Після очищення має прийти наповнення

Львівщина стала першою областю в Україні, яка затвердила й уже почала реалізацію Стратегії відновлення та збереження національної пам’яті. Там не просто продовжують процес декомунізації та зачищають сліди російського імперіалізму — там повертають, відновлюють і наповнюють те, що десятиліттями нищили, підмінювали і викрадали в українського народу. Про це розповів Максим Козицький, голова Львівської обласної військової адміністрації (ЛОВА).

За його словами, назви вулиць, місця пам’яті, навчальні програми у школах, практики та календар відзначення пам’ятних дат — це лише частина того, що потребує переосмислення і нової стратегії. Декомунізація та деімперіалізація — це очищення, хірургічне видалення чужорідних і токсичних утворень з організму нашої нації. Натомість зцілення прийде разом із новим наповненням, упевнений глава Львівщини.

Ще задовго до 2014 року російські окупанти вели проти українського народу, пам'яті та культури когнітивну війну з її інформаційними, психологічними та культурними вимірами. І конвенційна війна 2014-го, і повномасштабна збройна аґресія 2022 року стали можливими тому, що російські загарбники мали певні успіхи у когнітивній війні. Розум, свідомість і національна ідентичність мільйонів українців завжди були полем бою, де російські пропаґандисти проводили нескінченні «спеціальні воєнні операції».

Максим Козицький зауважив, що може здатися, що велика війна за Незалежність України розставила все на свої місця. Що українці усвідомили повноту небезпеки та відбивають колоніальну інтервенцію окупантів у нашу пам'ять й ідентичність так само ефективно, як наші воїни-герої відбивають ворожі штурми на фронтах. «Хочеться в це вірити, проте окремі факти свідчать про інше», — зазначив він.

Для підготовки стратегії у ЛОВА сформували робочу групу визнаних експертів: публічних істориків, ветеранів, освітян, представників профільних департаментів обласної адміністрації. Щоб зрозуміти актуальний стан справ і дізнатися більше про уявлення української молоді щодо минулого і сьогодення, дослідницька агенція Fama провела соціологічне дослідження, детально опитавши більше тисячі учнів 8-11 класів із 31 школи Львівської області. Відтак, отримавши результати, у ЛОВА провели стратегічну сесію, залучивши до неї близько 60 фахівців.

Результати засвідчили: процес очищення пам’яті, ідентичності та публічного простору далеко не завершений. Максим Козицький подав кілька висновків, які, за його словами, насторожують: загальний рівень обізнаності про найважливіші історичні етапи українського державотворення у багатьох людей залишається на низькому рівні; сприйняття української культури також залишається спрощеним, а подекуди обмеженим і часто зводиться до фольклору та «шароварщини»; історичні успіхи українців у військовій, культурній, соціальній і підприємницькій сферах загалом залишаються маловідомими, а головними темами національної історії є траґічні сторінки гноблення українського народу.

Приклади вшанування пам’яті, спорудження меморіальних комплексів, монументів, таблиць, що присвячені як полеглим героям війни за незалежність, так і визначним постатям української історії свідчать про низький рівень розуміння естетики та масштабу особистостей, яких вшановують. Зустрічаються навіть приклади примітивного калькування радянських зразків монументальної культури в образах українських діячів.

Залучення жителів, а особливо молоді, до практик вшанування пам’яті українських державних і військових діячів залишається на низькому рівні. Заходи часто зводяться лише до релігійних ритуалів і коротких промов представників місцевої влади. Під час таких заходів акцент роблять на траґедії, натомість героїчний вимір звитяги українських воїнів залишається в тіні. Формується образ жертви, а не героя.

Такими є висновки експертів. Проте все це, за переконанням п. Козицького, можна спостерігати й особисто. Регулярні скандали, спричинені публікаціями в соціальних мережах контенту, де діти співають російський реп чи танцюють під музику окупантів, ілюструють проблему яскравіше, ніж будь-які дані соціології. «Що вже казати про підпільні школи, де навчаються по радянських підручниках і співають гімн Росії, як це виявили нещодавно у Києві. На це не можна закривати очі», — зазначив посадовець.

Львівщина була серед лідерів декомунізації ще до того, як це стало трендом. В області, зокрема, в Червонограді (тепер Шептицькому), вперше в Україні знесли пам’ятник Леніну, ще 1990-го. Того ж року у Стрию вперше підняли синьо-жовтий прапор над міською радою. З того часу і дотепер мешканці Львівщини виконали значну роботу, спрямовану на очищення реґіону від слідів окупаційної присутності. У 2022-2024 рр. область практично завершила цей процес. Більшість топонімів та інші комуністичні ідеологічні маркери канули в небуття.

«Однак простого очищення мало, — зауважив п. Козицький. — Національна пам'ять й історія загалом не терплять вакууму і білих плям. Після викорчуваних мітів московської пропаґанди з наших вулиць і нашої свідомості, з’являються порожнини. Ба більше, існує ризик, що деякі з цих «вирв» заповняться примітивними зразками тієї ж таки пропаґанди, але адаптованої, тобто такої, що прикидається українською за формою, проте є колоніальною за духом. Росіяни вже працюють у цьому напрямку. Соціальні мережі переповнені нібито проукраїнськими блогерами, які переповідають російські наративи українською мовою. Ці виклики потребують кваліфікованої відповіді, яка буде системною, чутливою до особливостей реґіону й орієнтованою на людей, їхні актуальні переконання та цінності».

Відтак Стратегія національної пам’яті Львівської області орієнтується на шість важливих тематичних напрямків: просторові об’єкти національної пам’яті, в т. ч. військові некрополі, поодинокі поховання і меморіальні комплекси, присвячені героїзму українських воїнів; збереження історичних джерел і розвиток музеїв у реґіоні; популяризація української історії; формування культури пам’яті й комеморативні практики; розвиток історичної науки; розвінчування мітів і відновлення історичної справедливості.

З 2022 року в Україні діє закон, спрямований на утвердження української національної та громадянської ідентичності. Є низка інших важливих законів, що стосуються захисту української історії та боротьби з імперським колоніалізмом. Стратегія національної пам’яті Львівської області має на меті посилити і розвинути державну політику в цій важливій сфері. Після першого етапу реалізації стратегії (2026-2027), Львівщина поділиться набутим досвідом з іншими областями України. Як зазначив керівник ЛОВА, роботи вистачить усім. «Я певен, що спільно ми не просто очистимо наш публічний простір і національну пам'ять від ворожих елементів, але також оновимо, захистимо та зміцнимо наші національні цінності — соборність, самобутність, воля, гідність і любов до України — фундамент нашої держави та джерело сили», — зазначив він.

Начальник ЛОВА додав, що один із аналітичних висновків, що стали передумовою Стратегії, звучить так: часто через заходи вшанування пам’яті формуються спотворені, однобокі образи видатних українських діячів (передусім літераторів). «Приміром, Шевченко досі подається як дід у кожусі, який все життя страждав і писав про гірку долю українського селянства. Це радянський міт, на заміну якому має прийти Шевченко успішний, модерний і стильний. Те саме стосується багатьох інших українських корифеїв літератури і мистецтва, — наголосив він.