Переслідування кримських татар

Після окупації Криму Російська Федерація (РФ) встановлює контроль над мусульманськими громадами півострова, а незалежні релігійні організації та кримських татар переслідує. У «КримSOS» заявили, що іслам окупанти перетворили на інструмент державного контролю і констатують — вже сотню жителів півострова звинуватили у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір».

За час окупації в Криму збудували більш ніж 30 мечетей. Урочисто освятили Соборну мечеть у Сімферополі. Це головний вітринний проєкт підконтрольного Кремлю Духовного управління мусульман Криму. На перший погляд може скластися враження, що РФ виявляє до ісламу небувалу увагу, навіть турботу. Але варто відкрити будь-яку справу проти кримськотатарської релігійної громади чи політв’язня, і фасад одразу тріскає. На підтвердження цього в «КримSOS» подають докази.

У жовтні 2024 року так званий Верховний суд Криму ліквідував незалежну мусульманську громаду «Алушта», ту саму, що з 1990-х законно діяла при мечеті Юхари-Джамі. Приводом стало те, що громада вчасно не вилучила зі свого складу колишнього голову Ленура Халілова, якого незаконно затримали ще 2019-го, а 2021 року засудили на 18 літ ув’язнення разом із Русланом Месутовим за нібито причетність до організації «Хізб ут-Тахрір».

Обшуки на світанку, підкинута література, заборонена в РФ, заангажовані свідки, сфабриковані справи, і врешті вирок, що ламає життя на роки. Зараз більшість політв’язнів на півострові — саме кримські татари. За даними Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ), станом на грудень 2025-го у Криму зафіксували 486 незаконно ув’язнених і переслідуваних за кримінальними справами, серед яких 272 представники кримськотатарського народу. Лише за період 2017-2025 років КРЦ задокументував 10 727 порушень прав людини на окупованому півострові, з яких 7 166 стосуються представників кримськотатарського народу. «В окупованому Криму іслам має два обличчя, і обидва належать одній владі: одне позує перед камерами на відкритті нової мечеті, друге в цей самий час підписує вирок на 18 років буцімто за молитву не в тій громад», — йдеться у заяві «КримSOS».

Після окупації Кримського півострова 2014-го РФ розпочала стрімке встановлення контролю над мусульманами Криму. Духовне управління мусульман Криму, яке очолював муфтій Еміралі Аблаєв (обраний 1999 року), було перереєстроване відповідно до російського законодавства й отримало нову назву — Централізована релігійна організація Духовне управління мусульман Республіки Крим та м. Севастополь (ДУМКС). Це була не формальна процедура, а зміна суті інституції. ДУМКС перетворилося на лояльний до Кремля орган, що фактично підтримує політику окупаційної влади. Сам муфтій Аблаєв почав відкрито співпрацювати з окупантами, за що був нагороджений медаллю «За доблестный труд» та орденом «За верность долгу» за участь у «возз’єднанні Криму з Росією».

Після такої перереєстрації всі офіційно визнані мечеті на півострові опинилися під контролем структури, лояльної до Кремля, а фактично — під наглядом Федеральної служби безпеки РФ. Це означало монополізацію ісламського життя: релігія перестала бути приватною справою людини і стала об’єктом державного управління.

23 січня 2015-го в передмісті Севастополя силовики прийшли з обшуками одразу до кількох родин кримських татар. Того дня безпідставно затримали трьох чоловіків — Руслана Зейтуллаєва, Нурі Прімова та Рустема Ваїтова. На початку квітня до них додався четвертий фігурант, Ферат Сайфуллаєв. Так почалася «Перша Севастопольська група Хізб ут-Тахрір» — справа, яка відкрила лік десяткам подібних у Криму. Зейтуллаєву інкримінували організацію осередку «Хізб ут-Тахрір», решті трьом — участь у ньому.

У вересні 2016 року суд у Ростові-на-Дону оголосив вирок: Прімов, Ваїтов і Сайфуллаєв отримали по п’ять років буцегарні і вийшли на волю 2020-го. Зейтуллаєву спершу дали сім років, але вирок двічі переглядали не на його користь — до 12, потім до 15 літ.

Ця перша справа стала шаблоном для всіх наступних. З 2016-го обшуки й арешти за «приналежність до «Хізб ут-Тахрір» стали регулярними. У середньому хвилі арештів у таких справах відбуваються двічі на рік. Пік припав на 2019-й, коли за один рік затримали 35 кримських татар.

2016-го набув чинності «пакет Ярової», який подвоїв мінімальні терміни ув’язнення. Після 2017 року вироків менше ніж на 11 літ фігурантам практично не приймали. Змінилась і географія покарання: перших засуджених етапували переважно в європейську частину РФ, тоді як пізніших фігурантів — на Сибір і Далекий Схід. Зокрема, Різу Ізетова та Руслана Месутова.

В основу обвинувачень лягають показання засекречених свідків і «релігієзнавчі експертизи», які часто проводять люди без спеціальних знань в ісламі. Після вироку засуджених системно позбавляють належної медичної допомоги, регулярно поміщають у штрафні ізолятори попри те, що частина з них, як-от Амет Сулейманов, Тофік Абдулгазієв чи Олександр Сізіков, мають захворювання, які за самим російським законодавством мають заперечувати тримання під вартою.

Показове й те, що спрацювала ця система вибірково. 2016-го Аблаєв поскаржився на «Хізб ут-Тахрір» і «таврійський муфтіят», які нібито зірвали святкові заходи, присвячені завершенню місяця Рамадан. Після цього в Криму відбулась хвиля обшуків та незаконних арештів у мусульман «Хізб ут-Тахрір». Прихильників «таврійського муфтіяту» не чіпали, оскільки вони мали відкриту проросійську позицію.

Юридична основа всієї цієї машини — рішення Верховного суду РФ від 2003 року, яким «Хізб ут-Тахрір» визнали терористичною організацією. Оскільки з 2014-го Москва незаконно поширює своє законодавство на окупований Крим, заборона автоматично діє і там. Цікаво, однак, що саме рішення 2003 року не містить належної арґументації, чому організацію взагалі кваліфікували як терористичну.

Кількість жителів Криму, яких окупаційна влада звинуватила у причетності до «Хізб ут-Тахрір», уже перевищує сотню. За винятком лише двох людей, усі фігуранти цих справ є кримськими татарами. Так уже за перші два роки окупації склався головний принцип нової релігійної політики в Криму: переслідують не за віру, а за нелояльність. «Сьогодні в російських тюрмах, під ярликом «терористів», відбувають покарання багатодітні батьки та матері, правозахисники, активісти, журналісти — звичайні люди, чия єдина «провина» полягала в тому, що вони не відвернулися, коли поруч несправедливо забирали інших. Вони залишились людьми там, де від них вимагали мовчання, і за цю впертість платять свободо», — резюмували у «КримSOS».