Готуй сани влітку

Україна вже мала б розпочати підготовку до наступної зими, але втратила час через блокування кредиту у 90 млрд EUR. «Блокування кредиту відбувається через те, що «одна особа» в Європі постала проти всієї Європи просто для того, щоб задовольнити Москву, — заявив Володимир Зеленський. — І всі це бачать сьогодні, є докази». Та Європейський Союз усе одно допоможе Україні підготуватися до зими 2026-2027 рр. у рамках уже розробленого плану на 920 млн EUR. Це пообіцяла Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії. Вона розповіла, що план Брюсселю забезпечить стабільне надходження електроенергії по всій країні та сприятиме децентралізації вироблення відновлюваних джерел енергії. Він також передбачатиме ремонт і модернізацію електромережі.

Біля лінії фронту

Проте Кабінет Міністрів України (КМУ) все ж надав 12,85 млрд грн на перші роботи з підготовки до наступної зими. Кошти призначені на 209 об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових реґіонах і Київській області. Про це повідомила Юлія Свириденко, прем’єр­міністерка України.

З цієї суми буде профінансовано захист 24 високовольтних підстанцій силами Аґенції відновлення, на що передбачено 3,5 млрд грн. Пріоритети — захист енергетичних об’єктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло­ та водопостачання, децентралізація теплопостачання.

Плани стійкості реґіонів — це комплекс заходів для підготовки енергосистеми і житлово-комунального господарства до наступного опалювального сезону. Їх розробив уряд спільно з обласними військовими адміністраціями й органами місцевого самоврядування.

Головні елементи кожного плану: захист енергооб’єктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення безперебійного тепла, водопостачання та водовідведення, децентралізація системи теплопостачання у великих містах. Загальну потребу у фінансуванні заходів оцінюють у 278 млрд грн. Для її покриття КМУ працює над залученням фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Також передбачене співфінансування з боку громад для комунальних об’єктів.

«Працювати та виробляти в умовах прифронтового реґіону — це про велику сміливість наших підприємців», —наголосила прем’єр­міністерка. «Уряд послідовно підтримує переробну промисловість і продовжує політику «Зроблено в Україні», постійно адаптує для реґіонів із високим рівнем ризику. Так, збільшили граничну суму компенсації до 30 млн грн для прифронтових реґіонів і суму компенсації страхової премії для всіх областей до 3 млн грн. Працює програма грантів до 16 млн грн на відновлення обладнання після обстрілів», — зазначила вона.

Захист столиці

Водночас Київ представив власний план стійкості. Документом передбачений захист 57 об’єктів критичної інфраструктури. Та потрібно ще встановити понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло­ і водопостачання, водовідведення тощо. «Ключовим пріоритетом плану стійкості Києва має стати розвиток розподіленого теплопостачання. У цій частині план потребує доопрацювання. Доручили розробникам плану завершити це до початку квітня 2026 року», — поінформувала п. Свириденко.

Загальний бюджет плану стійкості Києва — 61,6 млрд грн. З них власні кошти міста становлять 10,6 млрд грн. Потреба в додатковому фінансуванні — 51 млрд грн. «Уряд забезпечує необхідне сприяння столиці у підготовці плану та надаватиме підтримку його реалізації після затвердження», — наголосила глава уряду.

Зокрема, житлові багатоповерхівки обладнають засобами резервного живлення. За її словами, держава профінансує закупівлю та встановлення акумуляторів, інверторів і генераторів для забезпечення роботи ліфтів та інженерних систем, а також освітлення місць загального користування. Обладнання закуплять коштом держави. Для мешканців залишиться експлуатація: закупівля пального, технічне обслуговування та ремонт.

Віталій Кличко, міський голова Києва, заявив, що столиця розпочала підготовку до наступної зими вже через день після закінчення опалювального сезону. Він зібрав сесію Київради, щоб ухвалити ряд першочергових рішень для підготовки до наступної зими.

Реалізація плану енергостійкості потребує понад 60 млрд грн, Київ виділяє кошти, але потрібна підтримка держави — фінансами, обладнанням та ресурсами. «Кошти, які місто може виділити з бюджету, ми виділяємо. Але столиці обов'язково потрібна підтримка держави: в фінансуванні, в допомозі обладнанням та іншими ресурсами. Тому потрібно припинити політизувати питання енергостійкості, а говорити про конкретні речі та проєкти. Й працювати спільно всім гілкам влади, всім службам. Бо йдеться про те, як мешканці Києва пройдуть наступну зиму», — наголосив мер.

А за повідомленням Олександра Харченка, директора Центру досліджень енергетики, Київ переносить енергопотужності під землю та створює «теплову швидку допомогу». Саме у столиці будують найбільше в Україні нових децентралізованих енергопотужностей, аби підстрахувати пошкоджені великі теполоелектроцентралі. Київ також інтенсивно формує мобільний енергетичний резерв. Близько 1,7 тис. генераторів та 130-150 мобільних котелень зможуть оперативно під’єднати будинки до тепла в аварійних ситуаціях.

Крім цього, місто резервує живлення водоканалів і котелень (когенераційні установки, батареї), щоб уникнути зупинки опалення під час знеструмлень. Київ уже сформував суттєвий запит та успішно залучає необхідне обладнання від міжнародних партнерів.

Багатостраждальна Одеса

Одеса зараз зазнає чи не найдошкульніших атак рашистів. У межах поїздки до цього міста Юлія Свириденко відвідала підприємство «Інтерхім» — українського фармацевтичного виробника повного циклу. Його діяльність починається від розроблення молекул і досліджень до виробництва ліків та їхньої дистрибуції. Фармацевтика зараз належить до найбільш високотехнологічних галузей, тож розвиток таких виробництв і досліджень важливий. «Підприємство користується державними програмами, зокрема, його продукція є в Національному кешбеку. Це гарний приклад інвестицій в енергетичну незалежність. Потрібно, щоб усі українські підприємства рухалися в цьому напрямку і до наступної зими наростили рівень забезпечення себе електроенергією власної генерації», — наголосила вона.

Керівниця КМУ оголосила подяку підприємцям Одещини за безперебійну роботу, створення робочих місць і підтримку української економіки. «Розповіла про новації політики «Зроблено в Україні». Обговорили питання відновлення після обстрілів, захисту внутрішнього ринку, розбудови підприємствами власної генерації та виходу на зовнішні ринки», — зазначила вона й подякувала бізнесу, який продовжує працювати в реґіоні навіть в умовах обмеженого енергопостачання та постійних обстрілів.

Прем’єр­міністерка разом із міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком відвідали комунікаційний центр «Служби 112» в Одесі, який недавно почав працювати і для південного макрореґіону. Такі центри вже діють у Києві, Львові та Дніпрі — загалом їх уже чотири в Україні. Достатньо одного дзвінка, щоб повідомити про надзвичайну подію. Оператори швидко з’єднують із відповідними екстреними службами. Від початку роботи в липні 2023-го «Служба 112» опрацювала понад 11 млн викликів.

Під час зимового періоду служба приймала звернення від людей щодо відсутності світла і тепла в домівках. Номер 112 працює навіть без стільникового зв’язку. Потрібно під’єднатися до мережі Wi­Fi та завантажити застосунок 112 Ukraine. «Розбудова «Служби 112» — один із компонентів євроінтеграційного шляху України. У межах кредитної угоди між Україною й Європейським інвестиційним банком на розбудову центрів передбачили 40 млн EUR. Вдячні партнерам за підтримку», — зазначила п. Свириденко.