«Милосердя Двері»

У Ярославі (Польща) відбулася проща вірних Української греко-католицької церкви (УГКЦ) до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці «Милосердя Двері». Цього року паломництво приурочили до 30-річчя коронації Ярославської Богородиці та створення Перемишльсько-Варшавської митрополії УГКЦ.

На щорічну прощу до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці зібралися єпископи з України та Польщі, духовенство та вірні. Архиєрейську Божественну Літургію у храмі Преображення Господнього очолив Святослав (Шевчук), глава УГКЦ. Він звернув на значення чудотворної ікони Ярославської Богородиці «Милосердя Двері», яка впродовж століть залишається місцем молитви, чудес і зцілень. А також згадав історію коронації ікони папськими коронами 30 літ тому та працю о. Богдана Праха, який досліджував ватиканські архіви, збираючи документи про дива, пов’язані з образом. Окремо Святослав пригадав події 2015-го, коли чудотворну ікону привезли до Рима на відкриття Надзвичайного ювілею Божого Милосердя у Вселенській Церкві. «Східна християнська традиція має тисячолітню історію відкритих дверей Божого Милосердя. І для нас це не якісь матеріальні двері, які закриті на ключ, а потім відкриваються. Тими дверима є особа — особа Матері Божої», — заявив глава УГКЦ.

Він нагадав, як папський проповідник кардинал Раньєро Канталамесса розповів про Ярославську ікону папі Франциску, після чого прийняли рішення привезти образ до Ватикану. «Ця ікона за лічені години кортежем виїхала до Риму і була присутня на площі Святого Петра, коли папа Франциск відкривав надзвичайний ювілей Божого Милосердя у Вселенській Церкві», — пригадав Блаженнійший.

Звертаючись до сучасних подій в Україні, він зазначив, що українці сьогодні особливо потребують Божого милосердя і відчуття Божої присутності. «Ми сьогодні як паломники прибули з проханням про милосердя. Сьогодні я привіз з Києва крик, плач матерів, старших людей, дітей», — сказав Святослав, згадуючи масований повітряний удар по Україні 13 травня.

Також він подякував Богові за 30 років служіння Перемишльсько-Варшавської митрополії, яка стала місцем підтримки для українців у Польщі, зокрема для тих, хто був змушений покинути рідний дім через війну. «Доля емігранта, вигнанця ніколи не є легкою. Але сьогодні усім — і тій українській громаді, яка століттями живе тут, на цій землі, і тим, хто сьогодні шукає порятунку у гостинній Польщі, — наша митрополія гостинно відкриває двері», — зазначив Блаженніший.