Що таке перемога?

Початкові цілі російського диктатора у війні проти України за роки повномасштабного вторгнення суттєво змінилися. Якщо 2022-го Кремль заявляв про намір захопити Київ, провести так звані демілітаризацію та денацифікацію України, то тепер пріоритетом Російської Федерації (РФ) дедалі дужче стає захист власної території та критичної інфраструктури. Про це у National Security Journal написав аналітик Джек Бакбі.

Він зазначив, що останні заяви Путіна про готовність до перемовин свідчать про зміну акцентів, хоча Кремль і надалі наполягає, що мир можливий лише на його умовах. Автор зацитував заяву володаря Кремля від 23 червня ц. р.: «Росія готова до мирних перемовин із Україною на основі домовленостей, досягнутих у Стамбулі». Та навіть повідомлення про можливі поступки РФ під час перемовин залишаються нечіткими. Експерт зауважив, що Путін також висунув умови: перемовини мають враховувати «реалії на землі». Під цим Кремль має на увазі власну версію ситуації на фронті. І це при тому, що насправді російська влада дедалі дужче відчуває економічний і політичний тиск усередині країни. Зараз вимоги Кремля стали значно скромнішими, хоча Путін продовжує заявляти про намір досягти цілей так званої спеціальної військової операції. Він усе ще має намір встановити контроль над усім Донбасом і ліквідувати «військову загрозу з боку України».

Летять «добрі дрони»

Зараз Україна значно розширила кампанію далекобійних ударів по російських військових та енергетичних об'єктах. Через це командування було змушене перекидати з фронту системи протиповітряної оборони (ППО) для захисту нафтопереробних заводів, паливних баз та інших стратегічно важливих об'єктів.

Тож тепер головна мета Кремля полягає вже не в реалізації початкових планів зі захоплення України, а в стримуванні українських ударів по важливих об'єктах на території РФ. «Сьогодні лише одна з цілей Путіна є цілком зрозумілою: відтіснити Україну, поки вона здійснює щоденні руйнівні удари по цілях високої цінності, які підтримують злочинну війну», — резюмував Бакбі.

The Wall Street Journal також написала, що у відповідь на систематичні російські удари по українській енергетичній інфраструктурі цього року Україна розгорнула успішну кампанію далекобійних атак по нафтових об’єктах РФ. Раніше проведення таких операцій стримувала нестача далекобійних безпілотних апаратів (БПЛА). Однак від початку 2026-го Україна суттєво наростила виробництво дронів великої дальності, які стали технологічно досконалішими. Крім того, українські сили стали активно використовувати крилаті ракети власного виробництва.

Завдяки цьому українські військові отримали можливість завдавати ударів по цілях у дедалі віддаленіших реґіонах РФ. За оцінками аналітиків, від березня цього року більш ніж 20 атак на російські нафтопереробні заводи призвели до виведення з ладу приблизно 20 % нафтопереробних потужностей РФ.

А Володимир Зеленський заявив, що українські Сили оборони вже завдали ударів по всіх великих нафтопереробних заводах РФ без винятку. Та він наголосив, що Україна веде війну лише для захисту своєї території та громадян, а не заради геополітичних амбіцій.

Військовий аналітик Майкл Кофман пояснив, що результативність українських ударів зросла завдяки розвитку технологій і збільшенню масштабів операцій. «Технології покращилися й Україна здатна організовувати дедалі більше масштабних ударів», — зазначив він. Згідно з даними оборонно-аналітичної компанії Janes, близько 35 % усіх підтверджених успішних українських ударів по російській території цього року припали на червень.

«Широка страна моя родная»

За словами експерта, одним із факторів, який тепер працює проти РФ, стали її великі розміри. Якщо раніше це вважалося перевагою, то зараз забезпечити ефективне прикриття такої території засобами ППО практично неможливо.

Тож Україна дедалі активніше використовує тактику, яку раніше застосовували російські війська. Зокрема, БПЛА запускають групами, щоб перевантажити систему ППО ворога. Адже російський зенітно-ракетний комплекс «Панцир» здатен одночасно уражати не більше чотирьох цілей. Натомість українські військові намагаються знаходити маршрути, які дозволяють дронам і ракетам обходити найбільш захищені ділянки.

Крім того, фахівці звернули увагу, що російським системам радіоелектронної боротьби складно ефективно протидіяти сучасним БПЛА, адже їх насамперед розробляли для боротьби з літаками та ракетами.

WSJ прогнозує, що з часом зона досяжності українських далекобійних ударів охоплюватиме дедалі більшу територію Росії. Водночас згадали слова Роберта Бровді, командувача Сил безпілотних систем України, який зазначив, що лише Сибір наразі ще залишається тиловим реґіоном РФ.

Своєю чергою, німецький часопис Bild написав, що Україна зараз робить ставку на видовищні атаки дронів углиб території РФ. Оцінюючи шанси на перемогу Києва, експерти вважають, що успіх полягає у стабілізації фронту, ізоляції Криму та знищенні ворожої логістики, що має стати політичним важелем для примусу Путіна до перемовин.

Успіх України можливий

Після невдалого українського контрнаступу 2023 року лінія фронту зазнала лише незначних змін. Проте останнім часом Україна знову демонструє нові ознаки сили: завдяки масштабним ударам дронів Київ уражає цілі далеко в запілля Росії, посилюючи тиск як на Москву, так і на окупований Крим. Через атаки зупиняється робота летовищ, палають нафтові об’єкти, а логістичні маршрути опиняються під загрозою. На цьому тлі знову постає питання: чи здатна Україна все ж перемогти у війні проти Путіна?

Військовий експерт Франц-Штефан Гаді переконаний, що успіх України залишається цілком можливим. «Реалістичний успіх для України означає стабілізувати фронт, відрізати Крим від російського постачання за допомогою дронів і ракет та змусити РФ покинути частину півдня, тому що вона вже не може забезпечувати там свої війська», — поділився він і додав, що ключовий тиск зараз створюють передусім українські атаки безпілотними системами середньої дальності, які вражають російську логістику, ППО та концентрації військ.

Подібної позиції дотримується й Ніко Ланґе, міжнародний експерт із питань України. На його думку, головний шанс для Києва — робити саме те, від чого західні партнери, зокрема, й Німеччина, тривалий час із пересторогою відмовляли: завдавати ударів углиб території РФ. Експерт припустив, що це може стати важливим політичним інструментом. «Якщо війна в Росії призведе до політичної дестабілізації, Путін може погодитися на перемовини», — зазначив фахівець.

Військовий аналітик Густав Грессель також допускає можливість українського успіху, хоча й наголошує: багато хто неправильно трактує саме поняття перемоги. «Гадають, що «перемога» означає, що Україна завоює Росію», — зауважив він.

Насправді ж, за словами експерта, перемога для України — це насамперед можливість залишитися суверенною державою без російського зовнішнього диктату. Крім цього, йдеться про те, щоб максимально зменшити ймовірність нового російського нападу та відновити територіальну цілісність. Водночас масштабні українські атаки він наразі оцінює як «у найкращому разі психологічну війну».

Попри оптимістичні оцінки, експерти звертають увагу й на ризики. Гаді наголошує, що РФ продовжує повільно просуватися на фронті. Головне питання зараз полягає в тому, чи проведе Росія нову мобілізацію, як восени 2022 року? Крім того, зараз Україна справді має перевагу в дронах. Однак така перевага у війні зазвичай триває всього три-чотири місяці.

На думку експерта, якщо РФ зуміє ліквідувати це відставання та водночас перекинути на фронт свіжих солдатів, то вікно можливостей для Києва може знову зачинитися. Тому, резюмував він, стабільний фронт плюс ізольований Крим були б для Києва великим успіхом.