Більше десяти діб під сиренами

Вересень ц. р. став для Києва місяцем майже безперервної повітряної загрози. За даними, які оприлюднили українські посадовці та міські служби, столиця провела під сигналами тривоги більш ніж десять діб. У цей період місто пережило серію масованих атак зі застосуванням ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА), зокрема, нових реактивних дронів, а удари стали дедалі частіше відбуватися не лише вночі.

В постійному очікуванні

Столиця має особливе значення для російської кампанії проти України. Тут розташовані центральні органи державної влади, важливі транспортні й енергетичні об'єкти, військове командування, підприємства й інфраструктура. Водночас останні атаки показують, що під удар потрапляють не лише об'єкти, які Російська Федерація (РФ) називає військовими. Наслідки фіксують у житлових кварталах, біля автозаправних станцій (АЗС), адміністративних і офісних будівель.

Про масштаб повітряної загрози для столиці Ігор Клименко, повідомляв секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) України. За його словами, від 27 серпня у Києві зафіксували 235 повітряних тривог загальною тривалістю 261 година. І йдеться не просто про кількість сигналів. Тривалість тривог означає, що для мільйонного міста фактично величезна частина доби проходила в режимі очікування удару.

Дані київського міського порталу окремо підтверджують, що система статистики повітряних тривог столиці веде погодинний облік початку та завершення сигналів і регулярно оновлюється. За даними одного з моніторингових ресурсів, лише протягом вересня в Києві було зафіксовано 187 тривог сумарною тривалістю майже 173 години. Різниця між цими показниками та РНБО пояснюється різними періодами обліку: статистика Клименка охоплювала відтинок від 27 серпня, тоді як згаданий моніторинг — календарний вересень.

Одним із найпомітніших епізодів стала атака 28 вересня, коли російський БПЛА влучив у будівлю Президії Національної академії наук України (НАНУ). Тоді унаслідок удару загинули двоє людей, серед них Наталія Букало, помічниця Володимира Горбуліна, першого віцепрезидента НАНУ, ще семеро людей зазнали поранень.

Згодом виявилося, що внаслідок удару будівля була дуже зруйнована, на горішніх поверхах спалахнула пожежа. Люди опинилися заблокованими в приміщеннях і були змушені втікати через вікна.

У НАНУ заявили, що російський удар по будівлі Академії став проявом терору проти мирних людей, які перебували на своїх робочих місцях. Зазначимо, що будівля Президії НАНУ має не лише адміністративне, а й історичне значення. Її спорудили ще в XIX ст., а сама споруда більш ніж століття пов'язана з діяльністю української академічної науки.

Особливу увагу цьому удару привертає і його місце розташування. Будівля Академії стоїть у центральній частині Києва, неподалік урядового кварталу — навпроти розташована Верховна Рада, а поруч — пам'ятник Михайлу Грушевському.

Характер атак змінився

Однією з особливостей останньої хвилі атак стали реактивні ударні БПЛА. Вони є складнішою ціллю для протиповітряної оборони через значно вищу швидкість порівняно з традиційними дронами. Українські посадовці не раз повідомляли про використання РФ таких апаратів. А 28 вересня Володимир Зеленський заявив, що протягом дня по Україні було запущено більше 120 дронів, близько 90 із них були реактивними. За його словами, саме один із таких влучив у будівлю НАНУ.

Це означає, що для столиці змінилася не лише кількість атак, а й характер загрози. Якщо раніше основний сценарій масованого дронового удару часто асоціювався з нічними годинами, то восени атаки дедалі частіше відбувалися протягом дня.

Та не лише будівля НАНУ того дня була атакована. Одним із показових прикладів нової тактики ударів по столиці стали влучання та падіння уламків. Вони спричинили пожежу на території Дарницького району, у Голосіївському районі дрон влучив у кафе біля АЗС, у Шевченківському — в офісну будівлю, а в Оболонському пошкодив саму АЗС.

29 вересня після чергової нічної атаки у кількох районах Києва знову виникли пожежі, були пошкоджені житлові будинки, автомобілі та нежитлові споруди. А в ніч на 30 вересня столиця вчергове опинилася під масштабним ударом. У Києві загинули двоє людей, ще п'ятеро були поранені. Пошкоджень зазнали житлові й нежитлові будівлі в кількох районах міста.

Такий масштаб повітряних атак безпосередньо впливає на функціонування столиці. Під час тривог зупиняється або змінюється робота громадського транспорту, навчальні заклади переводять частину занять в онлайн-режим, підприємства переривають роботу, а містяни змушені покидати робочі місця, домівки чи громадські простори та прямувати до укриттів.

Атаки на мости

А на початку жовтня РФ ще розширила перелік об’єктів для ударів в Україні. Тепер Москва дедалі частіше б'є й по транспортних вузлах, здатних впливати на роботу цілих міст. Зокрема, йдеться про мости через Дніпро. Найпомітнішою стала серія ударів по переправах у Києві та мості в Запоріжжі.

1-2 жовтня російські БПЛА кілька разів били по Південному мосту в Києві. За даними «Радіо Свобода», по переправі завдали п'ять ударів реактивними дронами. Південний міст має особливе значення: ним проходить автомобільний рух, а також лінія метро.

Наслідки виявилися відчутними одразу ж. Після атак рух мостом обмежили, а міські служби почали його обстеження. Київська міська влада повідомила, що для ухвалення рішення щодо подальшої роботи Південного мосту та руху метро очікує висновків наукових інститутів.

Потому росіяни перенесли увагу на Північний міст. 3 жовтня БПЛА ударив по переправі, що сполучає правий і лівий береги Києва. Внаслідок удару було пошкоджене дорожнє покриття та контактна мережа тролейбусів, а рух мостом довелося обмежити.

4 жовтня Північний міст атакували повторно. Київська міська влада повідомила про влучання у дорожнє полотно. Через удар також була пошкоджена тепломагістраль, що призвело до тимчасового припинення гарячого водопостачання в частині Деснянського району столиці.

Російські удари виявилися спрямованими не лише на саму конструкцію мостів. Навіть пошкодження супутньої інфраструктури — доріг, контактних мереж, тепломагістралей — може створювати додаткові проблеми для міста.

На перший погляд міст може здаватися звичайним транспортним об'єктом. Проте у воєнних умовах його значення значно серйозніше. Дніпро фактично ділить Україну на дві великі частини. Для цивільних переправи забезпечують щоденне пересування між районами та берегами. Для економіки — рух товарів, пального й інших вантажів. Для військових — переміщення людей, техніки, боєприпасів та іншого забезпечення. Й якщо вивести з ладу один об'єкт, навантаження автоматично переходить на сусідні. І це особливо добре видно на прикладі Києва. Після обмеження руху на Південному та Північному мостах міські служби були змушені змінювати маршрути громадського транспорту.

Найважливіший висновок із цих подій полягає в тому, що атаки на мости, ймовірно, не варто розглядати як одноразову серію ударів. Наразі Київ і Запоріжжя демонструють, що проблема вже вийшла за межі окремих інцидентів. Мости через Дніпро дедалі виразніше стають одним із напрямків російської далекобійної кампанії.

До слова

Нещодавно в Україні вперше збили російські реактивні дрони з роботизованих турелей. Для наведення системи використовують машинний зір і штучний інтелект. Це дає змогу автоматизувати виявлення та супровід цілі й зменшити вплив людського фактора. Та радіус дії таких систем залишається відносно невеликим, оскільки безпосередньо для ураження БПЛА використовують кулемет.