Європа вже на війні

Євросоюз уже фактично перебуває у стані війни з Російською Федерацією (РФ). Про це заявив Мартіньш Казакс, голова центрального банку Латвії. Він закликав європейських політиків і фінансові інституції готуватися до подальшої ескалації. «Наївно думати, що ми не перебуваємо у стані війни», — наголосив він.

Хоча конфлікт наразі не розгортається на території ЄС фізично, фінансист звернув увагу на кібератаки, які відбуваються постійно, диверсії проти підводних кабелів у Балтійському морі та порушення повітряного простору Данії, ймовірно, російськими дронами. «Маємо бути стійкими, щоб упоратися з цим», — зазначив він.

За словами п. Казакса, якщо якась країна єврозони зіштовхнеться з військовим конфліктом на власній території, це може призвести до проблем фінансової стабільності, збоїв у банківській системі та ризиків для стійкості державного боргу. Водночас банкір підкреслив, що ці ризики ще є незначними, й ЄС здатен із ними впоратися. «У наших руках — зменшувати ймовірність прямого конфлікту з РФ», — сказав він і додав, що цього можна досягти як шляхом підтримки України, так і через зміцнення європейських збройних сил, щоб Москва розуміла: будь-який напад — це надто високий ризик, який навіть не варто розглядати.

52-річний Казакс, який очолює центральний банк Латвії із грудня 2019 року, є одним із шести претендентів на посаду віцепрезидента Європейського центрального банку. Також саме він одним із перших попереджав про ризики інфляції після пандемії коронавірусу і початку повномасштабного вторгнення РФ до України 2022-го.

Своєю чергою, Александр Стубб, президент Фінляндії, заявив, що його країна готова до російського нападу, незалежно від того, чи отримає вона підтримку США. Він також розповів про обов’язкову військову службу у країні, що відрізняє її від багатьох інших членів НАТО, та наголосив, що може мобілізувати 280 тис. солдатів за лічені тижні. «Разом із РП ми маємо найбільшу артилерію в Європі. Маємо ракети великої дальності, наземні, морські та повітряні», — поділився фінський лідер.

Він також наголосив на повітряній силі Фінляндії, яка має на озброєнні 62 літаки F-18 і нещодавно придбані 64 винищувачі F-35. Але ці літаки є американськими, тож для їхньої роботи потрібна підтримка Сполучених Штатів. Та президент упевнений, що така підтримка буде продовжена.

Крім того, він повідомив, що Фінляндія має найбільші арктичні сили в альянсі. За словами п. Стубба, сила країни полягає також у її зосередженні на підготовці цивільного населення. «Ми також маємо розуміти, що війни ведуть на полі бою, але виграють їх удома. Ось чому маємо цивільні укриття для 4,4 млн фінів. Ось чому маємо безпеку постачання, завдяки якій не маємо жодних проблем із нестачею продовольства, енергії або електромереж», — запевнив політик.

Росія вже давно є для Фінляндії ключовою проблемою безпеки, з якою вона має спільний кордон протяжністю близько 1,3 км. Під час Другої світової війни ці дві країни вели запеклі війни. До слова, на початку лютого ц. р. польські військові повідомили про вторгнення на територію країни повітряних куль із боку Білорусі, яке розглядають як тестування реакції.

Свою чергою, влада Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) розпочала реформу у галузі розвідки та кібербезпеки, що дозволить спецслужбам країни протидіяти гакерам ворожих держав шляхом проведення власних наступальних кібероперацій. Москва веде в Європі фактичну гібридну війну, в якій кібератаки стають одним із головних інструментів, тоді як Берлін є однією з основних цілей російських гакерів.

За інформацією Міністерства внутрішніх справ ФРН, розробляють два законопроєкти: один переглядає повноваження служб зовнішньої розвідки, дозволяючи проводити кібероперації за кордоном, інший надає спецслужбам більше можливостей для протидії гібридним загрозам, зокрема, для здійснення заходів у відповідь. «Берлін даватиме відсіч навіть за кордоном, ми припинятимемо дії зловмисників і знищуватимемо їхню інфраструктуру», — запевнив Александер Добріндт, міністр внутрішніх справ ФРН.

Досі Німеччина й інші європейські країни утримувалися від проведення таких операцій, побоюючись, що можуть спричинити заходи у відповідь й ескалацію конфлікту, особливо з боку РФ. Водночас Франція та Нідерланди вже передбачили можливість наступальних операцій у своїх кіберстратегіях.

«Перший із підготовлених у Берліні законопроєктів потребуватиме змін до Конституції, тому його мають підтримати дві третини парламентарів в обох палатах. Другий може бути ухвалений простою більшістю. Він надасть правоохоронним органам ширші повноваження для здійснення «активного кіберзахисту», — пояснив Геннінґ Занетті, представник МВС.

У новітній історії Європи ФРН стала жертвою одних із найрезонансніших гакерських атак із боку російських спецслужб, зокрема, зламу національного парламенту 2015 року. Після початку гарячої фази російсько-української війни такі атаки почастішали.