Країна див

«Усе дивасніше і дивасніше», — сказала б Аліса, якби потрапила тепер до Росії. Адже Путін повертає її на 100 років назад. Через обмеження Telegram там скоро перейдуть на паперову пошту, телеграфи та коней. Частково це вже відбувається: армія Російської Федерації (РФ) нещодавно пішла в наступ на Запорізькому напрямку на конях. Але, природно, загарбники зазнали шалених втрат.

Але не лише Telegram зазнав репресій. Кремль замахнувся на весь Інтернет. Процес охопив десятки реґіонів Росії, а з початку березня ц. р. дійшов і до Москви. Дмитро Пєсков, прессекретар російського диктатора, заявив, що це триватиме «стільки, скільки потрібно». Скарги бізнесу, який зіткнувся з паралічем роботи, неможливістю проводити платежі та зазнає збитків, які лише в Москві обчислюють сумою близько 1 млрд RUB на день. Обмеження мобільного Інтернету зараз фіксують у 62 реґіонах РФ, а у 58 суб'єктах застосовують «білі списки» дозволених владою сайтів. За підрахунками експертів, за минулий рік від блокування Інтернету російська економіка втратила близько 1 трлн RUB. У рейтинґу країн за масштабами відмикань Інтернету РФ посіла перше місце, випередивши Пакистан, М'янму й Екваторіальну Ґвінею. Відтак у Москві різко зросли продажі пейджерів і паперових мап.

Яка країна, така й еліта

Влада РФ активно готувала масштабний експеримент, за яким на виборах планували завести до Державної думи «ветеранів спеціальної військової операції» (СВО). Проте, за даними Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України, відмовилася від цього.

Зараз країна готується до парламентських виборів 2026 року — перших після початку повномасштабного вторгнення до України. Партія «Єдина Росія», яку формально очолює «запасний президент» Дмитро Медведєв, спершу просувала ідею значного представництва учасників СВО у новому складі Держдуми. Кремль розглядав можливість завести до 100-150 «ветеранів» (приблизно чверть від 450 мандатів).

Після того, як 2024-го Путін назвав учасників війни «справжньою елітою», «Єдина Росія» та Кремль взялися просувати їх на депутатські місця різних рівнів. «Але результати виявилися невтішними. Праймеріз перед виборами в Мосміськдуму 2024 року програли всі 15 заявлених учасників СВО.

Відтак на виборах 2026-го Кремль змінив свою позицію. Від реґіонів уже не вимагатимуть обов’язково висувати кандидатами «ветеранів». Тепер пріоритет — не героїчне минуле, а повна лояльність і керованість. До учасників СВО ставляться як до одноразових депутатів, потрібних у момент і в обмеженій кількості. Очікування знизилися до 70-80 мандатів, та навіть цього забагато.

Як зауважили у СЗР, це означає, що Кремль не готовий віддавати «героям СВО» реальну владу чи суттєві привілеї. Замість мандатів у Держдумі — обіцянки, які не виконують. У деяких реґіонах «ветеранам» пропонують хіба що місце продавця на базарі. Повернувшись додому, вони натикаються на байдужість, корупцію та економічний занепад. Війна забрала здоров’я, а держава не готова платити за це.

Державний рекет

Після Другої світової війни переможена нацистська Німеччина змогла провести реформи, переродитися і стати однією з найуспішніших економік світу. Натомість СРСР, попри статус «переможця», залишився бідною та неефективною системою, яка зрештою розпалася. Сучасна РФ успадкувала таку ж модель: авторитаризм, корупцію, залежність від сировини. «Війна за імперію не гарантує нічого, крім злиднів і зради для тих, хто воював. Російським солдатам, які повертаються з фронту, варто пам’ятати: їхні досьє в Кремлі — не для нагород, а для фільтрації та смітника. Райського життя не буде», — резюмувала українська розвідка.

Водночас Кремль вдається до державного рекету. Російські «суди» передали у власність держави близько 850 компаній. За словами Вадима Яковенка, голова Росімущества, таких активів з кожним днем стає дедалі більше, а протягом року планують залучити до обігу 90 % націоналізованого майна. За даними аналітичного центру Cedar, цей найбільший із часів 1990-х переділ власності в РФ вже торкнувся десятків мільярдерів зі списку Forbes і майже 20 найбільших за прибутками компаній.

У 2022-2024 рр. вартість вилучених активів склала близько 5 трлн RUB. Головними бенефіціарами переділу власності стали найбільші державні корпорації «Газпром», Росатом, Ростех, «Транснафта», ВТБ, Россельхозбанк, а також бізнесові групи, пов'язані з оточенням Путіна. Зростання націоналізації відбувається на тлі уповільнення економіки та пошуку додаткових джерел доходів бюджету.

Аналітики чекають на нульову динаміку в першому півріччі. Коштом продажу таких активів влада хоче поповнити бюджет, має у планах отримати 100 млрд RUB. Найбільші угоди щодо подальшої приватизації: продаж активів компаній «Макфа» (22,4 млрд RUB), «Кубань-Вино» (19,9 млрд RUB) та Башкирської содової компанії (17,4 млрд RUB).

Тотальна бідність

Реальний рівень бідності в Росії може бути значно вищим, ніж повідомляє офіційна статистика. За даними Росстату, частка осіб із доходами, нижчими за межу бідності, 2025-го зменшилася з 7,1 % до 6,7 %. Проте опитування соціологічної служби «Левада-центр» засвідчили, що частка росіян, які оцінюють свої доходи як вищі за необхідний прожитковий мінімум, у березні знизилася з 48 % до 41 %.

За оцінкою самих росіян, «прожитковий мінімум» удвічі перевищує офіційний. За нормативами Росстату, межа бідності у IV кварталі становила 17,1 тис. RUB, а для працездатних громадян — 18,6 тис RUB. Та опитані росіяни вважають, що для забезпечення прожиткового мінімуму необхідно 43,8 тис. RUB на особу, що на 17 % більше, ніж рік тому.

За даними Росстату, торік нижчі за цей рівень доходи мали майже 40 % росіян. Доходи в межах 45 тис. RUB на місяць на особу мали 39,7 % громадян, з них 21,7 % отримували від 27 до 45 тис. RUB. Навіть із урахуванням інфляції доходи, менші за вказаний росіянами прожитковий мінімум, мали близько 40 %.

Путін часто наголошує про зниження бідності у країні. «2000 року рівень бідності становив 29 %, — заявляв він 2025-го. — У такій, скажімо прямо, принизливій ситуації перебувало 42,3 млн осіб». А за результатами минулого року їхня кількість вперше нібито опустилася до 9,8 млн. Путін «встановив мету» знизити рівень бідності до менш ніж 7 % до 2030-го і до менш ніж 5 % до 2036 року.

Насправді ж, за даними Центробанку РФ, росіяни переходять у режим суворої економії. Зменшується попит на товари не першої необхідності, люди обирають дешевші продукти, а з ґаджетів віддають перевагу старим моделям і бюджетним брендам.

За оцінками аналітиків, сума, що дозволяє росіянам «жити нормально», становить 80,1 тис. RUB на особу на місяць. За рік вона зросла на 21 % — це найбільший річний приріст із 2009-го. А планка середньомісячного доходу у 357,1 тис. RUB на особу, що визначає заможну сім’ю, зросла на 40 % за рік.

Не лише солдати з КНДР, а й лікарі

Крім цього, на війні гинуть різні верстви людей, у т. ч. лікарі. Тож у РФ уже зафіксували випадок роботи лікаря з Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР), що може свідчити про розширення проєкту залучення іноземної робочої сили на тлі кадрового дефіциту в медицині.

У московській клініці «Дзинь Юй» («Золота рибка») працює північнокорейський лікар традиційної медицини Кім Мен Су. Він спеціалізується на голковколюванні, діагностиці за пульсом і язиком, а також лікуванні пухлин. 1998 року отримав ступінь у Державному комітеті КНДР. До роботи в Москві працював у Китаї.

Експерти зазначили, що його поява може порушувати санкції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН), які забороняють працевлаштування громадян КНДР за кордоном із метою обмеження фінансування ядерної програми країни. За словами Сюдзі Суе та Майко Такеуті, колишніх членів експертної групи ООН, якщо цей лікар і справді є громадянином КНДР, його робота в РФ може підпадати під порушення санкційного режиму. До цього північнокорейські трудові міґранти переважно працювали у будівельній галузі в РФ. І Москві на ООН начхати.

Тим часом співпраця між РФ і КНДР у галузі медицини посилюється. Торік російське посольство в Пхеньяні повідомляло про початок стажування північнокорейських лікарів у клініках Москви за напрямами кардіологія й онкологія. Сторони також домовилися про допомогу Росії в модернізації фармацевтичної північнокорейської промисловості — виробництві сучасних антибіотиків і створенні нових лікарень. А за словами Михайла Мурашка, міністра охорони здоров’я РФ, російським медичним закладам уже не вистачає 23,2 тис. лікарів і 63,6 тис. працівників середнього медичного персоналу.