«Пекельні санкції» виявилися куцими

Після смерті сенатора Ліндсі Ґрема законопроєкт про масштабні санкції проти Російської Федерації (РФ) здобув новий імпульс: Білий дім готовий підтримати документ. Про це повідомив CNN і посиланням на представника адміністрації президента США. А рішення Дональда Трампа може суттєво прискорити просування законопроєкту, над яким сенатор працював протягом кількох років разом із демократом Ричардом Блюменталем.

Спадщина сенатора

Джон Тун, лідер республіканської більшості в Сенаті, наголосив, що саме цей законопроєкт був для Ліндсі Ґрема одним із найважливіших досягнень останніх років, і може стати його політичною спадщиною. Своєю чергою, сенатор Блюменталь повідомив, що планує обговорити з керівництвом Сенату завершення роботи над документом, а також пошук нового республіканського співавтора законопроєкту після смерті сенатора Ґрема. Цей пакет санкцій відкриє господарю Овального кабінету шлях до введення високих мит на імпорт із країн, які купують російську нафту, уран і природний газ, із метою подальшого ослаблення Москви на тлі її війни з Україною.

Відтак група сенаторів від обох партій закликала якнайшвидше винести на голосування законопроєкт про нові санкції проти РФ. Вони також заявили, що не підтримують нові положення, які раніше пропонував президент. Сенатори зазначили, що законопроєкт уже погоджений із Білим домом, має широку двопартійну підтримку та не потребує перегляду. За їхніми словами, цей документ став результатом майже дворічних перемовин і містить складні технічні механізми санкцій, тому відкривати його для нових поправок недоцільно.

Майк Джонсон, спікер Палати представників, також підтримав згаданий документ. «Ми давно підтримуємо законопроєкт про санкції проти Росії, і переважна більшість республіканців це робить. Сенат і Білий дім розробили формулу, яка, на їхню думку, спрацює, і ми раді її опрацювати», — наголосив він.

Таким чином законодавці відповіли на заяву американського лідера, який раніше припустив, що до законопроєкту можна додати санкції, пов'язані з Іраном або терористичною організацією «Хезболла». Ричард Блюменталь заявив, що американський президент підтримує законопроєкт, однак ухвалити його необхідно у теперішньому вигляді. «Якщо адміністрація хоче запропонувати окремі законодавчі ініціативи щодо Ірану чи «Хезболли», можемо розглянути їх окремо», — сказав він.

Оновлена версія

За словами сенатора, законопроєкт має стати відповіддю на російські атаки проти цивільного населення України, а будь-яке зволікання означає нові жертви. Інші ж сенатори висловили впевненість, що документ ухвалять ще до серпневої перерви. Вони повідомили, що Джон Тун готовий винести його на голосування, щойно підтвердять наявність необхідної кількості голосів. Та на думку авторів законопроєкту така підтримка вже є.

Документ передбачає жорсткі санкції проти РФ, її компаній, олігархів і посередників, а також вторинні санкції й мита щодо найбільших покупців російської нафти та газу. Проте під час перемовин із Білим домом сенатори значно звузили сферу його застосування. Якщо перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, то тепер документ зосереджується лише на п'ятьох основних імпортерах нафти та п'ятьох імпортерах природного газу, частина з яких збігається. Також законопроєкт запровадить вужчі механізми винятків із санкцій і розширить повноваження торгового представника США щодо визначення конкретних тарифних ставок.

Крім того, автори документа повідомили, що вперше окремий розділ законопроєкту спрямований на боротьбу з так званим тіньовим флотом РФ — мережею танкерів, які Москва використовує для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти. За словами сенатора Блюменталя, нова редакція містить дієві й цілеспрямовані інструменти для обмеження діяльності цього флоту, що має ускладнити Кремлю отримання прибутків від продажу енергоносіїв. Сенатори також зазначили, що ухвалення законопроєкту стане даниною пам'яті Ліндсі Ґрема.

Проте врешті Сенат представив пом'якшену версію законопроєкту про «пекельні санкції». Оновлений документ, що отримав підтримку як республіканців, так і демократів, передбачає використання санкцій і тарифних заходів для тиску на РФ і країни, що продовжують закуповувати російські нафту та газ.

Порівняно з початковою версією документа, внесеною у квітні 2025 року, новий варіант пом'якшує передбачені мита для покупців російських енергоносіїв. Зокрема, замість запропонованого раніше універсального тарифу у 500 % оновлена редакція передбачає можливість запровадження мит до 100 % для п'яти найбільших покупців російської нафти та природного газу.

Зміна підходу

За даними помічників сенаторів, до переліку найбільших покупців російської нафти входять Китай, Індія, Словаччина, Угорщина й Азербайджан. Водночас найбільшими імпортерами російського природного газу є Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.

Оновлена редакція законопроєкту також передбачає винятки для країн, які закуповують менше 15 % російського природного газу та вживають заходів для скорочення такої залежності. Серед держав, на які може поширюватися цей виняток, називають Японію, Францію, Угорщину та Бельгію. Крім того, оновлена версія також містить положення, яке дозволяє президенту відмовитися від застосування санкцій, якщо він вважатиме це таким, що відповідає національним інтересам США.

Олексій Мельник, керівник програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки українського Центру Разумкова, пояснив, що заяви Дональда Трампа та представників його адміністрації свідчать про зміну американського підходу до війни РФ проти України. За його словами, оцінювати заяви потрібно з урахуванням того, що позиція американського лідера може змінюватися залежно від обставин. «Оцінки завжди треба супроводжувати зауваженням «станом на зараз». Тому станом на зараз виглядає так, що Сполучені Штати є посередником, прихильним до України, — зазначив експерт. — Заяви, виголошені останнім часом, свідчать про певну переоцінку підходів, які застосовували раніше. Це було б дуже бажаним для України, з огляду на важливість завершення цього конфлікту й умови, на яких він має завершитися, насамперед для американських національних інтересів».

Водночас він зауважив, що говорити про швидкий початок змістовних перемовин між Україною та РФ поки що не доводиться. «Попри те, що Дональд Трамп також доволі чітко зазначив, що саме має відбутися для того, щоб змусити Путіна сісти за стіл перемовин, реальних перспектив для цього немає», — резюмував фахівець.

А господар Овального кабінету знову зробив резонансну заяву. Він запевнив, що російсько-українська війна може завершитися ще до кінця його президентського терміну, який спливає в січні 2029 року. «Це було б найлегше, бо я ладнаю з обома лідерами. Я думав, що це було б найлегше для мене», — поділився американський лідер. Журналісти Fox News запитали, що саме він каже Путіну про завершення війни. «Я постійно кажу йому одне й те ж: Володимире, тобі час зупинитися. Час закінчити цю війну», — запевнив глава Білого дому. За його словами, володар Кремля нібито дає зрозуміти, що не проти домовитися. «Гадаю, він готовий укласти угоду», — зазначив президент США. Та на запитання, коли саме це може статися, відповів ухильно: «Скоро. Танго танцюють удвох».

Гоп-ля

Кожен восьмий молодий американець позитивно ставиться до терористичної організації ХАМАС. Згідно з даними Pew Research Center, 13 % американців віком від 18 до 29 років позитивно ставляться до неї. Серед старших вікових груп симпатія до бойовиків суттєво нижча: 11 % серед людей 30-49 літ і 6 % серед 50-64-річних. Найвищу підтримку ХАМАСу серед релігійних груп зафіксували серед американських мусульман — 44 %. Це на сім відсоткових пунктів більше, ніж 2024-го. Водночас найнижчою залишається прихильність серед євреїв (2 %) і білих євангельських протестантів (4 %). Серед демократів 13 % респондентів позитивно ставляться до ХАМАСу порівняно з 6 % серед республіканців. При цьому кожен шостий молодий демократ (18-29 років) симпатизує бойовикам, тоді як серед молодих республіканців цей показник становить один до дев'яти. Порівняно з 2022 роком частка респондентів, які неґативно оцінюють народ Ізраїлю, зросла з 25 % до 42 %, а рівень загальної прихильності впав із 67 % до 52 %. Загалом американці віком до 30 літ частіше підтримують палестинців (58 %), ніж ізраїльтян (32 %). Також 72 % молодих демократів дотримуються пропалестинських поглядів, а 26 % — проізраїльських.