Заручники, стрілянина та «небайдужа лікарка»

Україна Головна тема • лис 21, 2026 • 18 переглядів

Жінка, яка назвалася лікаркою

Сутички в Петропавлівській Борщагівці під Києвом на початку листопада стали одним із найрезонансніших інцидентів в Україні. Повідомлення про нібито десятки людей, яких незаконно утримують і катують у приватному будинку, за кілька годин зібрали натовп, спричинили штовханину, постріли та пошкодження поліційних автомобілів. Згодом з'ясувалося, що ситуація була значно складнішою, а частина поширених у соціальних мережах тверджень не отримала підтвердження.

«Виведіть людей»

Петропавлівська Борщагівка на Київщині опинилася в центрі масштабного конфлікту несподівано. Біля приватного будинку, який використовували як тимчасовий пункт дислокації військовослужбовців Національної гвардії України (НГУ), стали збиратися люди.

Причиною стали повідомлення, що в підвалі будівлі нібито незаконно утримують близько 40 чоловіків. У соцмережах також поширювали інформацію про катування, важко травмованих людей і навіть чиюсь смерть.

До будинку приїхали люди, які називалися родичами військовослужбовців, а також інші небайдужі громадяни. Невдовзі конфлікт переріс у масові сутички.

Однією з центральних постатей подій стала жінка, яка назвалася лікаркою Валентиною. Вона приїхала до будинку автомобілем, схожим на карету швидкої допомоги, та заявила, що її не пускають до людей, які нібито потребують термінової медичної допомоги.

Жінка стверджувала, що в будівлі перебувають військові, яких незаконно утримують після самовільного залишення частини. Вона стверджувала, що нібито є власницею клініки «Мед-престиж». Пізніше виявилося, що жінку звуть Валентина Молода, проте вказана нею установа припинила роботу ще 2023 року. За даними журналістів, жінка керує клінікою пластичної й естетичної хірургії. Поліція її затримала.

Каміння, димові шашки та постріли

Під час сутичок частина присутніх намагалася прорватися на територію будинку. Між натовпом, правоохоронцями та військовими виникали штовханина і конфлікти. Люди кидали в будівлю та транспорт різні предмети, а також намагалися заблокувати автобуси, якими військовослужбовців вивозили з території.

Увечері ситуація загострилася ще дужче — з натовпу пролунали постріли. Були пошкоджені транспорт правоохоронців і НГУ. Сутички тривали навіть під час повітряної тривоги, коли в районі вже були чутні звуки російської атаки.

Згодом Національна поліція повідомила, що внаслідок заворушень значних ушкоджень зазнали чотири службові автомобілі поліції й автобус НГУ. Поліція спільно зі Службою безпеки України встановили 130 людей, які можуть бути причетними до подій. За даними правоохоронців, 27 із них активно брали участь у протиправних діях, ще 24 поводилися аґресивно та, за версією слідства, підбурювали до конфлікту інших.

Після того, як інцидент набув широкого розголосу, з'ясувалося, що в будинку справді перебували військовослужбовці. У 1-му корпусі НГУ «Азов» повідомили, що там тимчасово розміщували мобілізованих і військових, яких затримали після самовільного залишення частини. Вони очікували подальшого розподілу та проходження служби.

За даними журналістів, у приміщенні перебували 26 військовослужбовців. Четверо з них мали травми та потребували медичної допомоги. Водночас інформація про десятки «заручників і мертвих», яку активно поширювали на початку конфлікту, не підтвердилася.

Саме ця обставина стала однією з ключових у всій історії. Попри те, що найгучніші повідомлення не підтвердилися, питання про умови перебування військовослужбовців у приватному будинку залишилися. І саме їх тепер мають з'ясувати слідчі.

ДБР перевіряє дії військових

Після подій у Петропавлівській Борщагівці Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило карне провадження. Слідчі мають перевірити законність дій усіх причетних до інциденту. Зокрема, встановлюють, за яких умов військовослужбовці перебували в будинку, чи застосовувався до них примус та що саме стало причиною конфлікту.

У ДБР окремо наголосили, що навколо інциденту з'явилася велика кількість суперечливих повідомлень, тому важливо відокремити підтверджені факти від припущень і дезінформації. Таким чином, правоохоронці перевіряють не лише дії людей, які брали участь у масових заворушеннях, а й обставини перебування військових у самому пункті дислокації.

У розпал конфлікту до Петропавлівської Борщагівки прибув Кирило Буданов, керівник Офісу президента України, який намагався особисто з’ясувати ситуацію та спілкувався з людьми, які перебували біля будинку. Пізніше чиновник разом із іншими присутніми оглянув приміщення. Після цього не раз заявляв натовпу, що в будинку не залишилося людей, яких можна було б назвати заручниками. Він спілкувався російською, тож тепер заплатить за це штраф.

Лише ближче до опівночі ситуація почала поступово залагоджуватися, а люди — розходитися. Особливістю конфлікту стало те, наскільки швидко події розвивалися в інформаційному просторі. Ще до появи детальних офіційних коментарів соцмережами та Telegram-каналами стали поширювати найрізноманітніші версії. Одні повідомляли про десятки незаконно утримуваних людей, інші — про катування та смерті.

Протягом кількох годин повідомлення про події зібрали мільйони переглядів. При цьому проросійські інформаційні ресурси активно підхоплювали неперевірені твердження та використовували ситуацію для просування власних наративів про нібито масові злочини українських військових і правоохоронців.

Водночас це не означає, що всі питання до організації тимчасового перебування військовослужбовців автоматично знімаються. Саме тому розслідування ДБР та службові перевірки мають дати відповідь на головне запитання: чи були порушення з боку посадових осіб і чи відповідали умови перебування військових вимогам законодавства.

Що відомо зараз

Згодом у справі про блокування підрозділу НГУ шістьом особам повідомили про підозру. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Чотирьом — без права внесення застави, ще двом — із можливістю внесення застави у 66 тис. грн.

За даними слідства, один із підозрюваних, 22-річний чоловік, закликав присутніх перекинути службовий автобус НГУ, у якому перебували військовослужбовці. Він разом із іншими особами розхитував автобус і копав ногами кузов. «Унаслідок цих дій автобус зазнав механічних пошкоджень. Блокування в’їздів і виїздів із території підрозділу обмежило рух службового транспорту й ускладнило виконання завдань військовослужбовцями», — повідомили в київській прокуратурі.

Події у Петропавлівській Борщагівці стали прикладом того, як поєднання реальної проблеми, емоційних заяв і неперевіреної інформації може за кілька годин призвести до масштабного конфлікту. З одного боку, найгучніші повідомлення про десятки заручників, масові катування та загиблого не отримали підтвердження. З іншого — у будинку справді перебували військовослужбовці, в т. ч. травмовані, а обставини їхнього перебування тепер перевіряють слідчі.

Остаточні відповіді на запитання про те, що саме відбувалося в будинку, мають дати результати розслідувань. Наразі ж Петропавлівська Борщагівка залишається історією не лише про конфлікт біля військового об'єкту. Це також показовий випадок того, як інформація в соціальних мережах здатна миттєво мобілізувати людей — ще до того, як суспільство отримає перевірені факти.

І саме тому в цій історії важливо не ставити крапку завчасно: відповідальність за масові заворушення має бути встановлена так само ретельно, як і всі можливі порушення, що могли відбуватися за воротами будинку.

Пряма мова

Ігор Клименко, секретар Ради національної безпеки й оборони України:

— Ситуація у Петропавлівській Борщагівці розвивалася стрімко. На місці було багато молоді, зокрема, немобілізаційного віку, а також діти. Інформацію поширювали дуже швидко. Там були не лише місцеві жителі чи кияни, а й працювали 29 стрімерів. А на цьому тлі завжди з'являються такі групи, як от пані «лікарка». Це люди, які просто заробляють кошти. Тобто відбулося замовлення, вони відробляють. Це достатньо справно організовані групи. Однозначно державі треба краще працювати з виявлення та запобіганню таких провокацій, особливо під час війни.

Поширити через

Читайте також

Схожі новини