Гороскоп
На 19–25 листопада
Стів Віткоф і Джаред Кушнер отримали від Кирила Дмітрієва куртки з російською символікою в подарунок
Після закінчення перемовин в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), що відбулися минулого тижня, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, спеціальні посланці президента США, відвідали Москву, але не домоглися жодного позитивного результату ні для Вашинґтона, ні для Києва: Путін, як і раніше, вимагає виведення Збройних сил України (ЗСУ) з підконтрольних Києву територій і не готовий іти на компроміси.
Володар Кремля також заявив, що Російська Федерація (РФ) вважає власний державний кордон єдиною чіткою «лінією розмежування» між РФ та Україною. Та до своїх кордонів він незаконно зачисляє чотири частково окуповані Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області України.
А Юрій Ушаков, помічник диктатора, заявив, що президенти РФ і США мають особисто обговорити завершення війни в Україні на зустрічі під час найближчого саміту Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці.
Після цього з Віткоффом і Кушнером на військовій авіабазі Кейсмент в Ірландії зустрівся Володимир Зеленський. Зустріч тривала трохи довше, ніж годину. До цього президент України зустрівся з радниками з питань національної безпеки Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, а також Європейської комісії й Європейської ради. «На мій погляд, багато залежить від того, коли й як закінчиться війна в Україні. Всі ці кроки будуть здійснені після закінчення війни, після надання гарантій безпеки Україні», — заявив український лідер. І додав кілька тез: наступні мирні перемовини можуть відбутися ОАЕ або в Швейцарії; гарантії безпеки для України — це частина гарантій безпеки Європи, оскільки Україна вже є оборонною лінією континенту; якщо Україна буде в НАТО, це буде єдина архітектура безпеки, бо там опиниться «нова сильна країна з сильною армією».
Проте європейські дипломати все ще не бачать передумов для прориву в перемовинах після зустрічі в Абу-Дабі. «Російські забаганки — це ті самі максималістські вимоги, які ми чуємо роками», — заявив журналістам Politico один із них на умовах анонімності.
А за словами Віталія Портникова, українського журналіста та публіциста, коли РФ не має наміру припиняти війну, вона традиційно вдається до домовленостей у гуманітарній сфері. Так відбувалося під час кожного раунду мирних перемовин, ініційованих Дональдом Трампом. На думку експерта, Москва використовує гуманітарний трек, аби приховати своє прагнення продовжувати війну проти України. Водночас РФ усвідомлює, що подальша європейська допомога Україні позбавляє її можливості розраховувати на перемогу, якої прагне Путін. А така перемога передбачає ліквідацію української державності та масове вигнання українського населення з територій його етнічного проживання. Проте диктатор усвідомлює, що вже в січні 2027 року можливості Трампа впливати на рівень тиску на РФ та Україну можуть опинитися під загрозою через розслідування з боку нового складу Конґресу США.
Портников вважає, що американські законодавці можуть зосередитися на з’ясуванні суті контактів представників США з Путіним, його представником Кирилом Дмитрієвим та іншими учасниками перемовного процесу, який журналіст назвав імітаційним. «Тож, можливо, вже 2027-го, якщо нам вдасться значно погіршити економічну ситуацію самої РФ, зможемо розмовляти про перспективу реальних перемовин, про припинення вогню на російсько-українському фронті. Однак участь у цих перемовинах американців може опинитися під питанням, адже для цього вони володарю Кремля, м’яко кажучи, не потрібні», — підсумував він.
Тим часом Axios написало, що США запропонували РФ підготувати новий проєкт угоди про безпеку з Європою, у якому Москва має визначити не лише свої вимоги, а й власні кроки для зниження напруженості.
Адже РФ впродовж багатьох років прагнула укласти європейську угоду з безпеки, що обмежувала б розширення НАТО та скорочувала військову присутність альянсу у Східній Європі. Раніше США відхиляли ці вимоги, але зараз, здається, готові розглянути їх у певній формі в рамках ширшої угоди про припинення війни в Україні.
Однак уряди багатьох європейських країн ставляться до такого підходу адміністрації з глибокою підозрою. Та США сподіваються, що надання європейським представникам місця за столом мирних перемовин зробить їхні уряди більш схильними до обговорення й укладення ширшої угоди з питань безпеки ще до закінчення війни. «Зеленський не погодиться на угоду, доки не дізнається, що буде потім із гарантіями безпеки, Путін теж хоче це знати. Ось чому питання безпеки є таким важливим», — зазначило джерело видання.
Інформатор поділився, що США чітко дали зрозуміти європейським країнам: вони не погодяться на угоду з РФ щодо безпеки, якщо до неї не долучаться Європа й Україна. Вашинґтон також не надасть Москві права вето щодо питань безпеки Європи.
Водночас Олексій Дробінін, представник Міністерства закордонних справ РФ, заявив Reuters, що у рамках нової архітектури безпеки для Європи, яку обговорюють у рамках мирного процесу в Україні, Москва може укласти з державами-членами НАТО пакти про ненапад. За його словами, на зустрічі в Абу-Дабі обговорювали кількість варіантів цього питання. Першим є колективний оборонний альянс або двосторонні угоди про взаємну допомогу, які РФ уклала з Білоруссю та Північною Кореєю.
Друга можливість — політичні угоди про ненадання допомоги супротивникам один іншого у разі аґресії, як-от пакт Москви з Тегераном. Третій варіант — це двосторонні пакти про взаємний ненапад. «Приміром такої угоди можна було б досягти, серед іншого, з окремими державами-членами НАТО, які потім отримали б додаткові індивідуальні гарантії безпеки від Кремля», — уточнив дипломат.
Проте Москва завжди використовувала пакти про ненапад для власної аґресії: Афганістан (31 серпня 1926-го та 24 червня 1931 року) — порушила 1979-го; Литва (28 вересня 1926 року) — порушила 1940-го; Іран (1 жовтня 1927 року) — порушила 1941-го; Фінляндія (21 січня 1932 року) — порушила листопаді 1939-го; Латвія (5 лютого 1932 року) — порушила 1940-го; Естонія (4 травня 1932 року) — порушила 1940-го; Польща (25 липня 1932 року) — порушила 17 вересня 1939-го; Японія (13 квітня 1941 року) — порушила у серпні 1945-го.
Крім цього, Путін запропонував провести гуманітарну місію в Костянтинівці за прикладом Олешок. Проте є одна «заковика»: це місто на півночі Донеччини контролюють ЗСУ, а не окупанти. Диктатор запевнив, що у Костянтинівці залишаються ще до 500 цивільних.
За його словами, РФ нібито готова організувати безпеку зі свого боку, і додав, що для розмінування підступів до міста, мовляв, знадобиться п’ять діб. Це була вже четверта заява Путіна протягом року про встановлення російського контролю над Костянтинівкою. 19 грудня 2025 року він стверджував, що під контролем РФ перебуває понад 50 % міста. Але і тоді, і тепер це суцільна брехня.
Дмитро Литвин, радник президента України, пояснив, навіщо Путін пропонує гуманітарну місію в Костянтинівці. «Враховуючи, що під прикриттям гуманітарної операції вони завели в Олешки техніку і провели ротацію військових, зрозуміле те, чого вони хочуть в Костянтинівці», — наголосив він.
На 19–25 листопада
Китайці занурили сонячні панелі під воду
Українці здобули медалі за досягнення в Бразилії
Чи можна діабетикам споживати мед
Збірна Украхниз футболу втрималася в дивізіоні В Ліґи націй