Білорусь повернулася до ролі плацдарму

Російські безпілотні літальні апарати (БПЛА) типу «Шахед» нещодавно пошкодили локомотив і вантажний вагон на залізничній станції в Ковелі на Волині.

Серйозне питання

Деякі засоби масової інформації хибно називають «Шахеди» дронами. Однак дрони передбачають постійне керування оператором у реальному часі, тоді як «Шахеди» є автономною зброєю з наперед заданими параметрами польоту. Тобто запуск і політ «Шахедів» відбуваються за заздалегідь запрограмованим маршрутом із використанням інерційної системи навігації та супутникових навігаційних систем. Постійного дистанційного пілотування через радіоканал не здійснюється — оператор не «веде» апарат у леті. Після досягнення цілі «Шахед» вражає її та самознищується.

Після згаданої атака Володимир Зеленський заявив, що для наведення «Шахедів» на цілі в західних регіонах України використовують антени й інше обладнання, яке, зокрема, розміщують на дахах житлових п’ятиповерхівок у прикордонних населених пунктах Білорусі. Таким чином намагаються обходити захисні позиції українських перехоплювачів БПЛА.

«Є проблема в тому, що вони бачать наші рубежі, рубежі перехоплювачів, якими ми непогано працюємо, і хочуть їх обходити. Обходять їх завдяки білоруській землі, і технічно завдяки Білорусі також. Це серйозне питання. Я поставив всі завдання, на наступну Ставку верховного головнокомандувача будуть відповіді», — наголосив президент.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) констатував, що «Російська Федерація (РФ) активно розвиває військову інфраструктуру на території Білорусі, використовуючи її для підтримки аґресії проти України та створення умов для можливих майбутніх військових сценаріїв проти НАТО». Посилаючись на експертів із радіоелектронної боротьби, аналітики зазначили, що «Шахеди» запускаються не лише з РФ, а й із території Білорусі».

Ще й «Горішник»

Водночас білоруський диктатор Олександр Лукашенко заявив, що на території контрольованої ним країни заступив на бойове чергування російський ракетний комплекс середньої дальності «Горішник». Дослідники Джеффрі Льюїс (Інститут міжнародних досліджень Міддлбері) та Декер Евелет (аналітичний центр CNA), проаналізувавши свіжі супутникові світлини, дійшли з імовірністю 90 % висновку, що такі комплекси справді можуть бути розміщені на колишній авіаційній базі в Білорусі.

Відтак Олег Катков, головний редактор спеціалізованого воєнного порталу Defense Express, пояснив: «Для того, щоб ракета «Горішник» могла діставати всі країни Європи, її потрібно розміщувати якомога ближче до них, адже максимальна дальність цієї ракети становить до 5,5 тис. км. Водночас мінімальна дальність ураження — близько 700 км. До Києва, зокрема, від найвіддаленішої точки Білорусі — приблизно 660».

Однак Олексій Їжак, аналітик українського Національного інституту стратегічних досліджень, вважає: «Проєкт «Горішник» виявився безглуздим, адже ракета має дуже великі проблеми при пусках на мінімальну дистанцію — навіть тисячу кілометрів. Вони катастрофічно неточні».

Натомість Віктор Ягун, генерал-майор запасу Служби безпеки України, запевнив: «К РФ є один експериментальний комплекс «Горішник» і три ракети до нього. Все. Тож усі заяви про нього — не більше, ніж блеф». З ним погодився Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України: «Інформація про «Горішник» у Білорусі — пропаґанда страху. Ця зброя має суто інформаційний характер».

Maurus fecit suam rem

Свою чергою, Тарас Жовтенко, експерт із міжнародної безпеки, констатував, що павза у використанні росіянами Білорусі як плацдарму для аґресії проти України була тимчасовою й уже завершилася. А також пояснив, що цю павзу спричинили контакти її Лукашенка з Дональдом Трампом. «Кремль був змушений це все прикрутити трошки для того, щоб Лукашенка сприймали нормально, щоб американці з ним спілкувалися. Він став позиціонувати себе як людина, здатна підказати американцям, як правильно розмовляти з Путіним. Це була та сама методичка, яку раніше росіяни вже застосовували у контактах із адміністрацією президента США», — пояснив експерт.

За його словами, після завершення використання Лукашенка як неформального посередника Білорусь знову стала плацдармом для аґресії проти України. Як було сказано в траґедії «Сид» П’єра Корнеля, Maurus fecit suam rem («Мавр свою справу зробив»).

Фахівець вважає, що ключовим результатом посередництва Лукашенка стало зняття Управлінням із контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США санкцій із трьох білоруських компаній, які виробляють калійні добрива. Він пояснив, що це дозволяє продавати калійні добрива всюди, в т. ч. Сполученим Штатам. Однак валютні надходження від цього експорту в Білорусі не залишатимуться. «Валюта потраплятиме в РФ. Це особливо важливо для Москви в умовах фінансових проблем і тиску санкцій», — упевнений він.

«Готові зробити все»

А ще 11 вересня 2025 року США вилучили зі списку санкцій три білоруські авіаційні машини, в т. ч. літак і гелікоптер, якими користується Лукашенко. А також зняли санкції з білоруської державної авіакомпанії «Белавіа». Того ж дня Трамп ще й привітав Лукашенка з днем народження.

Джон Коул, заступник спеціального представника президента США з питань України, пояснив тоді: «Ми дуже хочемо нормалізувати наші двосторонні відносини між Республікою Білорусь (РБ) і Сполученими Штатами і готові зробити все для того, щоб ця нормалізація відбулася».

Цю заяву прокоментував Ігор Ліпсіц, колишній науковий керівник Департаменту маркетингу російського Національного дослідницького університету «Вища школа економіки»: «Для Білорусі це можливість заробити. Приміром, на тому, щоб вони, принаймні, могли купувати для себе запасні частини для літаків і перепродавати їх РФ з хорошим прибутком. Москва сама напряму купувати не може, а через «Белавіа» це цілком можливо».

Натомість експерт-міжнародник Станіслав Желіховський так трактував скасування санкцій: «Трамп сподівається, що зможе переконати Лукашенка не перебувати в тісній зв’язці з Кремлем. Утім насправді досягти цього буде надто складно».

З ним погодився, Роман Безсмертний, колишній посол України в РБ: «Ні Лукашенка, ні Білорусь Америка не розглядає як окремі одиниці. Білорусь — це складова Росії, яка просто прислужує Москві. Ніякої суб’єктності Трамп тут не бачить».

Канал зв’язку

Формально послаблення американських санкцій відбулося в обмін на звільнення Лукашенком вже 189 білоруських політв’язнів. Однак частина експертів вважає цю трансакцію тактичним інструментом, що мав на меті виправдати, «ушляхетнити» нормалізацію взаємин між США та РБ. «США і РФ зробили пас один одному», — пояснив п. Безсмертний.

Кіт Келлоґ, тоді ще спеціальний посланець президента США, заявив, що Вашинґтон відновив стосунки з Мінськом, «щоб забезпечити відкритість каналів комунікації та бути впевненими, що всі повідомлення передають Путіну». Військовий експерт Іван Ступак не виключив, що, «можливо, американці розглядали варіант використати Лукашенка для того, щоб той якимось чином впливав на Путіна».

І Саймон Шустер, журналіст Time, який у серпні 2025-го взяв інтерв’ю в Лукашенка, повідомляв, що той «зробив себе «посередником» між Путіним і Трампом та давав американській стороні поради, як вести з ним перемовини».

15 серпня президент Трамп написав у власній соціальній мережі Truth Social, що «провів чудову телефонну розмову з дуже шанованим і потужним президентом Білорусі». За його словами, метою дзвінка була подяка Лукашенку за звільнення політичних в’язнів.

Але водночас президент США зазначив, що вони «обговорили багато тем», зокрема, візит Путіна на Аляску, який відбувся того ж 15 серпня. Не виключено, що тоді Лукашенко став для президента США каналом зв’язку для координації попередніх домовленостей із Кремлем.

Проблема № 1?

Втім п. Безсмертний не заперечив ще одну причину пожвавлення стосунків між Трампом і Лукашенком: «На території Білорусі завершується ремонт погребів для збереження шахтно-пускових комплексів і балістичних ракет, які можуть нести ядерну зброю. Зараз це проблема № 1, бо є порушенням договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Тому Лукашенку абсолютно чітко сказали: «Це речі, неприйнятні для США».

А Ярослав Божко, голова Центру політичних студій «Доктрина», додав: «Активізація на білоруському треку — це також результат слів Путіна про те, що в Білорусі буде розміщена ядерна зброя. Це, думаю, спроба американців утримати РБ від згоди на серйозне підвищення російської військової присутності, що виводить протистояння в Європі на інший рівень».

До слова

Наприкінці 2025-го Білорусь отримала третю партію російських винищувачів Су-30СМ2. Достеменну кількість переданих літаків не розкривають. Водночас у відкритому доступі з’явилися світлини щонайменше двох винищувачів, імовірно, зроблені ще на території одного з російських летовищ. Ідеться про літаки з бортовими номерами 13 і 14. Це була вже третя партія Су-30СМ2 для РБ торік: перша пара винищувачів із червоними номерами 09 і 10 прибула на 61-шу винищувальну авіаційну базу в Барановичах у травні; друга партія з бортовими номерами 11 і 12 була передана у серпні. До цього Мінськ уже отримав вісім літаків попередньої модифікації Су-30СМ, зібраних на Іркутському авіаційному заводі в РФ.