Час діяти

Дональд Трамп підписав законопроєкт про масштабні санкції проти Російської Федерації (РФ) уже майже місяць тому. Тепер двопартійне керівництво Сенату закликає адміністрацію швидше обмежити потік фінансових ресурсів, що підживлюють війну проти України.

Закон треба застосувати

У листі до міністра фінансів Скотта Бессента та державного секретаря Марко Рубіо сенатори заявили, що найнагальнішим пріоритетом для США має бути боротьба з «тіньовим флотом» танкерів, які Москва використовує для транспортування нафти й обходу американських санкцій. Політики зазначили, що основна частина положень закону набуває чинності 18 жовтня, після закінчення 30-денного періоду розгляду адміністрацією.

Відтак сенатори Шахін і Вікер закликали Білий дім вжити кілька конкретних заходів для запровадження режиму санкцій. Багато з цих заходів відповідають цілям, на яких наполягає Україна. Вони заявили, що для Сполучених Штатів найважливіше зосередитися на кількох сотнях нелегальних танкерів, які здатні безкарно транспортувати російську нафту і тим самим забезпечувати Кремлю фінансову підтримку.

Політики також заявили, що адміністрація президента Трампа має докласти зусиль, аби протидіяти мілітаризації космосу Росією за допомогою її нової системи на низькій навколоземній орбіті. Україна попередила, що така супутникова система може стати смертельною загрозою цієї зими, оскільки РФ готується до інтенсивних атак.

Також сенатори заявили, що США мусять зупинити постачання технологій подвійного призначення й електроніки для проведення Росією бойових операцій на передовій, а також використовувати наявні санкційні інструменти для застосування санкцій до суб'єктів, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс.

Проти РФ

Наразі Міністерство фінансів Сполучених Штатів запровадило економічні санкції проти російської компанії A7, що допомагала обходити обмеження проти Ірану. Вона створила мережу фірм, яка допомагала купувати товари з усього світу як для цивільних потреб, так і для військових цілей. «Міністерство фінансів ліквідує фінансову інфраструктуру, що дозволяє Ірану й іншим супротивникам обходити санкції, переміщувати незаконні кошти та підривати цілісність глобальної фінансової системи. Теперішні заходи, спрямовані проти мережі A7, є продовженням безпрецедентних зусиль Міністерства фінансів щодо ізоляції Ірану та тих, хто сприяє його фінансуванню, і дають чіткий сигнал: якщо ви сприяєте незаконному фінансуванню супротивників Америки, ви втратите доступ до фінансової системи США», — заявив п. Бессент.

За даними його відомства, A7 створили та підтримували особи, проти яких Вашинґтон уже застосував санкції. Вона розбудувала глобальну мережу компаній, створених для маскування платежів, пов’язаних із підсанкційними секторами й особами, під виглядом звичайної комерційної діяльності.

У січні ц. р. A7 заявляла про більш ніж 2 тис. транзакцій щодня. Загальний обсяг операцій перевищував 91,5 млрд USD. Це становило близько 13 % обсягу зовнішньоторговельних операцій РФ 2025-го. Управління контролю за іноземними активами, що забезпечує дотримання економічних і торговельних санкцій, визнало A7 значною транснаціональною злочинною організацією.

За Україну

Тим часом спільний американсько-український інвестиційний фонд відновлення уклав першу угоду щодо видобутку критично важливих корисних копалин. Конор Коулмен, керівник інвестиційного відділу Американської корпорації міжнародного розвитку (DFC), заявив, що спершу фонд зосередиться на проєктах із видобутку на ранніх стадіях. Стратегічними цілями визначили родовища рідкісноземельних елементів, урану, берилію та цирконію.

За його словами, всі ці ресурси входять до переліку критично важливих корисних копалин Сполучених Штатів, що повністю відповідає пріоритетам американської адміністрації. Інвестиції також мають продемонструвати підтримку Вашинґтоном Києва у тривалій війні проти РФ. «Для українського народу вкрай важливо, щоб ми інвестували саме тепер», — наголосив посадовець. Ще два нових проєкти спрямовані на зміцнення українських мереж електропостачання й опалення після посилення російських атак на ключову інфраструктуру держави.

Ініціативи доповнять майже 100 млн USD кредиту, які DFC погодилася надати українській енергетичній компанії ДТЕК. Ці кошти витратять на нову акумуляторну систему, що забезпечить резервне електропостачання близько 600 тис. українських домівок на термін до двох годин, а сам проєкт матиме доступ до капіталу в разі виникнення збитків. Фонд придбає частку в капіталі когенераційної платформи для виробництва тепла й електроенергії.

Спільний інвестиційний фонд був створений у рамках угоди про корисні копалини, яку країни підписали у квітні 2025-го з ініціативи Дональда Трампа. Діяльність фонду зосереджена на п’яти стратегічних секторах, серед яких видобуток корисних копалин, оборона, енергетика, інфраструктура та суміжні галузі. Зараз організація активно шукає додаткові кошти для розширення своїх інвестиційних можливостей.

Перекидання військ

США також перекинуть до реґіону Балтійського моря спеціалізовану групу з близько 40 морських піхотинців 2-го розвідувального батальйону 2-ї дивізії морської піхоти Сполучених Штатів, який базується в Кемп-Лежені (Північна Кароліна). Американські військові працюватимуть разом із Береговою бригадою Фінляндії. Вони забезпечуватимуть спостереження та тактичну розвідку. Мета місії — посилити контроль за ситуацією в морському просторі, захистити критично важливу підводну інфраструктуру та зміцнити загальну безпеку в реґіоні.

Крім того, підрозділ використовуватиме малі безпілотні літальні апарати та берегові сенсори. Зібрана інформація надходитиме до спільної оперативної системи НАТО, що має дозволити союзникам швидше отримувати дані про потенційні загрози в реґіоні.

Деніел Шиплі, командувач Корпусу морської піхоти США в Європі й Африці, заявив, що участь американських військових у Baltic Sentry демонструє здатність Сполучених Штатів швидко перекидати спеціалізовані сили туди, де вони потрібні найнагальніше.

Своєю чергою, Піт Геґсет, міністр війни США, заявив, що частину американських військовослужбовців можуть передислокувати з Європи до Західної півкулі для ведення військової кампанії проти наркокартелів, або ж повернути на нову базу в Сполучених Штатах. Він наголосив, що США розширюють свою військову діяльність у Центральній та Південній Америці спільно з Еквадором, Гондурасом, Ґватемалою та Панамою.

За словами міністра, нова стратегія національної безпеки Сполучених Штатів «дуже чітко дає зрозуміти, що ми хочемо більшого розподілу тягаря» в Європі між союзниками. «І в міру того, як ми це робимо, частина цих сил і засобів переміститься в інші місця — або назад додому, на велику гарну базу, яку ми хочемо збудувати, або ж змінить диспозицію в Західній півкулі, оскільки ми беремося за ці визнані терористичними організації», — заявив він.

США зараз не мають великої військової бази в Південній Америці. Проте з осені 2025-го Пентаґон активізував військові операції проти наркокартелів у Латинській Америці. З 2 вересня 2025 року американські військові здійснили щонайменше 70 ударів по човнах, підозрюваних у перевезенні наркотиків, у Карибському морі та східній частині Тихого океану, внаслідок яких загинули 234 «наркотерористи».

Останніми тижнями вони зосередилися на перехопленні великих рибальських човнів біля узбережжя Еквадору, які слугують «плавучими заправками». Американські військові евакуюють екіпаж, після чого підривають транспорт. А нещодавно близько 50 американських військових і правоохоронців узяли участь у наземних рейдах проти ймовірних наркоторговців в Еквадорі.