Україна — в епіцентрі

Двопартійна група з 14 сенаторів закликала Дональда Трампа відкликати запрошення російському диктатору на саміт G20, який відбудеться в Маямі в грудні ц. р. «Путін несе одноосібну відповідальність за розв'язання Російською Федерацією (РФ) повномасштабної аґресивної війни проти України. Його участь у саміті G20 у США викликає серйозні занепокоєння щодо легітимізації та нормалізації уряду, який продовжує щодня атакувати цивільні об'єкти в Україні», — йдеться в документі. Сенатори зазначили, що володар Кремля, міністр фінансів РФ Антон Силуанов та інші члени російської делегації перебувають під санкціями Сполучених Штатів через дії, що вважаються загрозою національній безпеці. За словами політиків, відсутність міжнародної ізоляції може зменшувати для Путіна мотивацію погоджуватися на припинення вогню з Україною.

США та РФ

Дмитро Биков, виконавчий директор української громадської організації «Інститут геополітичного виміру», вважає, що американський лідер наразі не має достатніх важелів, аби змусити Путіна припинити гарячу фазу війни до зими. За його словами, українські військові скептично оцінюють теперішні зусилля Трампа щодо завершення війни та не вважають їх такими, які наразі можна реалізувати.

Одним із головних засобів тиску на РФ військовослужбовець назвав санкції. Однак, на його думку, Трамп не використовує цей економічний важіль через ситуацію на нафтовому ринку. «Він не застосовує їх, бо не може вплинути на ціни на нафту. Оскільки ціни на нафту ростуть, це призводить до того, що просідає економіка всіх країн світу, в т. ч. Сполучених Штатів», — сказав він.

Окремо захисник України згадав закон Ліндсі Ґрема, що передбачає можливість посилення санкційного тиску. За його словами, глава Білого дому наразі побоюється використовувати цей інструмент. На думку військовослужбовця, позиція американського президента також може бути пов’язана з необхідністю зберігати підтримку виборців напередодні виборів.

Проте Україна все ж надала Білому дому та Конґресу перелік російських компаній, кораблів і фізичних осіб, щодо яких вона хотіла б запровадити санкції США відповідно до нового закону, підписаного президентом Дональдом Трампом. Денис Сеник, тимчасовий повірений у справах України в Сполучених Штатах, заявив, що першочергову увагу необхідно надати кільком російським компаніям, які виробляють компоненти для російського аналогу системи супутникового Інтернету Starlink. Важливо, що основна компанія, яка займається розгортанням мережі, вже перебуває під санкціями США, однак виробники компонентів для неї — ні.

За словами дипломата, якщо РФ вдасться завершити формування супутникової групи для свого проєкту, вона зможе на власний розсуд завдавати ударів по Україні, використовуючи дані в режимі реального часу. Це може мати катастрофічні наслідки, особливо напередодні зими. Крім цього, Україна хотіла б отримати доступ до послуг Starlink на території РФ, аби мати можливість завдавати ударів по тамтешніх цілях. Україна також хотіла б жорстких заходів щодо кораблів, які, ймовірно, входять до складу російського «тіньового флоту», й їх використовують для обходу обмежень на продаж нафти.

До 18 жовтня ц. р. адміністрація президента Трампа має ухвалити рішення про те, які саме російські структури підпадатимуть (і чи потраплять взагалі) під санкції відповідно до закону, автором якого є Ґрем.

Своєю чергою, Пентаґон законтрактував майже всі 400 млн USD допомоги, виділених Конґресом для України. Сенатор Кріс Кунс, демократ від штату Делавер, повідомив журналістам The Washington Sun, що, за його інформацією, були розподілені 99,8 % коштів. «Те, що вони нарешті це роблять, свідчить про все, що потрібно знати про ці взаємини. Вони не інформують нас вчасно. Вони не дотримуються закону, тож наше партнерство переживає складні часи», — зауважив політик.

Розподіл коштів відбувся останнього дня, що передував закінченню фінансового року. Міністерство війни розподілило виділило 200 млн USD на озброєння, боєприпаси та вибухові речовини, 99,9 млн USD на транспортні засоби, запасні частини та обладнання, а також 100 млн USD на послуги, такі як транспортування військової техніки.

США й Іран

Минулого тижня Дональд Трамп заявив, що США зараз цілком контролюють рух кораблів Ормузькою протокою. «У нас повний контроль», — запевнив він і додав, що іранська сторона зберігає незначні можливості для того, щоб втручатися у ситуацію. Проте, на думку президента, навіть це може бути проблемою, адже судновласники найчастіше не хочуть йти на ризики при перетині протоки.

Крім цього, господар Овального кабінету знову заявив, що на здорожчання дизелю у світі впливають українські атаки на російські нафтопереробні заводи (НПЗ). «На ринок дизельного палива відчутніше впливає не Близький Схід, а те, що відбувається в РФ. Ці дизельні НПЗ виводять із ладу з доволі тривожною швидкістю. Якби цього не сталося, у нас не було б проблем із дизельним паливом. Те, що відбувається між Росією й Україною є справді найбільшою проблемою з дизелем», — наголосив він.

На жаль, нові перемовини американської й іранської делегацій знову виявилися невдалими. Тож іранцям повідомили, що мають негайно покинути територію Сполучених Штатів. Це сталося під час Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку. Axios повідомила, що у Білому домі сподівалися, що в перемовинах вдасться досягнути прогресу. Однак врешті-решт стало зрозуміло, що перемовини зайшли в глухий кут.

Тоді за наказом державного секретаря Марка Рубіо місія США при ООН повідомила іранській місії при ООН, що делегація Аббаса Аракчі, міністра закордонних справ Ірану, має негайно виїхати з Нью-Йорку. Відтак іранська делегація вирушила на летовище через кілька сіла на рейс до Дохи, столиці Катару.

За інформацією реґіональних джерел, катарські посередники продовжать перемовини з обома сторонами про запропонований компроміс. Після виходу публікації Axios у постійному представництві Ірану при ООН виступили зі заявою, що делегація покинула Нью-Йорк відповідно до початкового графіку.

До слова

Республіка Польща (РП) готова платити по 15 тис. USD на рік за кожного американського солдата в країні, щоб заснувати військову базу Сполучених Штатів. Про це заявив Павел Залевський, заступник міністра оборони РП. «Ми пропонуємо особливі умови для американських військових. Ми покриємо витрати на інфраструктуру. Ми також покриємо витрати на кожного американського солдата, який перебуває в Польщі», — запевнив він. На запитання журналістів, звідки Варшава візьме гроші на це, урядовець заявив, що це відшкодують польські платники податків. За його словами, крім виплат за військових, РП пропонує покривати витрати на будівництво інфраструктури для американської військової бази. Залевський також повідомив, що наразі перемовини між РП і США сконцентровані на плані будівництва військової бази. Зокрема, сторони обговорюють варіанти чисельності американських підрозділів, а також де їх розмістити.