Девальваційний тиск

Українська гривня опинилася на 11-му місці у світовому антирейтинґу валют за підсумками перших п’яти місяців цього року. За підсумками п’яти місяців гривня не увійшла до десятки валют із найгіршою динамікою, однак її падіння майже на 5 % свідчить про збереження девальваційного тиску на національну валюту. «За цей період національна валюта послабилася на 4,68 %», — поділився Андрій Шевчишин, український фінансовий аналітик.

Для України послаблення гривні відбувається на тлі високих бюджетних потреб, залежності від зовнішнього фінансування та збереження воєнних ризиків. Серед причин невтішної ситуації економісти також називають сукупність економічних факторів: високий імпортний попит на валюту, хронічний торговельний дефіцит, нерівномірні надходження експортної виручки та залежність від зовнішнього фінансування. Додатковий тиск створювали очікування девальвації, через що бізнес і населення активніше купували валюту, а також сезонні зміни на ринку. «Курс гривні в Україні формується не стільки ринком у класичному розумінні, скільки балансом між зовнішнім фінансуванням, бюджетними потребами та діями Національного банку України (НБУ). Тому значні хитання курсу — це відображення макроекономічної ситуації, а не «паніки на ринку», — запевнив, своєю чергою, Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

А Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру зауважив, що курс гривні відображає баланс між валютними надходженнями та попитом. Коли імпорт стабільно перевищує експорт, а частина економіки тримається на зовнішній підтримці, тиск на національну валюту є об’єктивним процесом.

Водночас валютний ринок залишається під контролем НБУ, який згладжує надмірні стрибки курсу через інтервенції. У регулятора наголошують, що динаміка обмінного курсу гривні відображає вплив ринкових факторів, а курс виконує роль поглинача шоків, як і передбачено режимом гнучкості. «Водночас завданням НБУ залишається збереження стійкості валютного ринку. Регулятор готовий оперативно реагувати на зміни ситуації на валютному ринку, використовуючи свій інструментарій та міжнародні резерви», — зазначила пресслужба НБУ.

Нагадаємо, що динаміка валютних курсів відображає вплив як внутрішніх економічних факторів, так і глобальних процесів: монетарної політики центробанків, цін на сировину, стану платіжних балансів, геополітичних ризиків та очікувань інвесторів.

НБУ може посилювати стійкість гривні через кілька напрямків: підтримку контрольованої гнучкості курсу без різких інтервенцій, збереження високої облікової ставки для стримування інфляції та попиту на валюту, а також нарощування міжнародних резервів за рахунок стабільної співпраці з партнерами. Важливо також зменшувати валютні дисбаланси через прозорі правила ринку та прогнозовану політику інтервенцій, аби знизити панічний попит. «Стабільність гривні дужче залежить від макроекономічних факторів і зовнішнього фінансування, ніж від ручного регулювання курсу, тому ключове завдання НБУ — не утримувати курс будь-якою ціною, а забезпечити довіру до фінансової системи», — наголосив п. Охрименко.

Абсолютним лідером антирейтинґу став лівійський динар, який продемонстрував найгіршу динаміку серед світових валют. За ним опинився ґанський седі, а на третьому місці — єгипетський фунт. Лівійський динар ослаб через політичну нестабільність і фактичну фрагментацію управління в країні, що обмежує контроль над валютним ринком і прибутками від нафти. Седі перебуває під тиском через високий дефіцит державного бюджету, боргове навантаження та залежність від імпорту, що підсилює попит на долар. Єгипетська валюта слабшає через структурний дефіцит, зростання зовнішнього боргу та девальваційні кроки центробанку для стабілізації платіжного балансу.

Додатково ситуацію ускладнюють глобальна нестабільність цін на сировину, посилення долара США та відтік капіталу з ринків, що розвиваються. Для цих економік характерна висока залежність від зовнішнього фінансування, тому будь-яке скорочення інвестицій або кредитних потоків одразу тисне на курси валют і посилює їхню волатильність.

Водночас найсильнішими валютами за п’ять місяців 2026 року стали замбійська квача, ізраїльський шекель і... російський рубль. Саме ці валюти показали найкраще зміцнення за аналізований період. Квача зміцнилася завдяки відновленню експорту міді, яка є ключовим товаром для економіки Замбії, а також завдяки домовленостям із кредиторами про реструктуризацію боргу, що знизило тиск на фінансову систему, а також підтримало довіру до валюти. Додатково позитивно вплинули високі ціни на сировину та посилення припливу іноземної валюти до країни.

Шекель укріпився завдяки стійкому технологічному сектору, потужному платіжному балансу та значним інвестиціям у високотехнологічні компанії. Попри геополітичні ризики, економіка зберігає високу здатність до генерації валюти через експорт IT-послуг і стартап-індустрію, а також завдяки жорсткій монетарній політиці Банку Ізраїлю, що стримує інфляцію.

Рубль показав зміцнення переважно через адміністративні валютні обмеження, регулювання руху капіталу та високі експортні надходження від сировинних товарів, насамперед енергоресурсів. Додаткову підтримку надало скорочення імпорту й обов’язковий продаж валютної виручки експортерами, що збільшило пропозицію іноземної валюти на внутрішньому ринку та штучно підтримало курс рубля.