Вашинґтон тисне на Київ

Сенатор-демократ Ричард Блументаль заявив, що весь «мирний план» треба викинути до сміття. Він вважає, що президента Трамп має замінити перемовників, які залучені у процес врегулювання війни Російської Федерації (РФ) проти України. «Гадаю, що потрібні нові посланці, адже Віткофф і Кушнер, здається, на боці Москви, замість того, аби бути неупередженими чи об'єктивними. Необхідно повернутися до початкового етапу», — зазначив він.

Зупинити кровопролиття

Дональд Трамп заявив, що хоче покласти край війні в Україні, бо намагається припинити вбивства людей. На запитання журналістів, чи продовжать США брати участь у перемовинах щодо досягнення миру між Україною та (РФ), відповів: «Що ми робимо? Займаємося цим із гуманістичних міркувань. Наша головна мета — з’ясувати, як можна зупинити кровопролиття та загибель людей, бо прагнемо, щоб люди перестали вмирати».

Президент також сказав, що ситуація щодо України є «чудовою», але існує одна проблема: багато людей гине. «У нас загалом там сприятлива ситуація на місці. Критичною проблемою залишається велика кількість жертв, і я хочу це припинити. Минулого місяця загинуло 27 тис. солдатів — переважно солдатів, бо було ще кілька цивільних через те, що ракета впала в центрі Києва або десь іще, що є жахливою річчю, але переважно солдати. Хочу це припинити», — зазначив він.

Американський лідер також прокоментував обсяги фінансової та військової допомоги, наданої Україні його адміністрацією та Джо Байденом. Він порівняв рівень підтримки, наголосивши на різниці у підходах: «Люди перестають гинути. Ви знаєте, що ми цього не робимо. Як ви знаєте, Байден дав Україні 350 мільярдів доларів. Знаєте, що я їм дав? Нічого», — заявив господар Овального кабінету, після чого уточнив, що президент Обама дав Україні «простирадла», а за час правління Трампа Києву передали ефективне озброєння. «Я дав їм «Джавеліни» на початку, вони вибили ними танки», — поділився він.

Своєю чергою, Кіт Келлоґ, колишній спецпредставник президента США, повідомив, що Донбас та Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) залишаються останніми каменями спотикання: ці питання можуть стати ключовими на фінальних етапах перемовин про завершення війни, оскільки більшість інших пунктів уже вдалося узгодити. А Financial Times написала, що поточна редакція мирного плану Трампа не вимагає від РФ виведення військ із Донбасу для створення демілітарізованої зони, а лише від України.

Контроверсійна стаття Ґріна

Тим часом, глава Білого дому зробив репост статті Домініка Ґріна в New York Post. Автор публікації «Безсилі європейці можуть лише злитися, адже Трамп цілком закономірно усуває їх від угоди щодо України» різко розкритикував позицію Європейського Союзу (ЄС) і заявив, що саме європейці «не хочуть завершення війни на умовах США».

Колумніст назвав реакцію європейців «істеричною» та звинуватив їх у бажанні зберегти контроль над 300 млрд USD російських активів, заморожених на території ЄС. У своєму матеріалі він написав, що запропонований людьми з оточення Трампа «мирний план» передбачає, зокрема, збереження суверенітету України, право Києва вступити до ЄС, відмову України від членства в НАТО, гарантії безпеки від країн Альянсу, посередництво США у діалозі між РФ і НАТО.

Водночас автор схвалив ідею передати Москві окуповані українські території та назвав їх «російськомовними реґіонами». Він запропонував, аби частина заморожених активів РФ була спрямована не лише на відбудову України, а й на спільні інвестиційні проєкти за участю Сполучених Штатів і Росії.

Європейців у своєму матеріалі Ґрін висміяв. Зокрема, фраза про посередництво США у діалозі Росія-НАТО була подана з саркастичним описом, мовляв, це дозволить європейцям «повернутися до важливої справи — наповнювати кремом печиво на сніданок і працювати по 35 годин на тиждень». Дописувач також заявив, що європейські лідери «радше приймуть умови Путіна, ніж Трампа». «Дорослі узгодили пропозицію щодо України за спинами європейців», — написав він і назвав позицію ЄС «подарунком для Путіна».

«У Росії більше гарматного м’яса, а Україна залежить від допомоги. Якщо миру не буде, буде війна, яку Європа не здатна фінансувати самостійно й яку Україна не зможе виграти без зовнішньої підтримки», — йдеться у статті. Наостанок автор заявив, що «мирний план уже погоджують без неї», тобто без Європи.

Примус жертви до миру

За даними Axios, Володимир Зеленський зараз зазнає посиленого тиску з боку Сполучених Штатів, які очікують, що Київ погодиться на територіальні втрати й інші поступки в межах так званого мирного плану. Видання зазначило, що після кількох тижнів інтенсивних перемовин українські посадовці й надалі вважають окремі положення теперішнього американського проєкту корисними для Москви. На їхню думку, США вимагають від Києва значно більшого, ніж від Кремля.

Axios повідомив, що дискусії відбуваються навколо двох ключових питань: вимоги РФ, щоб Україна поступилася всім Донбасом, у т. ч. територіями, які РФ наразі не контролює; прохання України отримати надійні гарантії безпеки від США, щоб уникнути повторної аґресії. Один із українських чиновників поділився, що американський план став гіршим для Києва після того, як 2 грудня Віткофф і Кушнер провели п’ятигодинну зустріч із Путіним. «Склалося відчуття, що Сполучені Штати намагалися різними способами переконати нас у бажанні РФ захопити весь Донбас, і що американці хотіли, щоб Зеленський усе це прийняв у телефонній розмові», — розповів український посадовець.

Київські чиновники зазначили, що нова версія плану містила жорсткі вимоги щодо територій і контролю над ЗАЕС, а також не давала відповідей на фундаментальні запитання про безпекові гарантії. «Є важливі питання, пов’язані з територією, які необхідно обговорити детальніше: хто що контролює, хто де залишається, хто відводить війська. Й якщо Україна відведе війська від лінії зіткнення, як переконатися, що РФ зробить те ж саме, а не продовжить бойові дії», — зазначила Axios.

У Вашинґтоні також неґативно оцінили зустріч президента України у Великій Британії, розглядаючи її як спробу виграти час. Українські офіційні особи вважають, що США прагнуть ізолювати Зеленського від європейських лідерів, аби посилити власний тиск. Але в той час, коли команда Трампа вимагає швидких кроків, європейські партнери закликають Київ діяти обережно. «Така динаміка обурює деяких людей у Білому домі, які вважають європейців головною перешкодою для угоди», — написало видання.

Журналісти повідомили, що Україна та країни Європи ведуть консультації щодо механізму гарантій безпеки. Один із європейських чиновників визнав, що наразі незрозуміло, яку саме роль США готові взяти на себе й чого вони очікують від європейських партнерів. А двоє українських посадовців уточнили, що остання пропозиція США щодо гарантій безпеки ґрунтується на ширших підходах, ніж попередні варіанти, однак усе ще не містить договору, ратифікованого Сенатом.

До слова

За повідомленням Daily Express, РФ готувала масштабні теракти проти Сполучених Штатів, які, за оцінками західної розвідки, могли б перевершити масштабом теракти 11 вересня 2001 року. Інформація про ці загрози надійшла з аналітичних матеріалів західних спецслужб і свідчень розвідників, які попередили про високу ймовірність атак на цивільну авіацію США. Російські диверсанти планували підривати літаки, що прямували до Сполучених Штатів, прагнучи завдати значних втрат повітряній галузі й економіці країни. Цей план розглядали на тлі ескалації після серії нападів на логістичні центри DHL у Великій Британії, Польщі та Німеччині 2024-го. Слідство пов'язало ці інциденти з діями групи, що діяла за підтримки Москви і мала на меті знищення літаків, що обслуговують маршрути у напрямку США.

Загалом удалося запобігти кільком можливим атакам на критичну інфраструктуру західних країн. Зокрема, серед інших планів фігурували порушення пасажирських сполучень, підпали торговельних центрів і пошкодження водогінних систем. Реалізація цих намірів могла б спричинити суттєві людські втрати та загрозу стабільності реґіону. Фахівці з безпеки звернули увагу на систематичне зростання активності силових структур РФ у напрямку стратегічного планування атак. Європейські служби зафіксували інтенсивне стеження за мостами та залізничною інфраструктурою, що вказує на підготовку потенційних диверсій. Ця інформація підкреслила важливість міжнародної співпраці та превентивних заходів у боротьбі з терористичною загрозою.

Гоп-ля

Конґресмен Томас Месcі вніс до Палати представників закон про вихід США із НАТО. У релізі проєкту зазначено: «НАТО — це релікт «холодної війни». Ми повинні вийти з НАТО і використати ці гроші, щоб захищати нашу власну країну, а не соціалістичні держави». Законопроєкт вимагає, щоб президент офіційно повідомив НАТО про денонсацію Вашинґтонського договору (ст. 13), що передбачає процедуру виходу з альянсу. Відтак Politico написала, що в низці європейських столиць уже розглядають сценарії, за яких Вашинґтон не буде головним стрижнем колективної оборони. Видання зазначило, що один із посадовців оборонного відомства неназваної європейської держави описав перемовини з американськими колегами щодо застосування ст. 5 НАТО як «незручні». Те саме стосувалося й перемовин щодо гарантій безпеки для України. «Невизначеність того, як США поведуться у разі нападу на державу на передовій, просто надто висока», — сказав цей чиновник. У ЄС визнають, що питання вже не стоїть у площині, «чи» доведеться Європі брати на себе основний тягар оборони, а лише в тому, «коли» це станеться. Саме тому в Брюсселі планують активніше опрацювати можливість застосування ст. 42.7 Договору ЄС про взаємну оборону й уточнити механізми її використання.