Падіння в прірву

Згідно з даними німецької розвідки, західні санкції проти Російської Федерації (РФ) суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26 % вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6 % валового внутрішнього продукту (ВВП), що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики. Майже всі сектори російської економіки демонструють неґативну динаміку. Найпотужнішого удару зазнає нафтова галузь: через санкції та зниження закупівель із боку Індії РФ була змушена продавати нафту зі значними знижками. «Саме екстериторіальні санкції США призводять до різкого падіння доходів від експорту нафти та скрапленого природного газу», — акцентували розвідники. Вони також зауважили, що довіра до офіційної російської статистики продовжує падати, тоді як інвестиційна привабливість Росії перетворилася на непередбачуваний ризик. А за відсутності комплексних заходів, економічні проблеми РФ, особливо залежність від енергетики, можуть стати хронічними.

Попередження від РСПП

Своєю чергою, представники Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) публічно заявили про системне погіршення фінансового стану великого бізнесу у РФ, безпосередньо пов’язавши його з поточною економічною політикою уряду. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України.

За її даними, 62 % цивільних підприємств зафіксували 2025-го падіння прибутку, 66 % скоротили інвестиції, а 15 % цілком заморозили свої проєкти. Водночас 72 % компаній, у т. ч. державні корпорації, повідомили про зростання дебіторської заборгованості. На цьому тлі частина бізнесу вже готується до скорочень персоналу у другій половині ц. р.

Олександр Муричев, віцепрезидент РСПП, попередив про загострення кризи ліквідності та неплатежів, виснаження ресурсів підприємств і зростання ризиків банкрутств. Він фактично сформулював перелік системних претензій до уряду та Центробанку (ЦБ). Бізнес вважає облікову ставку надмірною навіть після зниження до 15,5 %, оскільки жорстка монетарна політика стримує інвестиції та підштовхує компанії до банкрутств. У січні ц. р. був зафіксований 51 випадок невиконання боргових зобов’язань, причому сума пропущених виплат у річному вимірі подвоїлася до 44 млн USD.

Окремою проблемою бізнес називає неузгодженість дій економічного блоку влади: паралельні рішення міністерств економічного розвитку та фінансів, а також ЦБ, зосереджені на власних макропоказниках, формують вакуум інвестиційної стратегії. Додатковий тиск створюють підвищені податки, дорогі кредити й обмежений доступ до фінансування, що змушує компанії накопичувати ліквідність замість розширення виробництва.

За підсумками 2025-го спад зафіксували у 21 із 28 пріоритетних галузей, тоді як зростання продемонстрували лише підприємства, пов’язані з військово-промисловим комплексом, що вказує на подальшу мілітаризацію економічної структури. «Поточна динаміка свідчить про накопичення глибоких дисбалансів у корпоративному секторі. Без зниження вартості капіталу та відновлення попиту хвиля дефолтів, скорочень і банкрутств цього року лише посилиться, а публічна критика РСПП демонструє зростання внутрішнього тиску великого бізнесу на економічну політику РФ», — зауважили у СЗР.

Ризик дефіциту продовольства

Водночас криза на ринку агротехніки у РФ перейшла в системну фазу і може напряму вплинути на виробництво продовольства. Занепад агросектора підвищує ризик дефіциту продовольства на внутрішньому ринку РФ і зростання цін. Про це також повідомила СЗР. Представники галузі визнають, що проблеми мають довготривалий характер і пов’язані з технологічним відставанням, яке вже створює ризики зниження врожайності.

Продажі сільськогосподарської техніки скоротилися на 25 %. Зношеність машинно-тракторного парку перевищує 50 %, тоді як коефіцієнт оновлення становить лише 3,5 % за нормативу 10 %. За оцінками ринку, агросектору бракує близько 62 тис. тракторів і 34 тис. комбайнів, що свідчить про структурний дефіцит технічної бази.

Фінансова ситуація також погіршується. Висока облікова ставка щороку зменшує доходи галузі на 5-8 млрд USD. Рентабельність рослинництва торік знизилася до 15-16 % проти 40 % 2020-го, а виробництво зерна стало збитковим. Експортні мита додатково скорочують прибутки на 2-3 млрд USD щороку.

Державна підтримка сільськогосподарського сектору залишається низькою. За даними Організації економічної співпраці та розвитку, частка субсидій у доходах фермерів у РФ становить лише 1-2 %, тоді як у Європейському Союзі вона сягає 13-15 %. Це обмежує можливості аграріїв інвестувати в оновлення техніки. «Поточна модель регулювання фактично вилучає ресурси з галузі через мита й податки та не стимулює модернізацію. У поєднанні з експортними обмеженнями це підриває прибутковість виробництва і конкурентоспроможність аграріїв», — зауважили у СЗР. Там вважають, що у середньотривалій перспективі це підвищує ризик дефіциту продовольства на внутрішньому ринку РФ і зростання цін.

Реґіони хиріють

Проблеми в економіці через повномасштабну війну та санкції вплинули і на фінансову стабільність російських реґіонів. За результатами 2025-го сукупний дефіцит реґіональних бюджетів збільшився в 3,6 разу порівняно з попереднім роком і досяг 1,478 трлн RUB. Це стало рекордним показником за весь час спостережень.

Різкий ріст дефіциту стався через те, що за загальних доходів у 22,6 трлн RUB (+4 % до 2024 року) витрати реґіонів склали 24,1 трлн RUB (+9 %). У результаті «дірку» в бюджеті зафіксували у 74 реґіонах проти 50 роком раніше. Найбільший дефіцит в абсолютному значенні зафіксували в Москві (299 млрд RUB). За нею з великим відставанням ідуть Ямало-Ненецький (84 млрд RUB) і Ханти-Мансійський (72 млрд RUB) автономні округи.

Попри зростання надходжень від податку на прибуток фізичних осіб (на 12 %, або 732 млрд RUB), податків на сукупний дохід (на 11 %, або 119 млрд RUB) та на майно (на 6 %, або 99 млрд RUB), реґіони постали перед скороченням надходжень від ключового для себе податку — на прибуток підприємств (на 9 %, або 493 млрд RUB). Загалом через погіршення фінансових результатів компаній торік цей податок скоротився у 55 реґіонах. Найвідчутніше зниження відбулося у реґіонах із економікою, залежною від видобутку корисних копалин. Зокрема, у Комі надходження впали на 50 %, в Оренбурзькій області — на 40 %, у Ямало-Ненецькому окрузі — на 39 %. Основним джерелом покриття дефіциту стали залишки тимчасово вільних коштів на рахунках бюджетів.

Раніше Міністерство фінансів РФ повідомляло про зростання дефіциту федерального бюджету до 5,645 трлн RUB за результатами 2025-го. Порівняно з 2024 роком «діра» у скарбниці зросла у 1,6 разу, а у відносному вираженні — 2,6 % ВВП — встановила рекорд із 2020 року (3,8 % ВВП).

Михайло Мішустін, прем’єр-міністр РФ, повідомив, що спільно з Путіним та Ельвірою Набіулліною, головою ЦБ, вони «багато годин» обговорювали вирішення проблеми дефіциту бюджету. Чи знайшли рішення й які заходи обговорювали, він не уточнив.

Реґіони вже скорочують бюджети, затверджені на 2026 рік. Так, влада Приморського краю зменшила свої видатки на 3 млрд RUB. За словами Віри Щербіної, голови місцевої адміністрації, були скорочені фінансування закладів освіти, культури, туризму та сільського господарства. А ще раніше в Челябінській області скоротили видатки на 2,2 млрд RUB.

Народ воювати вже не хоче

Тож не дивно, що частка громадян РФ, які підтримують мирні перемовини з Україною, зараз зросла до максимального рівня. Водночас кількість тих, хто виступає за продовження війни, знизилася до найменшого показника за весь час спостережень. Так, 67 % опитаних вважають за необхідне розпочати мирні перемовини з Україною. За лютий цей показник зріс на шість відсоткових пунктів і став найвищим за весь час проведення таких опитувань.

Частка тих, хто підтримують продовження військових дій, знизилася до 24 %. Це найнижчий рівень від початку спостережень. Ідею мирних перемовин частіше підтримують жінки (73 %), молодь до 25 років (79 %),

респонденти з середньою освітою або нижчою (73 %), менш забезпечені громадяни (69-71 %), жителі сіл (70 %) і ті, хто отримують інформацію із соціальних мереж (71 %).

Водночас підтримка продовження бойових дій вища серед чоловіків (31 %), людей віком понад 55 років (31 %), респондентів із вищою або професійною освітою (27 % і 26 % відповідно), більш забезпечених респондентів (27 %), жителів Москви (42 %), тих, хто черпає інформацію з телебачення та вітчизняних відеоплатформ (30 % і 31 % відповідно).

Зараз у РФ дедалі менше громадян стежать за подіями навколо війни проти України. За даними дослідження, у лютому ц. р. за перебігом війни уважно стежили лише 44 % росіян. Це найнижчий показник за весь час спостережень. Найчастіше подіями цікавляться чоловіки — близько половини опитаних, а також люди віком понад 55 років, серед яких цей показник становить 61 %. Порівняно високий рівень уваги до війни демонструють жителі невеликих міст із населенням до 100 тис. осіб і ті, хто отримують інформацію головно з телебачення.

Водночас значно меншу зацікавленість проявляють жінки, серед яких за подіями стежать 39 % респондентів. Найнижчий рівень інтересу зафіксований серед молоді до 25 років — усього 20 %. Також нижчі показники спостерігаються серед мешканців сільської місцевості.