Глухий кут

Війна США й Ізраїлю проти Ірану триває всього два місяці, а її наслідки вже відчуваються по всьому світу. В Індії та Банґладеш замикають фабрики, в Ірландії, Польщі та ФРН перебої з авіаційними перевезеннями, а у В’єтнамі, Південній Кореї та Таїланді запровадили обмеження на споживання електроенергії.

Єдиною країною, яка, як видається, відносно уникнула економічного хаосу, є самі Сполучені Штати. Про це пише The New York Times. Навіть Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), одна з найзаможніших країн світу, зверталася до США по фінансову допомогу після пошкодження газових родовищ та блокування Ормузької протоки. «Найгірші економічні труднощі відчують бідні країни, де споживачі не можуть дозволити собі вищі ціни на енергоносії, а уряди не можуть дозволити собі надати допомогу для компенсації витрат. І в міру жорсткості умов фінансування вартість вкрай необхідних для цих країн позик зростає», — йдеться в матеріалі.

Оскільки паливо та добрива стрімко дорожчають, наприкінці року очікується підвищення цін на продукти харчування. Країни Азії вже борються з дефіцитом палива, й якщо війна затягнеться, то він лише посилиться. Як наслідок, зупинятиметься промисловість.

Металургійні заводи в Індії й автовиробники в Японії вже скоротили виробництво через підвищення цін на енергоносії та побоювання щодо зниження попиту. У Китаї втрачають роботу працівники іграшкових фабрик.

Через блокування Ормузької протоки виник дефіцит таких товарів, як гелій, алюміній і нафта. Це, своєю чергою, впливає на постачання величезного спектру інших товарів, від презервативів до мікрочіпів.

Економіка Сполучених Штатів теж не є цілком захищеною від економічних потрясінь. Там здорожчав бензин, і це боляче вдарило по домогосподарствах із низьким рівнем прибутків. Банки на Волл-стрит знизили прогнози щодо зростання та підвищили прогнози щодо інфляції. Вони практично відмовилися від можливості подальшого зниження відсоткових ставок. Попри це, вплив на американську економіку є все ще незначним, якщо порівнювати з рештою світу.

На думку економістів, аби у США стурбувалися можливістю рецесії, нафта має «підстрибнути» аж до 150 USD за барель. «У всьому світі дефіцит і високі ціни запускають тривожний цикл скорочення економічної активності: високі ціни знижують попит на паливо, а зниження попиту призводить до скорочення виробництва, зайнятості та витрат», — додає видання.

Страждає і авіаційна галузь: у зв’язку з подвоєнням цін на авіаційне паливо всі 20 провідних світових авіаперевізників скоротили хоча б частину своїх рейсів. Це позначилося на туризмі та ділових поїздках, що призвело до зменшення витрат людей у готелях, ресторанах і роздрібних крамницях.

Навіть якщо війна на Близькому Сході закінчиться завтра, більшість керівників енергетичних компаній і політичних аналітиків сумніваються, що рух через Ормузьку протоку, коли-небудь повернеться до того стану, яким був до атаки на Іран. Дефіцит, спричинений зупинкою видобутку нафти та газу, а також ракетні удари по інфраструктурі також означають, що ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться високими або зростатимуть упродовж наступних чотирьох років.