Льодова армада
В Антарктиді виявили «приховану бомбу»
Рішення Львівської обласної ради (ЛОР) оголосити 2027-й роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича й Олега Ольжича спричинило дипломатичний скандал із Республікою Польща (РП). Перемишль призупинив співпрацю зі Львовом, Люблінське воєводство розірвало угоду з Львівщиною, інші польські міста також виступили з критикою.
Рішення, що спричинило скандал
Українсько-польські взаємини опинилися під новим тиском через рішення ЛОР, яке несподівано перетворилося на причину серйозного конфлікту між місцевими органами влади двох країн. Для української сторони вшанування цих постатей пов'язане з боротьбою за незалежність і державність. Однак у РП таке рішення сприйняли вкрай неґативно. Причина — болюча історична пам'ять про Волинську траґедію та злочини проти польського цивільного населення, відповідальність за які польська сторона покладає саме на УПА.
Реакція польських політиків і представників місцевого самоврядування не забарилася. Замість звичного дипломатичного обміну заявами конфлікт перебрався у практичну площину: польські реґіони та міста взялися переглядати партнерські стосунки з українськими громадами.
Одним із перших кроків стало рішення міської ради Перемишля. Там одностайно підтримали призупинення партнерської співпраці зі Львовом. За відповідну резолюцію проголосував 21 депутат. Документ передбачає, що Войцех Бакун, президент міста, має вжити юридичних заходів для розірвання угоди про співпрацю, що діяла з 1995 року.
Позиція польської сторони полягає в тому, що рішення ЛОР ображає пам'ять польських жертв і суперечить принципам історичної правди та взаємної поваги. Бакун заявив, що спільні заходи між містами призупиняються доти, доки львівська влада чітко не визначить свою позицію щодо ініціатив, які польська сторона вважає спрямованими проти РП і поляків.
Водночас рішення Перемишля залишає можливість відновлення партнерства. Для цього ЛОР має остаточно скасувати або офіційно відкликати свою ухвалу, а міська влада Львова — чітко дистанціюватися від ініціатив, які польські депутати трактують як прославлення структур, відповідальних за злочини проти цивільного населення. Таким чином, ідеться не просто про символічний жест, а про спробу поставити подальшу співпрацю двох сусідніх міст у залежність від перегляду політичного рішення українських депутатів.
Ще серйознішим сигналом стало рішення Люблінського воєводства. Його сейм одноголосно підтримав розірвання угоди про економічну, торговельну, науково-технічну та культурну співпрацю з Львівською областю. За відповідну резолюцію проголосували всі 30 депутатів, присутніх на засіданні.
Ярослав Ставярський, маршалок Люблінського воєводства, заявив, що не бачить можливості партнерства з тими, хто, на його думку, прославляє людей, відповідальних за злочини проти поляків. Він наголосив, що рішення має стати чітким політичним сигналом: історичне примирення неможливе без визнання правди про минуле. Йдеться про угоду, укладену ще 2004-го. Вона передбачала співпрацю між двома реґіонами в різних сферах, зокрема, економіці, культурі, науці та торгівлі.
Конфлікт може розширитися
Важливо, що в цьому випадку рішення стосується не лише Львова як міста, а й усієї Львівської області. Тобто конфлікт уже вийшов за межі взаємин між окремими муніципалітетами й охопив міжреґіональне партнерство.
Адже на цьому реакція польських місцевих органів влади не завершилася. Лукаш Гібала, президент Кракова, запропонував депутатам розглянути можливість призупинення партнерства зі Львовом. Він пояснив, що РП підтримує Україну в боротьбі проти російської аґресії, однак партнерські стосунки мають ґрунтуватися на історичному примиренні та взаємній повазі. Водночас наголосив, що йдеться саме про можливе призупинення, а не остаточне розірвання партнерства.
Вроцлавська міська рада, зі свого боку, одностайно засудила рішення Львівської обласної ради. Депутати закликали українську сторону переглянути підхід до вшанування історичних постатей, які викликають гострі суперечки в Польщі.
Свою позицію висловили також у Підкарпатському та Малопольському воєводствах. Представники місцевої влади закликали Україну враховувати пам'ять польських жертв і не допускати героїзації постатей, яких у РП вважають причетними до злочинів проти цивільного населення.
Отже, наразі важливо розрізняти вже ухвалені рішення та політичні заяви. Перемишль призупинив партнерську співпрацю зі Львовом, Люблінське воєводство підтримало розірвання угоди з Львівщиною, тоді як у Кракові питання призупинення партнерства лише запропонували розглянути.
Головна перешкода
Суперечки навколо історії українського національно-визвольного руху залишаються однією з найскладніших проблем у взаєминах Києва та Варшави. В Україні УПА розглядають як частину боротьби за незалежність, а її учасників — як людей, які протистояли окупаційним режимам і боролися за створення української держави.
У польському суспільстві сприйняття УПА значною мірою пов'язане з подіями 1943-1944 рр. на Волині та Галичині, коли внаслідок масового насильства загинули десятки тисяч поляків. Польська держава кваліфікує ці події як геноцид польського населення.
Водночас українська та польська історіографії мають суттєві розбіжності в оцінках причин, перебігу й відповідальності за насильство. Історична пам'ять у двох суспільствах залишається надзвичайно чутливою темою, яку нерідко використовують у внутрішньополітичних дискусіях. Саме тому рішення про оголошення цілого року вшанування УПА та Романа Шухевича виявилося настільки резонансним.
Проблема полягає ще й у тому, що історичні суперечки відбуваються на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Польща є одним із важливих партнерів Києва у питаннях безпеки, військової підтримки, логістики й європейської інтеграції. Тому загострення відносин із Варшавою створює додаткові дипломатичні труднощі для України.
Міністерство закордонних справ (МЗС) України назвало рішення ЛОР контрпродуктивним для зусиль із розвитку українсько-польських відносин. У відомстві наголосили, що ініціатива була ухвалена без попередніх консультацій із МЗС та іншими центральними органами влади, тож це рішення було ухвалене на реґіональному рівні — органом місцевого самоврядування. А депутати, які голосували за нього, не зверталися за порадами ані до МЗС, ані до інших органів центральної влади, аби оцінити наслідки своїх дій для двосторонніх відносин із Польщею. «Переконані, що наше стратегічне партнерство потребує стриманості та передбачуваності, фахового та відкритого діалогу, розбудови довіри. Політичні рішення реґіональних органів місцевого самоврядування не мають шкодити національним інтересам України, насамперед у сфері безпеки й європейської інтеграції. Водночас закликаємо польську сторону утриматися від різких кроків, які можуть завадити тренду нормалізації відносин», — додали українські дипломати. Вони також наголосили на готовності до конструктивного вирішення усіх проблемних питань двосторонніх відносин дипломатичними каналами в дусі добросусідства.
До слова
Дональд Туск, прем'єр-міністр РП, також публічно висловив своє невдоволення. Він заявив, що Володимир Зеленський дав зрозуміти: не підтримуватиме подальших кроків ЛОР щодо проголошення 2027-го роком УПА та Романа Шухевича. Водночас польська сторона вдалася і до персональних обмежень. Святослава Шеремету, депутата ЛОР, який виступив ініціатором відповідної ідеї, внесли до польського реєстру небажаних осіб зі забороною в'їзду до Шенгенської зони на п'ять років. Усе це свідчить, що суперечка вже давно перестала бути лише дискусією істориків. Вона перетворилася на політичне питання, що впливає на контакти між державами й їхніми реґіонами.
В Антарктиді виявили «приховану бомбу»
Між Європою й Америкою виникли суперечності
У Цюріху створили незвичних роботів
Російським гокеїстам заборонили в’їзд до Канади
Вихід США з НАТО може спровокувати застосування РФ ядерної зброї