«Вартові закону» на чолі злочинної вертикалі

Спецоперація Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) оголила системну корозію не лише в Офісі генерального прокурора України (ОГПУ).

«Карфаген» зруйнували

Нещодавно Україну похитнула чергова криза правоохоронної системи: НАБУ та САП прокуратура) оголосили про спецоперацію «Карфаген» із викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, прикривала шахрайські кол-центри. Під вивіскою звичайних офісів ховалася потужна індустрія шахрайства телефоном чи в Інтернеті, жертвами якої ставали не лише українці, а й громадяни країн Європейського Союзу (ЄС). За безпеку цього кримінального бізнесу організатори схеми платили посадовцям ОГПУ мільйони. Глибоко законспірована прокурорська вертикаль посипалася після того, як НАБУ та САП оприлюднили записи таємного прослуховування фігурантів, які обговорювали розподіл мільйонних прибутків.

Відтак Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про тримання під вартою з альтернативою 120 млн грн застави Сергія Кропиви, заступника начальника Департаменту міжнародно-правової співпраці ОГПУ. Крім прикривання кол-центрів, йому інкримінують легалізацію майна зі серпня 2025 року по вересень 2026-го на 41,7 млн грн під час перебування на посаді в ОГПУ і на 48,2 млн грн під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації зі серпня 2023-го до травня 2025 року.

ВАКС також відправив під варту на 60 днів із альтернативою 20 млн грн застави Єлизавету Івахненко, цивільну дружину Кропиви, яка на плівках детективів згадується як «Муза». 24-річна фігурантка вже встигла побувати на посаді заступниці декана факультету кібербезпеки Одеської юридичної академії.

На цю солідну адміністративну висоту вона злетіла зі скромної посади лаборантки кафедри. Її кар’єрний стрибок відбувся, коли Кропива обіймав посаду заступника керівника обласної адміністрації. Однак цього амбітній парі виявилося замало: на оприлюднених плівках НАБУ фігуранти без зайвої скромності обговорювали плани призначити «Музу» заступницею міністра освіти України. Нестача скромності врешті й підвела фігурантку.

Після перших обшуків на оприлюднених записах НАБУ було зафіксовано панічне бідкання «Музи» про необхідність негайно приховати сліди розкішного життя: «У мене тут Porsche, Loro Piana, годинники, браслети, торбинки... Шуба ще, вони ж зрозуміють, що вона не бюджетна».

А апетити її покровителя були ще масштабнішими. На тих же записах НАБУ Кропива відверто ділився планами на майбутнє: «Пришпильно було б створити імперію. Я поміркую, що робити. Королівство буде просто величезним».

Випустили в обмін на контратаки?

Кропива на оприлюднених детективами плівках називав головного куратора схеми «Шефом» та «Андрійовичем». А в розмові з «Музою» згадав, що раніше той очолював Державну податкову службу. Серед її керівників був лише один «Андрійович» — призначений 17 червня 2025 року генеральним прокурором Руслан Кравченко.

Те, що слідчі не сумнівалися в його ролі у кримінальній схемі, засвідчив Давид Арахамія, голова парламентської фракції «Слуга народу». У приватній розмові він пояснив, що перші три літери назви посади «Шефа» — «ген» — фігурують у назві спецоперації НАБУ «Карфаген».

Кравченко контратакував одразу ж після обшуків у його кабінеті. 5 вересня ОГПУ оприлюднив офіційну заяву, яка поставила під сумнів їхню доцільність. Там також стверджували, що детективи вийшли за межі дозволу суду й отримали доступ до матеріалів інших справ — зокрема, проваджень щодо можливих протиправних дій працівників НАБУ та САП, а також осіб із оточення антикорупційного керівництва.

Особисто Кравченко заявив, що оприлюднені записи розмов не підтверджують його причетності до отримання чи легалізації коштів від незаконних кол-центрів, тому він сам своєї посади не зрікається, але готовий до рішення Верховної Ради (ВРУ) чи президента. А після розмови зі Зеленським Кравченко подав заяву про відставку, яку парламент пізніше прийняв.

Та напередодні оприлюднив відеозвернення, в якому звинуватив Семена Кривоноса, директора НАБУ, у підробці документів та фіктивному усиновленні задля отримання неправомірної вигоди. Одразу після цього Кравченко виїхав з України службовою автівкою.

Як з’ясували розслідувачі, його дружина Олександра виїхала з країни на два дні раніше через Молдову. Прикордонники випустили Кравченка після того, як показав їм підписане ним же посвідчення про те, що нібито їде у відрядження до Парижу «для участі в слуханнях Парламентської асамблеї Ради Європи стосовно українських дітей».

Утім, ПАРЄ участь генпрокурора України, як і будь-яких інших представників ОГПУ, у своїх заходах спростувала. Ексгенпрокурор Руслан Рябошапка констатував: «Очевидно, що це було фіктивне відрядження, для того, щоб сховатися від правосуддя в інших країнах».

13 вересня Кравченко дистанційно підписав повідомлення про підозру керівнику НАБУ. Той кваліфікував її як юридичний нонсенс. А САП ініціювала перед президентом негайне відсторонення Кравченка від виконання обов’язків, аби той не надалі не використовував електронний цифровий підпис для блокування роботи інших відомств.

Влада підіграла?

Володимир Зеленський ухвалив рішення миттєво: відсторонив Кравченка від посади, а ВРУ надала згоду на його звільнення, після чого президент того ж дня видав указ про звільнення.

А 14 вересня Кравченко, щоб уникнути покарання, по суті, шантажував українську владу заявою: «Зараз перебуваю у закордонному відрядженні, в його межах заплановано ряд зустрічей в ході яких маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів, ознаки концентрації ними неконтрольованого впливу та ризики, які така практика створює для державного суверенітету, верховенства права й демократичних інституцій України».

Утім, Дарія Каленюк, виконавча директорка громадської організації «Центр протидії корупції» зазначила: «Не вірю в історію про генпрокурора Кравченка, який раптом самостійно вирішив оголосити війну НАБУ та САП, записав відео, підписав підозри, а потім поїхав за кордон. На мою думку, це була добре спланована атака. І Кравченко не міг піти на неї без політичних гарантій».

Якщо ця версія про кулуарну змову глави держави й ексгенпрокурора є правдивою, то операція «Карфаген» оголила значно глибшу кризу, ніж корупція окремих посадовців. Політолог Володимир Фесенко запропонував своє пояснення дій Офісу президента України. На його думку, стратегія влади передбачала кілька негласних кроків: дистанціюватися від Кравченка через його відставку, але водночас посприяти його втечі за кордон як гарантії безпеки для обох сторін.

За словами експерта, паралельно влада непрямо підіграла інформаційній атаці ексгенпрокурора проти керівництва НАБУ та САП. Головною ж її метою було не допустити інституційної війни в правоохоронній системі та ризиків політичної кризи — саме тому скасували підозру проти директора НАБУ. Водночас, вважає п. Фесенко, кампанія з дискредитації НАБУ і САП продовжилася, але вже чужими руками — через анонімні телеграм-канали та Кравченка.

Цілком імовірно, що теперішня тактика влади є продовженням її минулорічної стратегії. Тоді, хоч і завуальовано, але послідовно намагалися підірвати незалежність як НАБУ, так і САП.

Міжнародні наслідки прокурорського скандалу можуть виявитися болісними. Мартина Богуславець, голова антикорупційного центру «Межа» вважає, що Кравченко «підставив усю Україну перед ЄС». Стівен Пайфер, експосол США в Україні, з цим погодився: «Корупція неґативно впливає на образ України та її сприйняття на Заході. Це полегшує не лише Вашинґтону, а й іншим знецінювати підтримку України, коли вони кажуть: «Навіщо нам підтримувати Україну, якщо там така корупція?».