Неправильні прогнози

Реальний валовий внутрішні продукт (ВВП) України 2025-го збільшився на 2% порівняно з попереднім роком. Ці результати виявилися гіршими за прогнози. Головна причина — удари російських аґресорів по газовидобутку, енергетичних об'єктах, портовій та залізничній інфраструктурі. «2025-й став ще одним роком війни, стійкості та адаптації для України. Активна війна Російської Федерації (РФ) проти України позначилася втратою територій, руйнуванням об'єктів енергетики й іншої критичної інфраструктури, в т. ч. залізницю та морські порти», — йдеться в повідомленні Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

Щодо проблем бізнесу, то українські підприємці дедалі частіше стикаються з проблемою пошуку робочої сили, а з осені 2025-го — ще й з відтоком чоловіків 18-22 літ, яким дозволили виїжджати з України. Важливою завадою для діяльності компаній також стало підвищення цін на сировину та матеріали. Частково це може бути пов’язано з девальвацією гривні щодо євро.

Водночас урожай зернових торік був кращим за очікуваний. Це знизило неґативний внесок від спаду сільського господарства в зростання економіки. Попит на продукцію оборонно-промислового комплексу (ОПК) сприяв розвитку машинобудування. Високий внутрішній попит на продукцію металургії сприяв зростанню сектора.

В Інституті економічних досліджень зазначили, що зростання в галузі торгівлі пояснювалося великим реальним доходом домогосподарств завдяки високим зарплатам, індексації пенсій і стриманому зростанню цін на непродовольчі товари. З боку попиту зростало реальне кінцеве споживання домогосподарств та інвестиції, що призводило до вищого імпорту. Реальний експорт суттєво скоротився через нижчі обсяги експорту зернових та олійних внаслідок відсутності запасів попередніх років. Державне споживання зростало завдяки закупівлі озброєння.

Попри гальмування під кінець 2025-го, українська економіка росла швидшими темпами, ніж економіка РФ. «Основними драйверами прискорення стали сільське господарство, внутрішня торгівля, будівництво та переробна промисловість, — повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. — Українська економіка продовжує зростати, попри перебої з енергопостачанням, спричинені масованими атаками по критичній інфраструктурі, бізнес надалі адаптується до складних умов. Країна-аґресорка має показник 1,6 % реального ВВП у жовтні, в той час, як Україна у жовтні показала зростання у 2,3 % і 5,3 % у листопаді», — зазначив Олексій Соболєв, український міністр економіки.

Економіку підтримують такі чинники, як реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, які фінансують за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва. Також фактором швидкого відновлення та зростання стало значне бюджетне фінансування капітальної реконструкції та ремонту пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла, а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК. Крім того, спостерігаються структурні зміни у виробництві, які демонструють збільшення видів діяльності з високою доданою вартістю, що позитивно впливає на економіку.

Міжнародні прогнози для української економіки на 2026 рік демонструють стриманий оптимізм, що дуже залежить від інтенсивності бойових дій та обсягів зовнішньої допомоги. Міжнародний валютний фонд (МВФ) наразі дає один із найбільш позитивних сценаріїв, очікуючи зростання реального ВВП на рівні 4,5 %, за умови поступового зниження інтенсивності війни. «Проте ризики залишаються надзвичайно високими та зміщеними в бік погіршення, враховуючи невизначеність щодо тривалості й інтенсивності бойових дій, а також потенційні перебої в енергопостачанні», — йдеться в офіційній заяві МВФ за підсумками п'ятого перегляду програми розширеного фінансування (EFF).

Аналітики Фонду пов’язують такі показники з поступовою адаптацією бізнесу й очікуваним початком масштабнішого відновлення, хоча й зауважують, що дефіцит зовнішнього фінансування залишатиметься критичним викликом.

У звітах МВФ також наголосив, що темпи відновлення значною мірою залежатимуть від здатності України підтримувати макроекономічну стабільність і впроваджувати структурні реформи, навіть в умовах воєнного стану. Фонд підкреслив, що міжнародна фінансова підтримка на пільгових умовах залишається критично важливим елементом для забезпечення цього прогнозу.

Натомість Світовий банк (СБ) погіршив свої оцінки, прогнозуючи зростання лише на 2 %. Таке сповільнення експерти пояснили тривалим тиском війни на інвестиційну активність, руйнуванням енергетичної інфраструктури й обмеженнями аграрного експорту. «Зростання ВВП України, за прогнозами, сповільниться до 2 % 2026-го, оскільки затяжний характер війни та руйнування критичної інфраструктури, зокрема, енергетичної, продовжують обмежувати виробничі потужності та внутрішній попит. Хоча зусилля з відновлення надаватимуть певну підтримку економіці, значні ризики, пов’язані з безпековою ситуацією та дефіцитом робочої сили, стримуватимуть більш стрімке відновлення», — йдеться в аналітичному звіті СБ.

Експерти банку наголосили на тому, що без суттєвого прогресу в енергетичній безпеці та стабільного припливу іноземних інвестицій економіка залишатиметься вразливою до зовнішніх шоків. Вони підкреслили, що ключовим фактором для довготривалої стійкості стане не лише фінансова допомога, а й здатність країни інтегрувати внутрішньо переміщених осіб і біженців назад у ринок праці.

Рейтинґові аґенції та незалежні аналітики, здебільшого, солідарні з державними органами, прогнозуючи зростання в межах 2,4 %. Ключовими ризиками називають дефіцит робочої сили та високий рівень державного боргу, який 2026-го може перевищити 110 % ВВП. Водночас за сценарію швидкого завершення війни прогнози миттєво зростають до 5 % і вище завдяки ефекту низької бази та припливу інвестицій у відбудову.

Своєю чергою, прогноз Національного банку України (НБУ) на 2026 рік базується на очікуванні поступового зниження безпекових ризиків і подальшої адаптації економіки до воєнних викликів. «Економічне зростання прискориться до 4,3 % завдяки подальшій нормалізації умов для функціонування економіки, збереженню м’якої фіскальної політики та пожвавленню внутрішнього попиту. Поступове зниження безпекових ризиків сприятиме поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, а також частковому поверненню міґрантів, що стимулюватиме ринок праці та приватне споживання», — йдеться у звіті регулятора.

Там прогнозують поступове сповільнення інфляції. Очікується, що 2026-го індекс споживчих цін знизиться до 6,6 %, а надалі повернеться до цільового показника 5 %. Для досягнення цих цілей НБУ має намір дотримуватися виваженої монетарної політики, поступово знижуючи облікову ставку в міру сповільнення зростання цін.

Міжнародні резерви, за оцінками НБУ, залишатимуться на достатньому рівні для забезпечення стабільності валютного ринку. Прогноз передбачає, що Україна продовжить отримувати значні обсяги зовнішнього фінансування, хоча їхня структура може зміщуватися в бік кредитів на відбудову. Ключовими ризиками для цього прогнозу залишаються невизначеність щодо тривалості війни та масштаб руйнувань енергетичної інфраструктури.