Роботи на Янівському цвинтарі

На Янівському кладовищі у Львові відновили могили двох військових Української галицької армії (УГА). Одна з них ще мала табличку з прізвищем покійного, проте була занедбана і заросла, інша взагалі була втрачена. Благодійний фонд (БФ) Pro Memoria впорядкував і відновив поховання старшини Йони Ничика та поручника Володимира Букшованого, брата Осипа Букшованого, відомого отамана УГА. Про відновлення могил розповів Ігор Мончук, голова Фонду.

За його словами, нещодавно на Янівському цвинтарі відбулася фотовиставка про впорядковані могили. «Під час виставки до мене підійшла сімейна пара. Вони розповіли, що неподалік є поховання, куди вже багато років ніхто не приходив. Оскільки поруч спочивають їхні рідні, вони часто проходили повз і вирішили звернутися до нас. Там ми побачили могилу Йони Ничика», — розповів некрополіст.

Могилу борця за українську державність вдалося впорядкувати до Дня Незалежності України. Там замінили старий аварійний та іржавий хрест і відновили інскрипційну табличку. Ігор Мончук зазначив, що на могилі планують ще висадити квіти. Чи з’явиться там пам’ятник, залежить від можливостей БФ, адже він проводить такі роботи за добровільні внески. Тому небайдужі можуть підтримати Фонд фінансово.

Петро Гуцал та Андрій Бойда, історики та волонтери БФ, з’ясували, що Йона Ничик народився 10 серпня 1884 року в с. Дарахів на Тернопільщині. Закінчив українську ґімназію у Тернополі та вивчав право у Львівському університеті. У роки Першої світової війни його мобілізували до австро-угорської армії, де отримав звання хорунжого.

По закінченні цієї війни Йона продовжив боротьбу за Україну в УГА. З грудня 1918-го воював на фронті, а 1 березня 1919 року став чотарем Золочівської окружної військової команди. Після війни жив на Знесінні. Помер у 55 літ під час першого місяця радянської окупації Львова.

Також до 135-річчя від дня народження Володимира Букшованого відновили його могилу. Він служив командиром третього похідного куреня 24-го піхотного полку УГА. Помер 1931 року. Могила на Янівському цвинтарі була втрачена ще в 1970-х. Ігор Мончук у співпраці з Муніципальною обрядовою службою Львова знайшов місце поховання і до його дня народження 18 серпня там відновили хрест і табличку.

Андрій Бойда зазначив, що Володимир Букшований був героєм оборони Львова під час польсько-української війни 1918-1919 рр. і боїв за Судову Вишню. Він народився 18 серпня 1891 року у с. Пістинь. Після ґімназійної освіти навчався у кадетській школі у Львові.

1914-го його брат Осип Букшований вступив до Леґіону Українських січових стрільців, а Володимир проходив службу у 24-му Галицько-буковинському піхотному полку «Барон Куммер». Полк воював за Галичину, а згодом на італійському фронті. Володимир отримав звання файнріха (хорунжого), а згодом і лейтенанта.

У листопаді 1918 року Володимир Букшований став одним зі засновників перших військових частин УГА. Йому надали в командування 3-й похідний курінь, що складався із вояків колишнього австро-угорського піхотного полку. Цей підрозділ брав участь у грудневому наступі українських військ на Львів, зокрема, в боях біля Персенківки-Зубри. Курінь Букшованого здобув Персенківку, після того українські війська зайняли Сихів, Погулянку та воювали в Сокільниках. Впродовж наступних п’яти місяців цей підрозділ утримував позиції на львівському напрямку. «Навесні 1919-го курінь Володимира Букшованого також відзначився в боях поблизу Судової Вишні. За спогадами Романа Купчинського, попри нестачу амуніції та складні умови, Букшований організував оборону позицій біля Судової Вишні. Вміло використовуючи болотисту місцевість, ефективно відбив дев’ять наступів польських військ, причому останні дві атаки українські вояки відбивали багнетами через відсутність набоїв. Після цього його підрозділ брав участь у подальших бойових діях УГА, зокрема, під час зимового наступу української армії на схід», — розповів д-р Бойда.

Згодом Букшованого заарештували, утримували у в’язницях Золочева та Львова. З середини 1920-х проживав у Львові. Несподівано помер у віці 39 літ від грипу 1 січня 1931-го. Володимир Букшований був не лише вояком УГА, а й музикантом. У 1920-1930-х рр. грав в оркестрі Львівської опери та театральній трупі Йосипа Стадника. Грав на контрабасі і співпрацював із композитором Ярославом Барничем.

Керівник благодійного фонду Pro Memoria закликав небайдужих підтримати їхні ініціативи, під час яких відновлять ще не одну забуту могилу українських захисників. «Ми працюватимемо й надалі, тож просимо долучатися фінансово. Ваша підтримка допомагає знаходити й відновлювати забуті поховання», — зазначив він.