Як пережити зиму

Сергій Корецький, прем’єр-міністр України, провів перемовини з Валдісом Домбровскісом, єврокомісаром із питань економіки та продуктивності. Головною темою стала фінансова підтримка України у 2026-2027 рр. Зараз український уряд працює над виконанням зобов’язань у межах Ukraine Plan і домовленостей щодо макрофінансової допомоги. Київ планує ухвалити необхідні урядові рішення до 1 листопада ц. р. «Розраховуємо повною мірою використати фінансові ресурси, передбачені відповідними інструментами», — поінформував п. Корецький.

Окрему увагу сторони приділили координації між українськими міністерствами та Європейською комісією (ЄК), а також співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про формування чіткого плану бюджетних і оборонних потреб України на найближчі два роки.

Глава українського уряду також закликав Європейський Союз (ЄС) посилити тиск на Російську Федерацію (РФ), зокрема, через нові санкції та контроль за їхнім дотриманням. «Вступ до ЄС залишається безумовним пріоритетом України», — наголосив прем’єр і додав, що Київ очікує якнайшвидшого відкриття решти перемовних кластерів.

ЄК закликала міжнародних партнерів збільшити економічну підтримку України на тлі майбутнього дефіциту бюджету. За словами представника ЄС, торішня обіцянка Норвегії надати Україні 9 млрд USD фінансової допомоги 2027 року є хорошим прикладом для наслідування.

Водночас у ЄК наголосили, що Україні потрібна додаткова допомога. Це відбувається на тлі посилення російських атак на українську інфраструктуру та блокади Чорного моря, що позбавляє Київ важливих експортних надходжень.

45 млрд EUR позики планують виплатити ще цього року, решту 45 млрд — 2027-го. Києву вже виділили 11,6 млрд позики, переважно на військову підтримку. Спершу передбачалося, що позика покриє дві третини потреб України у фінансуванні 2026-го та 2027 року. Подальші обговорення потреб у фінансуванні відбудуться за участю українських представників і МВФ, який окремо схвалив для України позику на 8,1 млрд USD.

Своєю чергою, Міністерство економіки та довкілля України готується знизити прогноз зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Якщо раніше очікувалося зростання 2026-го приблизно на 1,3 %, то тепер цей показник можуть переглянути до 0,5 %. Про це повідомив Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України.

За його словами, лише через наслідки російських обстрілів Україна може недорахуватися близько 0,5 % очікуваного економічного зростання.

Серед головних проблем — нові удари по енергетичних об’єктах, руйнування логістичної інфраструктури та блокування портів Великої Одеси. За оцінками неурядових аналітиків, портова блокада може скоротити ВВП ще на 0,6-0,9 %. Міністр також закликав готуватися до складної зими та не виключати найгірших сценаріїв. «Всі різні варіанти розвитку подій ми намагаємося передбачити і підготуватися до найгіршого», — наголосив він.

Крім цього, уряд планує підтримувати бізнес, наскільки це дозволятимуть бюджетні можливості. Зокрема, опрацьовується розширення програм пільгового кредитування для великих підприємств і збільшення страхування воєнних ризиків за підтримки держави та міжнародних партнерів.

Тим часом посли країн «Великої сімки» в Україні зустрілися з місією МВФ на чолі з Гевіном Ґреєм для обговорення економічних перспектив України, макроекономічні реформ та фінансових потреб. «Ми ще раз підтвердили нашу підтримку Україні та наголосили, що реформи, які сприяють фінансовій стійкості та узгодженню з принципами ЄС, залишаються ключовими», — йдеться у повідомленні про результати цієї зустрічі.

Також виявилося, що українські облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) стали одними з найприбутковіших у світі: окремі папери дали інвесторам до 150 % прибутку. Україна зараз пропонує інвесторам одні з найкращих умов на ринку боргових паперів країн, що розвиваються. Ціни на українські облігації суттєво підвищувалися на тлі очікувань завершення війни, відновлення країни та покращення спроможності України обслуговувати борги. Подібна ситуація вже спостерігалася після президентських виборів у США. Раніше Україна одночасно займала шість із восьми позицій серед найкращих облігацій ринків, що розвиваються. Однак великий прибуток супроводжується і значним ризиком: ціни українського боргу дуже чутливі до перемовин, ситуації на фронті та перспектив завершення війни. Проте ті, хто купували український борг у момент найбільшого страху, зараз отримали один із найприбутковіших ставок на світовому ринку.

Станом на 1 вересня ц. р. портфель ОВДП у власності фізичних осіб перевищив 163 млрд грн — найвищий показник за всю історію.. Протягом серпня вкладення громадян в ОВДП зросли більш ніж на 3,7 млрд грн — зі 159,3 млрд грн до понад 163 млрд грн.

Така динаміка свідчить про те, що державні облігації поступово стають не лише інвестиційним інструментом фінансового сектору, а й дедалі звичнішим способом збереження та примноження заощаджень для українців.

Загальний обсяг ОВДП в обігу станом на 1 вересня становив близько 2 трлн грн. Найбільшими власниками державних облігацій залишаються банки з портфелем 926,4 млрд грн. У власності Національного банку України перебувало 655,8 млрд грн ОВДП. Портфель юридичних осіб становив 213,6 млрд грн, страхових компаній — 25,6 млрд грн, нерезидентів — 17,2 млрд грн. Обсяг ОВДП у власності територіальних громад залишався незмінним — близько 0,3 млрд грн.

Загалом за січень-серпень ц. р. через внутрішній ринок державних облігацій до бюджету було залучено 343,4 млрд грн. Із них 248,2 млрд грн — через аукціони з розміщення ОВДП, ще 95,2 млрд грн — у межах аукціонів обміну. За роки повномасштабної війни внутрішній ринок державних облігацій став одним із ключових джерел фінансування державного бюджету.

До слова

Ціни виробників промислової продукції в Україні у серпні ц. р. зросли на 0,9 % щодо попереднього місяця. Про це повідомила Державна служба статистики. Водночас у річному вимірі промислова інфляція уповільнилася до 37,3 % проти 42,5 % місяцем раніше. За даними відомства, в серпні зростання цін передусім було зумовлене здорожчанням продукції у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря на 1,2 %.