Донбас не здається

Кремлівський диктатор наголосив, що Київ відкрив «скриньку Пандори», почавши удари по цивільних об’єктах у Російській Федерації (РФ), тож тепер отримує «відповідь». Хоча російські атаки на мирні українські міста відбувалися й до цього.

Вісім пунктів

Нещодавно гакерська група Black8Mirror опублікувала скріншоти аналітичної записки «Сценарії досягнення миру в конфлікті Росія-Україна», яку нібито написав Ґерман Ґреф, голова правління російського державного «Сбербанку». Його тези такі:

1. Вирішальна військова перевага РФ. Імовірність такого результату у найближчі 12-24 місяців експерт оцінює у 7 %. До цього сценарію входить повний контроль над окупованими реґіонами. Передумовою такого результату назвали другу хвилю мобілізації в РФ не менше 300-500 тис. осіб. «Без цього чисельність для масштабного настання недосяжна. Поточні 80 тис. контрактників на квартал за втрат 20-25 тис. на місяць не дають нарощування», — йдеться у документі. Водночас, у Кремлі побоюються, що мобілізація — головний соціальний ризик для Росії. Адже опитування вже фіксують падіння рейтинґу Путіна, і його завищено через «спіраль мовчання», а мобілізація може знизити його ще відчутніше.

2. Мир на умовах РФ. Сценарій втрати Україною західної підтримки, за якого Росія отримує «заморожені території», зняття частини санкцій і гарантії невступу України до НАТО у «злитому» документі росіяни оцінюють у 12 % на горизонті 12-18 місяців. Оцінку автори пояснили тим, що потрібен збіг одразу трьох факторів — обвалу підтримки США, енергетичної кризи в Європі та кризи в Україні.

3. Заморожений конфлікт із частковим зняттям санкцій. Цей варіант автори називають найімовірнішим сценарієм (32 % на обрії 6-12 місяців). Він передбачає замороження ситуації по лінії фронту, частина санкцій знімається і НАТО «залишається закритим для України». «Максимальна ймовірність тому, що збігаються інтереси всіх ключових гравців: Трамп хоче deal до midterms, Росія хоче зафіксувати території, Європа хоче стабільність, електорат США хоче закінчення», — йдеться у документі.

4. «Корейське заморожування» без формальної угоди. Сценарій стабілізації фронту, але збереження війни юридично оцінили у 22 % у найближчі півтора року. Висока ймовірність пояснюється тим, що «обидві сторони є надто слабкими для перемоги, але надто сильними для поразки».

5. Затяжна війна ще на два-три роки. Імовірність продовження війни з поточною інтенсивністю оцінюють у 15 %.

6. Мир на компромісних умовах. Імовірність укладання договору з взаємними поступками автори оцінюють у 5 % у найближчі 12-24 місяців. Адже цей сценарій вимагає політичної трансформації, до якої жодна сторона не готова.

7. Мир на умовах України. Йдеться про повернення РФ до кордонів 2014-го або й 1991 року, вступ України до НАТО та виплата репарацій Росією. Його експерти самовпевнено оцінили у 2 %. «Сценарій вимагає чорного лебедя, якого на горизонті не видно», — вказано у документі.

8. Чорні лебеді. У документі розглядають варіанти ядерної ескалації, «нового Чорнобиля», зіткнення РФ і НАТО, «палацового перевороту» в Росії, конституційної кризи в Україні, повернення до війни в Ірані, прориву в технологіях дронів. Імовірність «чорного лебедя» автори оцінюють у 5 %.

Донбас у центрі уваги

Путін зробив центром своїх теперішніх вимог у перемовинах Донбас, але його імперіалістські бажання виходять за межі Донецької області. Про це свідчать як його заяви, так і характер наступальних операцій російської армії, вважають в американському Інституті вивчення війни (ISW).

Російські війська продовжують наступальні дії на різних ділянках фронту, зокрема, на півночі Сумської та Харківської областей. Там Кремль, імовірно, прагне створити так звану буферну зону вздовж українсько-російського кордону — одну з вимог, яку Путін озвучував не раз. Водночас окупаційні війська проводять наступальні операції у Запорізькій області. Росія намагається розвивати наступ на Горіхівському та Гуляйпільському напрямках і створити умови для просування до Запоріжжя.

Та навіть якщо російській армії вдасться окупувати всю Донецьку область, це не обов’язково стане підставою для припинення бойових дій. Але повне захоплення реґіону залишається малоймовірним. Російським військам не вдається досягти головної мети на Донеччині. Путін щонайменше 15 разів встановлював терміни для захоплення всієї Донецької області від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, однак жодного з них російська армія не виконала.

Новий дедлайн російського диктатора — весна 2027-го. Та в ISW вважають, що й цього разу РФ не зможе виконати таке завдання. Зокрема, російські війська ведуть бої за Костянтинівку ще з жовтня 2025 року, але досі не змогли її захопити.

Російська армія також не досягла Слов’янська, Краматорська та Дружківки — міст українського «фортечного поясу». За оцінкою ISW, РФ ніяк не зможе захопити всі три міста протягом останніх чотирьох місяців 2026-го. Російським військам доведеться вести виснажливі міські бої, перш ніж вони зможуть просуватися далі через відкриту місцевість. Водночас саме складний рельєф та українська оборона суттєво ускладнюють подальше просування окупантів.

Аналітики полічили, що у серпні ц. р. середній темп просування російської армії на всьому театрі бойових дій становив 2,91 кв. км на день. На пріоритетних напрямках у Донецькій області темпи були ще нижчими — близько 2,36 кв. км на день. Якщо російська армія продовжить просуватися такими темпами, їй знадобиться час до 2 жовтня 2032-го, щоб захопити решту 19 % Донецької області. Водночас в ISW наголосили, що цей розрахунок не означає, що РФ справді зможе захопити всю область до цієї дати.

Численні заяви Путіна про терміни захоплення Донеччини можуть бути пов’язані не лише з військовими розрахунками, а й із необхідністю демонструвати російському суспільству «перемоги». За оцінкою ISW, диктатор намагається переконати населення у неминучості перемоги, водночас не переводячи російське суспільство у режим повномасштабної війни.

Липові охоронці

Тим часом росіян стали масово заманювати на контрактну службу у війську під виглядом роботи охоронцями складів Wildberries та Ozon, які методично знищують «птахи Мадяра». Майже всі вакансії мають однакову назву — «Охорона складів WB і «Озон» у складі мобільно-вогневої групи». В оголошеннях потенційним кандидатам обіцяють одноразову виплату до початку нових мобілізаційних процесів і наголошують, що кількість місць обмежена.

Насправді ж ідеться про укладення однорічного «спецконтракту» з Міністерством оборони РФ. Один рекрутер заявив, що потрібні здорові, несудимі, до 40 років чоловіки для охорони складів від безпілотних літальних апаратів. При цьому він запевняв, що підписантів не відправлять безпосередньо на війну в Україні.

Процедура оформлення такого контракту аналогічна до процедури для тих, хто безпосередньо підписує контракт для участі у війні. Кандидат має надати документи, після чого його відправляють на підготовку до Тули. За підписання контракту обіцяють одноразову виплату у 3,1 млн RUB.

Експерти вважають вакансії охоронців складів «заманухою» для набору контрактників до російської армії. За їхніми словами, через жорстку модерацію оголошень на тему війни автори використовують завуальовані формулювання.

Подібні способи вербування в РФ застосовували й раніше. Росіянам пропонували роботу в Білорусі та Китаї, водіями гуманітарних вантажів або під виглядом «миротворчої» діяльності. Масова поява таких оголошень тепер відбувається на тлі зниження темпів набору контрактників до російської армії. За оцінкою Яніса Клюґе з німецького Інституту проблем міжнародної безпеки, у першому півріччі 2026-го до російських військ завербували 172 тис. людей — на 19 тис., або приблизно 10 %, менше, ніж за аналогічний період минулого року.