Наш претендент

Україна висунула на «Оскара» документальний фільм «Сліди» Аліси Коваленко та Марисі Никитюк. Стрічка представлятиме Україну у категорії «Найкращий міжнародний фільм» на 99-й церемонії. Ця розповідь про жінок, які пережили сексуальне насильство, вчинене під час російської аґресії, вже отримала нагороди на Берлінському міжнародному кінофестивалі (Німеччина), Movies That Matter у Гаазі (Нідерланди) й увійшла до 20 глядацьких фаворитів документального фестивалю Hot Docs у Канаді.

«Сліди» розповідають про пошук справедливості українськими жінками, які пережили сексуальне насильство та тортури, вчинені під час російської аґресії. Фільм виходить далеко за межі безпосереднього фіксування воєнних злочинів, зосереджуючись на спільноті вцілілих жінок, які відмовляються мовчати. Через історію Ірини Довгань — колишньої полонянки, а тепер активістки, яка документує свідчення жінок, які постраждали на деокупованих територіях України, — картина створює колективний портрет травми. Водночас фільм відкриває простір для відновлення через силу солідарності жінок і показує можливість надії посеред руйнівних слідів війни.

Аліса Коваленко, як і героїні фільму, є членкинею SEMA Ukraine та активно займається правозахисною діяльністю. А її попередні документальні роботи «Аліса в країні війни» (IDFA 2015), «Домашні ігри» (Sheffield Doc/Fest 2018), «Ми не згаснемо» (Berlinale 2023) та з «З любов'ю з фронту» (CPH:DOX 2025) мають низку престижних нагород на міжнародних кінофестивалях.

«Обрання нашого документального фільму для представлення України на 99-й премії «Оскар» — це неймовірна честь і відповідальність. Але передусім це можливість привернути увагу світу до злочинів сексуального насильства та катувань, вчинених рашистськими окупантами, і зробити гучнішими голоси жінок, які відмовилися мовчати про пережите. Для мене це також дуже особиста сходинка. «Сліди» виросли зсередини нашої спільноти — із довгого шляху від майже цілковитої тиші, коли я вперше публічно свідчила про насильство, пережите в полоні на початку російської аґресії, до сьогоднішнього багатоголосся жінок. За ці роки я бачила, як жінки знаходять одна іншу, як сестринство та солідарність допомагають нам повертати собі силу, відновлюватися разом і перетворювати пережитий досвід на дію. Ми не мовчазні й невидимі жертви. Вірю, що наші голоси можуть стати колективною силою спротиву та рушієм змін. І сподіваюся, що «Сліди» допоможуть їм звучати ще гучніше, щоб вони не лише були почуті, а й впливали на те, як формується шлях до справедливості, перетворюючи міжнародну увагу на солідарність і дію у боротьбі з безкарністю», — зазначила режисерка.