Голка в яйці диктатора

Тотальна мілітаризація та санкційна ізоляція спихнули економіку аґресора у найглибшу кризу останніх двадцятиріч. Це змушує Кремль переходити на екстрені дії.

Хочуть «заморожених» грошей

Так, Центральний банк Російської Федерації (РФ) офіційно розпочав процес оскарження заморожування своїх державних активів, намагаючись підірвати фінансову стратегію Заходу. Основним об’єктом позову стало історичне рішення Європейського Союзу (ЄС) від 12 грудня 2025 року, що закріпило санкційні обмеження на безстроковій основі. Цей крок європейських лідерів фактично позбавив Москву надії на автоматичне розблокування коштів у разі політичних змін, перетворивши тимчасові заходи на постійний економічний бар’єр. Відтак Кремль намагається домогтися перегляду цього кроку. Загалом у країнах ЄС заморожені близько 210 млрд EUR російських активів. Для Кремля вони стали критичним фінансовим ресурсом.

Крім того, для РФ цей позов — ще й інструмент політичного престижу. А також спроба створити юридичний прецедент, який міг би поставити під сумнів легітимність використання прибутків від цих активів для допомоги Україні, що стало одним із ключових механізмів підтримки Києва з боку Євросоюзу.

І хоча Європейська комісія (ЄК) не одразу відреагувала на нове звернення РФ до суду, Брюссель усе ж назвав позов Москви спекулятивним і необґрунтованим. «Ми цілком упевнені в законності цього регламенту та його сумісності з правом ЄС і міжнародним правом. Цей позов з’явився на тлі зростання кількості російських юридичних викликів щодо наших заходів підтримки України, тому такий крок не став для нас несподіванкою», — заявив Балаж Уйварі, речник ЄК.

Юристи також наполягають, що заморожування коштів є законним контрзаходом у відповідь на грубе порушення Статуту Організації Об’єднаних Націй (ООН). Євросоюз вибудовує захист на арґументі про виняткові обставини та необхідність колективної безпеки. Безстрокове продовження санкцій було продиктоване ескалацією та відмовою аґресора відшкодовувати завдані збитки.

В ЄС зазначили, що Росія може отримати доступ до заморожених коштів, лише якщо виконає три умови: припинить війну проти України; виплатить репарації; відмовиться від дій, які становлять загрозу для Європи. Проте Кремль виконати їх не готовий. Але й ігнорувати системну кризу економіки теж не може, тому й подав позов до суду, сподіваючись його виграти.

Шанси РФ на повну перемогу в Суді ЄС виглядають мізерними, проте ситуація не є однозначною з точки зору чистої юриспруденції. Російські адвокати будують свій захист на концепції суверенного імунітету центральних банків — залізному правилі міжнародних фінансів, яке десятиліттями гарантувало недоторканність державних резервів незалежно від політичних конфліктів. Оскаржуючи рішення про безстрокове блокування коштів, Кремль апелює до того, що безстрокові санкції фактично є прихованою конфіскацією без судового вироку, що суперечить європейській Хартії основних прав.

Законні контрзаходи

Однак, позиція Брюсселя ґрунтується на концепції законних контрзаходів у відповідь на безпрецедентну аґресію та порушення Статуту ООН. Європейські правники наголошують, що активи не конфісковані, а лише «знерухомлені» до моменту виконання Росією зобов’язань щодо репарацій. Ця тонка юридична межа дозволяє ЄС уникати звинувачень у прямому порушенні права власності, одночасно позбавляючи аґресора доступу до ресурсів. «Ці позови — інструмент залякування. РФ хоче створити видимість юридичного хаосу, щоб змусити європейські уряди боятися відповідальності за передачу коштів Україні. Проте законодавство ЄС уже адаптоване: безстрокові санкції є правомірною відповіддю на тривалу аґресію, і шанси Кремля зламати цю систему в суді Люксембурґу є мінімальними», — запевнила Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги.

Попередні рішення Суду ЄС, які вже відхиляли позови російських фінансових структур 2024-го та 2025 року, створили стійкий прецедент, що робить успіх нового позову РФ украй малоймовірним. Та навіть якщо Суд ЄС знайде певні процедурні недоліки у механізмі безстрокового заморожування, це навряд чи призведе до реального повернення грошей. Брюссель має достатньо політичної волі й юридичного інструментарію, щоб оперативно ухвалити оновлені регламенти, які закриють виявлені прогалини. «Суд може визнати процедурну помилку, але це не означає автоматичного повернення грошей. ЄС просто перезапустить процес, ухваливши новий регламент, який врахує зауваження суду, але залишить кошти заблокованими», — пояснили юристи фірми Gherson LLPх.

Як добитися репарацій

Збереження заморожених активів під контролем Європи є критично важливим для виживання України, оскільки ці кошти — єдине реальне джерело масштабних репарацій у майбутньому. Повернення резервів країні-аґресорці під час війни не лише підживило б воєнну машину Кремля, а й стало б актом капітуляції міжнародного права перед грубою силою. Для Києва ці активи є фінансовим щитом: доходи від них уже спрямовують на закупівлю зброї та відновлення енергетики. 2026-го ці гроші залишаються головним важелем тиску, який гарантує, що РФ не зможе уникнути відповідальності за руйнування, а західна підтримка матиме стабільну економічну опору незалежно від політичних змін у світі. «Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Ми розраховуємо отримати близько 40-45 млрд EUR 2026 року коштом цих активів.

Нам потрібно виробляти дрони, купувати засоби протиповітряної оборони в Америці й іншу зброю в Європі. Подарунків немає, тому ці кошти мають збалансувати фінансові виклики, перед якими стоїть наша держава», — заявив Володимир Зеленський.

А після зустрічі з Кіром Стармером, прем'єр-міністром Великої Британії, він заявив, що РФ має заплатити за всю завдану Україні шкоду за час повномасштабного вторгнення. Обидві країни продовжать здійснювати постійний економічний тиск на Москву шляхом посилення санкційної співпраці між ними. «Ми погодилися, що ці зусилля охоплюватимуть додаткові заходи щодо протидії російському «тіньовому флоту». Ми також співпрацюватимемо з міжнародними партнерами з метою розгляду всіх законних шляхів задля забезпечення того, щоб Росія заплатила, а Україна отримала необхідне фінансування», — йдеться у заяві лідерів.

Крім того, Сполучене Королівство та «Велика сімка» зобов’язалися забезпечити замороження російських суверенних активів на території своїх юрисдикцій, доки РФ не припинить свою аґресивну війну та не компенсує шкоду, завдану Україні.

«Чорна діра»

Зараз військова машина Кремля, немов «чорна діра», висмоктує усі ресурси економіки країни, а дірка у державному бюджеті стає дедалі більшою. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України. «Москва роками просувала наратив про військово-промисловий комплекс (ВПК) як локомотив економічного зростання. Проте реальність виявилася принципово іншою. ВПК функціонує як гігантська помпа, що відбирає ресурси з усіх інших секторів, у т. ч. тих підприємств, які безпосередньо його обслуговують», — зазначили розвідники.

За їхніми даними, на війну витрачають третину федерального бюджету, та навіть цього бракує. Реальна діра в скарбниці сягнула 8,01 трлн RUB проти офіційних 5,65 трлн RUB, задекларованих Міністерством фінансів РФ. Порівняно з 2024 роком дефіцит зріс на 130 %, а первісний план перевищений майже всемеро. Фактичний дефіцит 2025-го був на 41,8 % вищим за офіційно задекларований і становив 3,7 % валового внутрішнього продукту замість 2,6 %. Майже всі сектори російської економіки демонструють зниження, а офіційна статистика не відображає реального стану речей. Навіть підприємства, які безпосередньо обслуговують війну, опиняються на межі банкрутства.

У СЗР згадали про два підприємства у Нижегородській області РФ. Фабрика композитів виконує пряме державне оборонне замовлення під контролем Міністерства оборони. Попри це, на початку 2025 року податкова служба наклала інкасове стягнення на рахунки компанії на 215 млн RUB. Тепер рахунки заморожені. Підприємство з чинними оборонними контрактами зупинилося.

А Реґіонально-промислова компанія страждає від наслідків воєнної інфляції. Кредити, які підприємство взяло 2023-го під 10,5-13 %, до початку цього року коштували вже 29,4 %. Оборот 2024-го майже втричі перевищив показники 2022-го й компанія отримала титул «Експортер року». Та 2025-го оборот упав нижче за рівень 2022 року. У лютому ц. р. платежі фактично зупинилися: бракує коштів на зарплату, податки та закупівлю сировини. Компанія розробляє БПЛА «Аерокрафтер 3010», але проєкт опинився під серйозною загрозою зриву. Запити до реґіональної влади щодо рефінансування 93 млн RUB і виділення додаткових 50 млн RUB залишаються без відповіді. «Модель, яку обрала Росія, породжує системну деградацію: держава фінансує ВПК, а той відтягує кадри й ресурси, цивільна промисловість занепадає під тиском дорогих кредитів, а підприємства, що працюють на оборонні потреби, руйнуються через податковий тиск і боргову спіраль», — зазначили в СЗР.

Водночас президент Зеленський повідомив, що РФ зменшує виробництво ракет і переспрямовує фінанси на збільшення виробництва дронів. Зараз середня російська атака по Україні — 350-500 дронів на добу. Москва хоче 2026 року вийти на 600-800 дронів, але загальна мета — 1 тис. дронів на добу. РФ постійно мобілізує на фронт 40-45 тис. людей щомісяця. «Щоб військо Росії не збільшувалося, нам треба знищувати приблизно таку ж кількість, — зазначив український лідер. — Протягом останніх трьох місяців ми ліквідовували по 30, 35 і 28 тис. росіян відповідно. Це майже 100 тис. Уявіть собі, скільки ж Росія віддає заради цієї війни».