Імпорт-експорт

Україна стала найбільшим імпортером зброї у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, частка України у світовому імпорті озброєнь у 2021-2025 рр. становила 9,7 %. Основні постачальники: США (41 %), ФРН (14 %) та Польща (9,4 %). Загалом після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації (РФ) Україні надавали військову допомогу 36 держав.

Повноцінний експорт

Натомість, попри те, що механізм повноцінного експорту озброєння з України відновили ще торік восени, жоден український виробник досі не розпочав продажі своєї продукції за кордон через відсутність відповідних контрактів. Про це розповів Олександр Камишин, радник президента України зі стратегічних питань. За його словами, ключовою умовою для старту експорту є укладення угоди з іноземними урядами. Водночас сам процес закупівлі української зброї іншими країнами є значно складнішим, ніж може здаватися: партнерам необхідно переглянути військові доктрини, провести випробування та погодити нові процедури закупівель. Такі процеси можуть тривати щонайменше рік, тому очікування експорту на рівні 2-3 млрд USD 2026 року є завищеними. Щоб досягти таких показників, контракти мали б укласти ще 2025-го.

Проте Україна отримала 11 запитів від сусідніх із Іраном країн, європейських держав та Америки на безпекову підтримку, зокрема, у протидії ударним безпілотним літальним апаратам. Про це повідомив Володимир Зеленський. «Пріоритет України чіткий: іранський режим не повинен отримати жодної переваги над захисниками життя, і треба працювати всім разом для відчутної стабілізації як у реґіоні, так і на глобальних ринках», — наголосив він.

Президент констатував, що події на Близькому Сході безпосередньо впливають на Європу, інші частини світу, на критично важливе постачання в Україну, безпеку та добробут українців. Водночас він зауважив, що Київ давно пропонує партнерам оновити та посилити спільні можливості захищати життя. «Іранський і російський режими підтримують один іншого, й є все більше інформації, зокрема, про російські деталі в іранських БПЛА, які б’ють по сусідах Ірану», — зазначив глава держави.

Наразі ж українські виробники зброї підписали документи про співпрацю з іспанською інженерно-технологічною групою Sener Aerospace & Defence. «Україна готова допомогти Іспанії знаннями, які ми отримали під час війни», — додав він.

БПЛА українського ОПК

То що може запропонувати український оборонно-промисловий комплекс (ОПК)? Приміром, аналог китайського дрона Mavic під назвою «Славік». Або дрон-перехоплювач для знищення БПЛА JEDI Shahed Hunter, який здатен уражати російські «Герань», «Гербера», Zala і Supercam. Такий «мисливець» автоматично отримує дані з радіолокаційної станції та наводиться на ціль. Його швидкість — до 350 км/год., а бойова частина — 0,5 кг вибухівки.

Українські розробники також створили дрони-перехоплювачі UEB-one і D1L-Duck. UEB-one розвиває швидкість до 315 км/год. Оснащений штучним інтелектом для прогнозування та відстеження цілей. Дальність лету — до 18 км, тривалість — більше десяти хвилин. D1L-Duck має крейсерську швидкість 150 км/год. і максимальну — до 300 км/год. Оснащений бойовою частиною 300 г, працює в радіусі до 15 км.

Міністерство оборони України кодифікувало і допустило до експлуатації у Збройних силах України (ЗСУ) безпілотний авіаційний комплекс «Швідун». Його розробили спеціально для ураження БПЛА Shahed-136, «Герань», «Гербера», Zala, Supercam і «Скат». «Швідун» виготовлений із міцного композитного матеріалу. Його вага складає близько 8 кг, а розмах крил — майже 2 м. Дрон може здійматись на висоту до 6 км і набирати швидкість понад 250 км/год. Радіус дії — понад 70 км, що достатньо для прикриття неба над будь-яким українським містом. Завдяки впровадженню інноваційних технологічних рішень корпус літака не має вібрацій на великих швидкостях, що дозволяє камері передавати оператору максимально чітке зображення. Навіть за високої максимальної швидкості роботи «Швідун» має невисоку швидкість злету та посадки, що дозволяє посадити літак у випадку втрати цілі та використати вдруге. Він може перебувати у повітрі понад дві години.

До експлуатації в ЗСУ також офіційно допустили ударний квадрокоптер «Пташка». Він має оптоволоконний канал управління і може виконувати бойові завдання на глибині майже 50 км. Наразі це рекордний показник серед усіх зразків БПЛА такого типу. «Пташка» створена для роботи в умовах інтенсивних бойових дій. Має посилену композитну раму, високопродуктивні електричні двигуни, тягові гвинти та розділений акумуляторний блок для стабільної роботи. Конструкція збалансована для виконання необхідних маневрів. Може виконувати завдання вдень і вночі, за різних погодних умов і навіть за наявності сильного поривчастого вітру. Бойового навантаження вистачає для ураження ворожої піхоти, вогневих позицій, бліндажів, автомобільної та легкопанцерної техніки.

Доказом якості українських БПЛА також може опосередковано слугувати те, що в офісі оборонної компанії TechEx знайшли пристрої підслуховування, встановлені аґентами РФ. Департамент контррозвідки Служби безпеки України заздалегідь повідомив виробника про наміри ворога, тож реальному витоку надчутливої інформації вдалося запобігти.

Ракети

Нещодавно Крістофер Каволі, командувач сил НАТО у Європі, зізнався, що спершу сумнівався у здатності українців застосовувати комплекти протиповітряної оборони (ППО) Patriot. За його словами, військові НАТО були шоковані тим, як швидко українці опанували складну роботу з ними. І тепер, як стверджує генерал, не українці в американців, а навпаки, американці навчаються в українців роботі з цим ППО.

А Фрідріх Мерц, канцлер Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), заявив, що тепер уже не вбачає доцільності передавати Україні крилаті ракети Taurus, оскільки українські розробки далекобійного озброєння значно ефективніші. За його словами, українська зброя великої дальності демонструє кращі результати, ніж обмежена кількість ракет Taurus, яку міг би надати Берлін. Глава німецького уряду також пояснив свою прихильну позицію щодо передачі цих ракет. Під час перебування в опозиції він припускав, що Бундесвер має достатній запас справних Taurus, які можна було б передати Києву.

Крилату ракету Taurus розробила компанія Taurus Systems GmbH. Її маса становить близько 1,4 тис. кг, довжина — приблизно 5 м. Ракету запускають із винищувача, вона здатна нести бойову частину вагою до 400 кг на відстань понад 500 км. Taurus вважається ефективною для ураження добре захищених цілей, зокрема, командних бункерів і складів боєприпасів. Її часто називають німецьким аналогом британської Storm Shadow.

Комплексні системи

Крім цього, в Україні створюють власну комплексну систему ППО. Український «Залізний купол» суттєво відрізнятиметься від ізраїльського через різну величину території. Про це повідомив Павло Єлізаров, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ. Він пояснив, що цілком перекрити територію України дорогими зенітними ракетами від Patriot чи IRIS-T, фізично й економічно неможливо. Тому військове керівництво затвердило концепцію власного «Залізного купола», що складатиметься з чотирьох компонентів.

Своєю чергою, Італійська оборонна компанія Leonardo заявила про свої плани до кінця 2026 року випробувати свій «купол» від ракетно-дронових атак — Michelangelo. Система дозволяє створити захищені зони радіусом 10-15 км, але, мережу можна розширювати залежно від потреб. Реакція системи буквально моментальна завдяки сенсорам і прогнозним алгоритмам.

Водночас Японія вирішила приєднатися до американської ініціативи протиракетної оборони «Золотий купол». Санае Такаїчі, прем'єр-міністерка країни, розглядає цю ініціативу як інструмент захисту від гіперзвукової зброї Китаю та РФ. Проте Токіо прагне збільшити й власні резерви, щоб стримувати аґресивні дії Пекіну й ядерні загрози з боку Пхеньяну. Проєкт «Золотий купол» передбачає поєднання наземних систем ППО з космічними елементами стеження. Для США залучення японських потужностей є критичним, оскільки американські запаси значно скоротилися через війни в Україні й Ірані.