Підготовка до важкої зими

До російських атак на українську енергетику зараз підготувались краще, ніж минулої зими. Розробили кілька планів дій, у т. ч. найгірший можливий сценарій. Про це заявив Сергій Корецький, прем’єр-міністр України. «Зима — головний виклик, і ми до нього готуємося. Прискорюємо роботу за планами стійкості: захищаємо енергетичну інфраструктуру, готуємо децентралізовані рішення для життєзабезпечення критичних об’єктів. Уроки з минулої зими зроблено. Маємо план А, В і С», — висловився глава уряду.

На його думку, Російська Федерація (РФ) розглядає зиму як такий собі бліцкриг. Але Україна за допомогою партнерів налаштована гідно пройти цей непростий час. «Зима буде важкою, я нічого нового не додам. Проте в нас іншого плану, ніж пройти цю зиму, пройти достойно, немає», — зазначив прем’єр.

«Потреби української енергетики на найближче десятиліття оцінюють щонайменше у 91 млрд USD», — уточнив Денис Шмигаль, міністр енергетики України. Він нагадав, що разом із канадським колегою Тімом Годжсоном за посадою у лютому ц. р. був підписаний меморандум про стратегічну співпрацю України та Канади в енергетичному секторі. За словами урядовця, головний зміст документа полягає не в допомозі, а в інвестиціях. За його словами, Україна також усуває бар'єри для бізнесу й уже створила три рівні кредитування нової енергетики. Крім того, скоротили термін видачі технічних умов для приєднання нової генерації з десяти до двох днів, а кількість необхідних документів — із семи до двох. Він також повідомив про запуск конкурсу на будівництво 1,5 ГВт нової високоманеврової генерації. Масштаб аукціонної підтримки 2026-го збільшили більш ніж утричі — до 1 ГВт. Міністр зазначив, що Україна має для канадського енергетичного бізнесу масштабний ринок, інтегрований до Європейського Союзу, ресурси, попит на енергетичний капітал та обладнання на десятиліття вперед, а також стратегічне розташування.

Тим часом українські борги на балансуючому ринку продовжують зростати і вже створюють дедалі дужчий фінансовий тиск на енергосистему. Про це заявив Андрій Жупанин, ексзаступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

За його словами, з січня 2025-го до червня 2026 року борг учасників балансуючого ринку перед «Укренерго» зріс на 11 млрд грн і сягнув 46 млрд грн. — частина компаній споживає або продає електроенергію, але гроші за неї до оператора системи не доходять вчасно.

А Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації, заявив, що борги у відновлюваній енергетиці залишаються одним із факторів, що стримують інвесторів від участі у нових проєктах.

Допомогти Україні вирішило Міністерство економіки й енергетики Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), виділивши ще близько 250 млн EUR на термінові ремонтні роботи на об’єктах української енергетичної інфраструктури напередодні зими. Цю допомогу вділяють через Банк розвитку, вона надійде до Фонду підтримки енергетики України. «Для нас Україна — це не далека війна, а її безпека є європейською відповідальністю. Саме енергопостачання залишається передовою лінією цієї війни. Тому ми підтримуємо Україну у захисті та відновленні її енергетичної інфраструктури та закликаємо всіх міжнародних партнерів до подальших зусиль», — зазначила Катеріна Райхе, міністерка економіки ФРН.

Своєю чергою, США виділяють на українську енергетику 85 млн USD. Це найбільший кредит від американської урядової організації DFC в енергетику України з початку повномасштабної війни. Кошти витратять на розширення систем накопичення енергії, які допомагають утримувати енергосистему під час обстрілів.