Нові «королі» ринку праці

Ще донедавна про високі зарплати у наймі говорили винятково в контексті IT. Така думка не була безпідставною, адже ринок активно підігрівав цю ідею. Подекуди ситуація переходила межі розумного. Приміром, орендодавці у Львові та Києві могли відразу зазначати в оголошеннях, що здадуть квартиру лише IT-фахівцю. Останній став символом нового українського середнього класу — заробляє багато, не бруднить рук і може дозволити собі «жити на широку ногу». Втім, 2026-го тенденція змінилась. IT-ринок зараз переживає складний період: скорочення, заморожені зарплати, конкуренція з глобальним ринком. Натомість у центрі уваги опинилась геть інша ніша — робітничі професії. Плиточники, виконроби, муляри, яких раніше не згадували в розмовах про «гарні зарплати», стали отримувати «грубі гроші».

Як зросли зарплати?

Зарплати у робітничих спеціальностях зростають майже по всіх напрямках. Станом на лютий ц. р., найбільше зростання фіксували саме у будівництві: малярі — +43 % (до 40 тис. грн), комплектувальники — +34 % (до 28 тис. грн), виконроби — +33 % (до 50 тис. грн), мулярі — +32 % (до 56 тис. грн). Також зросли виплати в суміжних професіях: електрики — 30 тис. грн, зварювальники — 35 тис. грн., токарі — 32 тис. грн., штукатури — 63 тис. грн.

На цьому тлі справедливо зазначити і середню зарплату junior-розробника. Заразі вона становить 30-39 тис. грн. Натомість досвідчений муляр чи штукатур заробляє від 56 до 63 тис. грн на місяць.

Крім зарплатні, зростає і престижність робітничих сфер. З’явились блогери-будівельники, компанії з цієї сфери активно ведуть соціальні мережі, а в тіктоку майстри демонструють свої робочі будні та зарплатню. Один із таких роликів — від луцької компанії Best Budova Group — набрав більше 1 млн переглядів. У ньому плиточник отримує зарплатню 20 тис. грн за півтора дні роботи. В іншому відео компанії зарплату 65 тис. грн отримує маляр. Щоправда, це заробіток уже за сім днів.

Робота у будівництві не є легкою, але добре оплачується. Майстри навіть змагаються між собою за репутацію та визнання. Зокрема, провели «Батл плиточників» із призовим фондом 150 тис. грн.

Те, що зарплати майстрів і попит на їхню працю суттєво виріс, не ігнорують і на державному рівні. Нещодавно уряд змінив підхід до розрахунку вартості будівництва за державні кошти — відтепер зарплата у кошторисі не може бути нижчою за середній рівень по галузі в конкретному реґіоні. У більшості випадків це 30-60 тис. грн, що ближче до реальних ставок майстрів. До цього кошториси у держбудівництві були відірвані від реальності — офіційні розрахунки не встигали за ринком, а підрядники або шукали обхідних шляхів, або просто не бралися за державні замовлення.

Чому попит такий високий?

Будівництво й архітектура — абсолютні лідери за часткою вакансій із бронюванням від мобілізації: майже 29 % від загальної кількості. Такий показник свідчить про те, що галузь і справді зацікавлена в утриманні людей. Причин дефіциту кілька, і всі вони накладаються одна на іншу.

По-перше, мобілізація. Будівельниками є переважно чоловіки призовного віку, і значна частина з них або на фронті, або виїхала. По-друге, передвоєнна та воєнна трудова міґрація: ще до 2022 року десятки тисяч майстрів працювали в Польщі, Чехії, Німеччині і частина з них не повернулась.

По-третє, попит на будівельні послуги не впав, а лише змістився: відновлення пошкоджених будівель, внутрішнє переселення. Та, зрештою, життя в Україні не зупинилось — люди попри війну та виклики купують житло, провадять ремонти. Як наслідок, черга на хорошого майстра може бути від кількох місяців до пів року.

Валерій Липа, будівельник, який працює у Волочиську, невеликому місті на Хмельниччині, у галузі з 2011 року, починав підсобником, потім була робота в Ізраїлі та Швеції. Повернувшись до України, чоловік зосередився на капітальних ремонтах під ключ. Зараз він і майстер, і виконроб — координує роботу інших фахівців на кількох об’єктах водночас. За його словами, черга на реалізацію будівельних робіт — щонайменше на пів року. «Наразі затребувані абсолютно всі будівельні професії — від бетонярів і мулярів до малярів і меблярів. На ринку відчувається гострий дефіцит робочих рук», — поділився він.

Середньостатистичний будівельник заробляє від 100 тис. грн. Підсобний працівник коштує майстру в середньому 1,5 тис. грн на день. «Найкраще оплачується найвідповідальніша робота. Гроші платять не за важку фізичну працю, а за відповідальність: що більше її береш на себе й виправдовуєш, то більше заробляєш. У будівництві кожна спеціальність вимагає серйозного ставлення, тому зарплати в різних майстрів приблизно однакові», — пояснив п. Валерій.

Щодо власного заробітку відповів обережно: «На хліб із маслом вистачає і відкласти ще вдається». Водночас чоловік визнав, що це важка фізична праця. «Робочий графік — шість днів на тиждень, із восьмої ранку до восьмої вечора. Інакше в терміни не вкластися. Після десяти літ роботи у цій сфері організм відчутно виснажується, навіть якщо постійно користуватись засобами захисту», — додав він.

На заробіток впливає і те, де саме працюєш. Будівельник працює у Волочиську, де бути вузькопрофільним майстром нерентабельно. «Щоб мати стабільний потік замовлень, треба вміти все — від стяжки до оздоблення», — зауважив він.

Плиточник зі Львова Віталій розповів, що роботи завжди вистачало, та зараз попит особливо високий — графік розписаний на пів року вперед. Зросли і розцінки. Ще 2024 року ціна за квадратний метр не підіймалась вище 650 грн, тепер — 950 грн. Заробіток цілковито залежить від кількості й обсягу замовлень.

Будівельний бум чи нова норма?

Ще одна помітна зміна на ринку праці — у робітничі професії дедалі активніше приходять жінки. Звісно, це не нове явище, адже маляри, оздоблювальниці, прибиральниці об’єктів завжди були присутні в галузі. Та, якщо раніше це були радше винятки, або допоміжні ролі, тепер картина змінюється.

За даними Асоціації приватних роботодавців, у 2024-2025 рр. частка жінок-кандидаток на вакансії у традиційно «чоловічих» професіях зросла з 5 % до понад 15 %. У будівництві це зварювальниці, монтажниці вікон і дверей, майстрині з оздоблювальних робіт. Якщо раніше цьому сприяв кадровий дефіцит, спричинений мобілізацією та міграцією, то зараз можна говорити і про фінансові стимули.

Тож, схоже, що будівельний бум — це не тимчасове явище, а тенденція. Відновлення країни після війни триватиме роки, а кадровий дефіцит нікуди не зникне. Це означає, що попит на майстрів і зарплати залишатимуться високими.

Імовірно, це продовжить змінювати і ставлення суспільства до робітничих професій. Вже зараз молодь дедалі частіше обирає будівельні спеціальності свідомо, а не від безвиході. Попит на навчання зростає і це логічно, адже увійти у професію можна відносно швидко. Базовий фах муляра, штукатура, плиточника можна отримати у професійно-технічному училищі за один-два роки.

Водночас, як кажуть самі майстри, головне у цій сфері — практика. Найпростійший і найпоширеніший спосіб увійти в професію — почати працювати підсобником або учнем у бригаді, де за кілька місяців можна освоїти базові навички й почати заробляти.

І якщо ви скажете, що це сфера без розвитку, то помиляєтесь. Майстри, які хочуть розвиватись, можуть піти на курси з кошторисування, управління проєктами, або ж сформувати власну бригаду, щоб брати більше проєктів. Або стати виконробом і координувати кілька об’єктів одночасно. А це вже геть інший рівень прибутків.