Забута леґенда України

Леґендарна українська оперна співачка Лариса Руденко не захотіла, щоб глядачі запам'ятали її голос ослабленим, тому вирішила завершити роботу з музикою, хоча могла співати ще багато років. Співачка померла у січні 1981-го у віці 62 років. Її поховали на Байковому кладовищі неподалік від церкви Вознесіння Господнього. На відміну від багатьох інших відомих діячів культури, місце поховання артистки не вражає розкішшю. Над могилою встановили стриманий вертикальний пам'ятник із темного каменю.

Лариса Руденко більш ніж 30 літ була провідною солісткою Київського театру опери та балету ім. Тараса Шевченка. Її мецо-сопрано вважали одним із найкращих в Україні, а виступи збирали переповнені зали не лише на Батьківщині, а й у Норвегії, Польщі, Швеції, Румунії, Югославії, на Кубі тощо.

Артистка наголошувала, що особливе місце у її творчості займали саме українські опери, адже прагнула, щоб українська музика звучала нарівні зі світовою класикою. Попри всесоюзну популярність, уникала публічності. Колеги згадували її як надзвичайно скромну людину, яка ніколи не розповідала про власні успіхи й не шукала зайвої уваги. Після вистав нерідко залишалася в театрі, аналізувала виконання та допомагала молодшим артистам удосконалювати майстерність.

Наприкінці 1970-х співачка ухвалила непросте рішення завершити сценічну кар'єру. Вона свідомо пішла зі сцени, поки ще перебувала у чудовій вокальній формі, щоб шанувальники запам'ятали її найкращі виступи. Після цього цілковито присвятила себе викладацькій роботі в Київській консерваторії, де виховала не одне покоління майбутніх оперних співаків.