Непорозуміння та нерозуміння

Українські посадовці високого ранґу спростували вигадки кремлівського диктатора.

Кремлівська версія

Минулого тижня Путін знову заявив те, що заперечили українські посадовці. Спершу повідомив, що один із російських бізнесменів повідомив йому в травні ц. р., що його запросили до Києва. За словами диктатора, він відповів бізнесмену: «Ну, будь ласка, їдьте. Я тут до чого?». А також наголосив, що поїздка бізнесмена до Києва нібито була неофіційною — мовляв, не міг його «скеровувати в жодному статусі, цим мають займатися відповідні відомства». Хоча насправді російська система влади не залишає їм простору для самостійних ініціатив.

Володар Кремля також розповів, що бізнесмен зустрівся в столиці України з Володимиром Зеленським, який передав до Москви свою пропозицію щодо особистої зустрічі. Путін не назвав прізвища бізнесмена, проте Олексій Гончаренко, депутат українського парламенту, повідомив, що згаданий бізнесмен — мільярдер Роман Абрамович.

Financial Times поінформувала з посиланням на «чотири обізнані джерела», що той приїздив до Києва 21 травня на запрошення президента України, який передав через мільярдера повідомлення Путіну про готовність зустрітися з ним. За словами двох українських посадовців, з якими спілкувалися журналісти видання, послання Зеленського було схожим за змістом на його відкритий лист до Путіна, опублікований 4 червня. Один зі співрозмовників FT додав, що тон приватного послання був менш конфронтаційним, ніж у публічному зверненні.

Обмін меседжами

Відкритий лист Зеленського став його відповіддю на заяву Путіна, який стверджував 3 червня, що готовий домовитися з Україною, але тільки «на тій базі», про яку йшлося в Анкориджі (штат Аляска) під час його зустрічі з Дональдом Трампом. Він також нафантазував, що ситуація на полі бою для України нібито погана.

Тож український лідер написав російському диктатору, що той втратив у травні більше 30 тис. солдатів. Зеленський також пригрозив, що Україна разом із партнерами й надалі продовжить тиск на Російську Федерацію (РФ), аби посилити наслідки війни для російської влади та наблизити її завершення.

Водночас глава української держави закликав завершити війну та пропонував «прямий формат перемовин між сторонами». В інтерв’ю телеканалу Sky News він пояснив, що в умовах жорсткої цензури та заблокованого Інтернету в РФ його відкритий лист був «одним із небагатьох способів розповісти правду суспільству держави-аґресорки, яке живе у фантастичному світі».

Путін висловився про лист Зеленського так: «Це спосіб створити умови для особистої зустрічі та перемовин, чи це створення обстановки, за якої насправді неможливо проводити жодних особистих зустрічей? Гадаю, що друге».

Пропозицію Зеленського зустрітися диктатор відхилив двічі. Спершу 4 червня, коментуючи лист президента України. Згодом 5 червня, повідомляючи, що отримав усні запросини Зеленського. Обидві відмови супроводив поясненням, що «не бачить сенсу» в «таких перемовинах». «Єдиний сенс у цьому — щоб українці зупинили наступ наших збройних сил», —наголосив диктатор.

Таким чином однозначно засвідчив, що йому йдеться не про мир, а про загарбання. А Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, пояснив, що Путін оцінив лист Зеленського «радше як ознаку того, що перемовини Україні не потрібні». Своєю чергою, Дмитро Пєсков, речник Кремля заявив, що «на сьогодні» йому важко уявити можливість перемовин із Україною, яка «робить усе, щоб загальмувати процес мирного врегулювання».

«Хотіли з’ясувати»

Тим часом візит Абрамовича «обростав» подробицями. Зеленський підтвердив в інтерв’ю Sky News, що зустрічався з мільярдером. Той, за словами президента, повідомив, що привіз послання від Путіна, якому хоче навзаєм передати повідомлення Зеленського. «Він сказав, що це потрібно (зробити. — Ред.) тихо, без будь-якого розголосу, — додав український лідер. — Абрамович звертався до української сторони, аби зрозуміти, до чого Київ готовий у мирних перемовинах. Ми розмовляли про можливий компроміс. Я сказав, що всі компроміси — після припинення вогню. Бо це — найбільший компроміс із нашого боку».

За словами президента, він чітко дав зрозуміти, що Україна не віддасть росіянам Донбас. Водночас, запевнив, що готовий зустрітися з Путіним, але не в Москві і не в Мінську.

Відтак телеканал «Суспільне» повідомив із посиланням на «поінформоване джерело у владі», що ініціатором зустрічі Зеленського з мільярдером була російська сторона. «Шляхом цієї зустрічі Москва хотіла з’ясувати умови України щодо закінчення війни, і Зеленський передав Абрамовичу ці умови, а також підтвердив готовність до прямих перемовин із російським диктатором», — розповіло також джерело.

А джерело аґенції «РБК-Україна» запевнило: «Росіяни відправили Абрамовича до президента Зеленського, щоб той безпосередньо дізнався позицію України і передав це до Москви. Вони наче мають сумніви, що деякі партнери кажуть їм і нам одне й те ж, зокрема, американці. Тож було заявлено, що хочуть почути нашу позицію безпосередньо».

«Отримав результат»

Тобто насправді Абрамовича до Києва не запрошували. Навпаки — це Путін відправив мільярдера до України. Диктатор перевернув усе догори дриґом, аби не виглядати слабким. Президент України не мав потреби пропонувати диктатору зустріч через посередника, бо він уже зробив це у відкритому листі. А Абрамович не наважився б поїхати до Зеленського без доручення або дозволу Путіна. З цього приводу Стівен Пайфер, експосол США в Україні, зауважив: «Мені дуже складно повірити, що Абрамович діяв на власний розсуд».

А політичний оглядач Віталій Портников дійшов такого висновку: «Те, що Путін готовий до місії власного олігарха в Києві, означає, що він також шукає шляхів призупинення війни і мінімізації втрат — хай на власних умовах, але ж шукає». Водночас Михайло Касьянов, експрем’єр РФ, на запитання «Хто ініціатор візиту Абрамовича?» відповів: «Очевидно, що Путін. Ситуація у Росії непроста, і Путін напевно хоче завершити війну».

«У мене була мета — відправивши лист Путіну, і гадаю, що отримав результат, який був потрібен. Але я не можу поділитися зараз тим, який це був результат», — пояснив Зеленський. Припідняти завісу спробував Георгій Тихий, речник Міністерства закордонних справ України: «Президент використовує кожну, навіть найменшу можливість, наблизити мир».

«Свідома пастка»

Тож британська політологиня Дженні Мазерс вважає: «За заявою Зеленського стоїть не лише дипломатичний, а й комунікаційний розрахунок. Він прагне показати міжнародній спільноті, що саме Україна докладає максимум зусиль для пошуку шляху до завершення війни».

Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, дійшов висновку, що в листі президента України була «для Москви розставлена свідома пастка». «Зеленський запропонував вихід, чудово усвідомлюючи, що Путін його відкине. Але потім цю відмову можна показувати всім — росіянам, американцям, європейцям, Глобальному Півдню. Це можна буде використовувати як доказ, що проблема не у форматах, як дехто вважає. А в тому, що Путін в принципі не готовий закінчувати війну без поразки України».

Микола Княжицький, депутат українського парламенту, також вважає, що «будь-який обмін відкритими листами або публічними заявами не є дипломатією — це медійна кампанія, спрямована на будь-кого, але аж ніяк не на того, хто записаний у листі як адресат, бо Путін у принципі не готовий закінчувати війну без поразки України».

Підсумував поїздку Абрамовича до Києва Віталій Портников: «Україна весь час пропонує Росії картину реальності, а Путін весь час хоче зрозуміти — коли у Києві капітулюють».

«Остання спроба»

Та російський соціолог Ігор Ейдман запропонував свою версію: «Поїздка Абрамовича до Зеленського — остання спроба російської верхівки переконати Путіна зупинити війну. Абрамовича до Зеленського скерував не Путін, який просто неохоче дозволив йому цей візит. Абрамович виступив у перемовинах зі Зеленським представником інтересів більшої частини російської керівної еліти й олігархату. Він мав дістати від українського президента якісь рамкові умови майбутньої мирної угоди, на які орієнтувалася б російська влада. Надалі він спробував переконати Путіна піти на перемовини та заморозити цю війну».

На думку соціолога, після того як диктатор відмовився від перемовин, російські еліти розглядатимуть умови Зеленського як основу для припинення війни, але вже «після Путіна». І, не відкидає Ейдман, прискорять його смерть. А президент України офіційно заявив, що мирну угоду укладатимуть не з Путіним, а вже з кимсь іншим.