Спротив народу чи російський слід?

Кількість нападів на працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) в Україні стрімко зростає. За даними Національної поліції (НП), від початку повномасштабної війни зафіксовано більш ніж 600 випадків опору та нападів, що призвели до загибелі трьох військових. Ідеться про побиття, ножові поранення та блокування автівок.

Бусифікація і напади на військових

Часи, коли до військкоматів стояли черги охочих служити та захищати Україну, давно минули. Тепер потенційних захисників доводиться мало не виловлювати по вулицях, насильно запихати в буси та відвозити до ТЦК. Мобілізовані іноді скаржаться, що їх б'ють і викрадають. Звісно, такі дії подекуди викликають спротив і навіть насильство щодо військовослужбовців.

За інформацією НП, найбільше випадків нападу на працівників ТЦК зафіксували у Харківській (68), Києві (53) та у Дніпропетровській області (44). Крім того, напади на військових ТЦК фіксували у Волинській області (38), Львівській (37), Одеській (36), Чернігівській (33) та в низці інших областей України.

Що ж стосується тенденції, то йдеться про збільшення числа таких правопорушень. Зокрема, 2022-го було зафіксовано п'ять таких інцидентів, а 2023 року — 38. «За 2024 рік зафіксовано 118 випадків нападу на представників ТЦК, 2025-го загальна кількість інцидентів становила 341. З початку ц. р. фактів опору ТЦК уже зафіксували більше сотню», — кажуть правоохоронці.

Один із найгучніших траґічних випадків стався у Львові 2 квітня. Тоді внаслідок ножового поранення в шию помер 52-річний військовослужбовець ТЦК. На чоловіка напали на вул. Патона під час заходів оповіщення. Нападник дременув із місця події, але за кілька годин його затримали. Ним виявився працівник львівської митниці Андрій Труш, йому повідомили про підозру і взяли під варту. Тепер зловмисника чекає від десяти до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.

Вже незабаром, 4 квітня, у Вінниці чоловік із ножем напав на працівників ТЦК і поранив двох військовослужбовців, одного з них ушпиталили до реанімації. Поліція затримала цивільного порушника військового обліку.

А ще за два дні, 6 квітня, черговий інцидент стався у Харкові. Там під час проведення заходів із оповіщення військовозобов’язаних цивільний громадяни напав із ножем на військовослужбовців ТЦК, одного з них ушпиталили, а нападника також затримали.

Нагадаємо, що 10 грудня 2025-го на Львівщині на групу військовослужбовців ТЦК із сокирою напав чоловік, у якого запитали документи. Це сталося у місті Стрий. Нападник викинув «зброю» і накивав п’ятами, а пораненого військовослужбовця із рубаною раною доправили до шпиталю. Згодом і цього нападника затримали.

У поліції не приховують, що ці траґедії демонструють глибшу тенденцію, яка поступово набуває небезпечних ознак: частина українців починає сприймати військових як сторонню силу, що нібито загрожує їхньому повсякденному життю, а не як оборонців, які забезпечують, щоб це життя тривало.

РФ усе спланувала грамотно

Військові не приховують, що аґресія проти них вже не є поодинокими випадками. «Українська армія не може ефективно воювати на два фронти: проти зовнішнього ворога і проти безвідповідальності тих, хто дозволяє собі зневажати закон і ставити під загрозу життя військовослужбовців», — заявили в оперативному командуванні «Захід». торік Михайло Драпатий, тодішній командувач Сухопутних військ, називав вбивства військових у запіллі «червоною лінією, яку не можна перетинати». Перетнули.

Проте не все так однозначно у цій історії. Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Ради національної безпеки й оборони України заявив про ймовірний російський слід у цих подіях. За словами Андрія Коваленка, керівника ЦПД, атаки на військових та підриви ТЦК координують структури Головного розвідувального управління та Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації (РФ). Крім того, РФ активізувала медійну кампанію з метою зриву мобілізації в Україні, залучаючи до цього блогерів, ботів і соціальні мережі. «Росія прагне створити картинку, що в Україні зривається мобілізація, що громадяни начебто виступають проти ТЦК, що в нас назріває внутрішній спротив. Що начебто в українського народу назріває «нет войне», але «тут у нас сидить хунта, яка відправляє українців на війну» тощо. Для мене абсолютно очевидно, кому це вигідно і хто може шукати в цьому якийсь свій інтерес», — поділився Олександр Мусієнко, екскомандувач Центру військово-правових досліджень.

Оксана Мороз, експертка з інформаційної гігієни, пояснила, як українське запілля поступово дійшло до такої кризи. «2022 рік — максимальна згуртованість, черги в ТЦК, визволення Харківщини та Херсона. РФ формує мережі Telegram-чатів, запускає інформаційно-психологічні операції (ІПСО) для зриву мобілізації, активує антимобілізаційний рух, кампанії залякування, 2023 рік — складний контрнаступ. РФ запускає повноцінне ІПСО по зриву мобілізації, яке українці мають підхопити й поширювати. 2024 рік — Авдіївка, дефіцит зброї і людей. РФ: «Результат є!». Тепер акцент на реальних фактах — українці не хочуть мобілізуватися, ТЦК переступають межу. Дискредитація мобілізації, армії, командування. Паралельно — романтизація ухилянтів через відео, меми, TikTok-тренди. 2025 рік — Україна та світ чекають «перемир’я». А РФ продовжує масштабне ІПСО. Мобілізація, ЗСУ, керівництво — усе під ударом. Москва грамотно спланувала (так, вони це вміють), системно провела, не зупинилася на перших результатах і продовжувала тиснути. Україна при цьому не робила, фактично, нічого, що завадило б зриву мобілізації — ні в процесах, ні в комунікації. Все, що було, це точкові дії окремих бригад. Те, що зараз бачимо — наслідок. Було питанням часу, коли це станеться», — наголосила вона.

Своєю чергою, Служба безпеки України повідомила про випадок, Коли завербований через Telegram безробітній громадянин із Полтави прибув до Одеси, де за координатами кураторів забрав зі схованки гранату Ф-1, автомат Калашникова та набої. Після перевірки зброї отримав нове завдання — облаштувати інший схрон. Аґент заховав арсенал у сміттєвих контейнерах у центральному парку та передав координати ФСБ. Потому російські спецслужби планували завербувати кілера, який мав використати цю зброю для замаху на керівника одного з районних ТЦК. У разі успіху список потенційних цілей мали розширити. Зловмисника затримали після виконання завдання. Йому повідомили про підозру у державній зраді та незаконному поводженні зі зброєю. Тепер зловмиснику загрожує довічне ув’язнення.

Відтак у Міністерстві оборони України пообіцяли реформувати систему мобілізації. «Україна тримається на військових, які в різних реґіонах і на різних посадах, зокрема, й небойових, забезпечують оборону держави. Той, хто вбиває військового, діє проти України. На вбивцю чекає невідворотне покарання», — йдеться у заяві відомства.

Пряма мова

Павло Казарін, журналіст і військовослужбовець:

— З мобілізацією у нас справді величезні проблеми. Насамперед вони пов'язані з тим, що перші особи держави, зокрема, президент, цілковито ігнорують цю тему і намагаються її не торкатися, бо тема мобілізації рейтингово не популярна. Якби президент опікувався цією темою, то згадував би про неї під час своїх звернень. Зокрема, коли на військовослужбовців ТЦК здійснюють напади. Ми б нарешті побачили централізовану політику, підвищення покарання людей, які нехтують своїм конституційним обов'язком. І, можливо, не було б потреби у так званій бусифікації. А вона відбувається лише через те, що люди, які отримують повістки у встановлений спосіб, просто викидають їх у смітник і не отримують за це відчутного покарання. Та ми повинні розуміти, що вже не буде жодної добровільної мобілізації. Завжди на початку війни стоять черги у військкомати, а потім державі доводиться шукати людей для армії. Якщо людина розумітиме, що викидання повістки в смітник обійдеться ціною, яку вона не готова сплатити, то отримавши повістку, сама піде в ТЦК. Коли держава зрозуміє, що потрібно інколи робити непопулярні речі, які можуть знижувати рейтинґ, тоді й з'явиться шанс, що в цій важливій для країни темі нарешті почне відбуватися якесь наведення ладу.