, IRIS-T і NASAMS. Але потреба в захисті перевищує наявні спроможності».

Своєю чергою, Міністерство оборони України (МОУ) кодифікувало та допустило до експлуатації в ЗСУ розвідувально-ударний наземний роботизований комплекс (НРК) «Змій міні ударний». Його проєктували спільно з інженерами однієї з найефективніших бойових бригад Сил оборони. А виготовили з урахуванням досвіду понад чотирьох років війни та аналізу бойового застосування НРК на полі бою.

Комплекс має швидкісне колісне шасі з підвищеними позашляховими можливостями; безшумний високопродуктивний електричний двигун; малий час розгортання/згортання комплексу; тривалий час автономної роботи; значний запас ходу; денні та тепловізійні камери спостереження; малі габарити; малу масу.

«Змій» універсальний у застосуванні. Він поміщається у багажник мікроавтобуса, автомобільний причіп або кузов пікапа. Транспортування платформи не вимагає додаткового обладнання. Платформа оснащена бойовим модулем із гранатометом МК19, що вирізняється високою кінетичною енергією боєприпасів, універсальністю снарядів і можливістю вести прицільний вогонь із закритих позицій.

МОУ також представило новий клас керованих боєприпасів під назвою Firefly. Озброєння вже пройшло випробування та готове до серійного виробництва. Новий керований боєприпас застосовують на основних дронах-бомберах, він може ефективно працювати на висоті до 800 м. Після скиду Firefly самостійно розраховує траєкторію лету та коригує її до цілі. Боєприпас може здійснювати коригування навіть під впливом ворожих систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). «Це дозволяє уражати укріплення, бліндажі й інші захищені позиції ворога з безпечної для носія відстані», — повідомили у пресслужбі відомства. За даними платформи Brave1, раніше БПЛА були змушені знижуватися для прицілювання, що робило їх помітнішими та досяжними для стрілецької зброї. Боєприпас пройшов тестування на українських дронах і підтвердив свою ефективність.

Крім цього, МОУ допустило до використання у Силах оборони нову українську броньовану евакуаційну машину Inguar-4. ця розробка створена українськими інженерами та призначена для евакуації пошкодженої бронетехніки з поля бою. Панцерник може евакуювати техніку масою до 30 т. Машина має колісну формулу 6 х 6, що забезпечує високу прохідність і мобільність, а також дозволяє швидше виконувати завдання порівняно з гусеничними евакуаційними машинами. Близько 60 % компонентів шасі та підвіски Inguar-4 виготовляють в Україні. Машина розрахована на просте обслуговування та нижчі експлуатаційні витрати. Бронезахист евакуатора виконаний зі сталі Armox та алюмінієвих елементів відповідно до стандарту STANAG 4569 Level 3. Також машина обладнана вибухозахищеними сидіннями й автоматичною системою пожежогасіння. Для виконання евакуаційних завдань панцерник оснащений потужною лебідкою та гідравлічною системою.

А Сергій Бескрестнов, радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони, розповів про тестування нових засобів РЕБ проти реактивних дронів. «Реактивні БПЛА — це справді виклик для нашої ППО, але реактивні дрони є найнебезпечнішими в режимі онлайн-керування через МЕШ-мережу», — розповів він і додав, що виробники РЕБ за сприяння Brave1 і Головного управління радіоелектронної боротьби Генерального штабу ЗСУ рухаються вперед у технологіях придушення каналів керування цих БПЛА через радіомодеми МЕШ. «Я знаю, як та чим ворог відповість на наш РЕБ. Але ми відповімо на їхню відповідь. Welcome у світ війни технологій», — зауважив радник президента.

Що буде

Тим часом німецькі компанії Deutz і ARX Robotics розпочинають серійне виробництво наземних безпілотних платформ Gereon на заводі в місті Ульм. Очікується, що перші виготовлені комплекси надійдуть до України вже наприкінці літа ц. р. Марко Ґерре, генеральний директор оборонного підрозділу Deutz, зазначив, що збільшення випуску Gereon дозволить швидше забезпечити Україну необхідною технікою, водночас посилюючи європейську оборонну промисловість.

ARX Robotics спеціалізується на розробці програмно-керованих наземних дронів для військових завдань. Gereon оснащуватимуть силовими установками Deutz. Спершу використовуватимуть електричні приводи на акумуляторах, а згодом планують перейти до компактних бензинових і гібридних двигунів. Також компанії працюють над інтеграцією програмної платформи Mithra OS, яка використовує елементи штучного інтелекту (ШІ), зі силовими системами Deutz. Це має підвищити ефективність роботи цих комплексів.

А спільно з американською компанією Raytheon Україна вироблятиме перехоплювачі для Patriot. Нещодавно Володимир Зеленський провів зустріч із командою компанії на чолі з її віцепрезидентом Джозефом Деантоною. Сторони також обговорили інші напрямки партнерства, що стосуються ненаступального військового обладнання.

Водночас Республіка Польща (РП) запропонувала Сполученим Штатам створити спільне з Україною виробництво ракет для систем ППО Patriot і розмістити його на польській території. Про це повідомила Маґдалена Собковяк-Чарнецька, заступниця міністра національної оборони РП. Відповідну ініціативу вона представила на зустрічах із представниками Пентаґону та Державного департаменту США. «Йдеться про гарантування безпеки виробництва та його розміщення в безпечному місці», — уточнила посадовиця та пояснила, що пропозиція стала відповіддю на заяву Дональда Трампа, який під час саміту НАТО в Туреччині припустив можливість виробництва компонентів для Patriot у співпраці з Україною.