Ukraine's Recovery

У Варшаві, столиці Республіки Польща (РП), нещодавно відбулася експертна панельна дискусія у межах міжнародного проєкту Engaging the Global Ukrainian Community for Ukraine's Recovery. Захід присвятили розробці дієвих механізмів інтеграції закордонного українства до процесів повоєнної відбудови й економічного відновлення Батьківщини. Організатором заходу виступив Університет Ворвіка (Велика Британія) спільно з партнерами, які провели дослідження у 201 громаді України щодо стратегічного потенціалу співпраці місцевого самоврядування з українськими громадами за кордоном. У дискусіях взяли участь представники територіальних громад, міністерств і державних інституцій України. Ця зустріч передувала Міжнародній конференції з відновлення України, яку 25-26 червня проводили у Ґданську.

Конференція з відновлення

Та її вирішив не відвідувати Кароль Навроцький, президент РП. Формально — через відсутність запрошення. Відтак, аби не нагнітати напругу, до Ґданська не поїхав і Володимир Зеленський. Адже останнім часом між президентами двох країн виникла емоційна напруга. Дональд Туск, прем'єр-міністр РП, зауважив, що перебуває в постійному контакті з Юлією Свириденко, прем'єр-міністеркою України, яка й очолила українську делегацію на конференції. «На мою думку, це означає, можливо, навіть вправніше проведення конференції, без непотрібної напруги, тож сприймаю це як жест деескалації напруги», — наголосив він. Глава польського уряду вважає стратегічною помилкою подальше заглиблення політиків обох країн у цей конфлікт. А Юлія Свириденко подякувала полякам за підтримку та допомогу: присутні на заході підтримали її бурхливими оплесками.

Аджай Банга, президент Світового банку (СБ), заявив, що протягом наступного десятиліття Україні на відбудову знадобиться більше 580 млрд USD. За його словами, частина необхідних коштів може надійти з державного сектору, однак основне фінансування має забезпечити приватний сектор. «А приватний сектор не прийде без верховенства права та належних реформ», — застеріг він і додав, що йдеться, зокрема, про проведення базових реформ в енергетичному секторі, в т. ч. сферу приватизації.

Посадовець також повідомив, що СБ наразі залучає 2 млрд PLN для фінансування інструменту відновлення України за підтримки низки європейських партнерів. Ці гроші планують спрямувати на Special Program for Ukraine Recovery. Він зазначив, що майбутнє України мають визначати самі українці. «Із нашим заохоченням, з нашою підтримкою, але не більше. Допомагати, заохочувати й підтримувати — а далі це їхнє майбутнє і їхній вибір, який вони мають зробити. Так само, як це зробили поляки, коли для них настав такий шанс», — наголосив він.

А Урсула фон дер Ляєн, глава Європейської комісії, оголосила про перший транш від Європейського Союзу (ЄС) обсягом 3,2 млрд EUR для України в рамках пакету допомоги на 90 млрд EUR.

У підсумку на конференції підписали 160 угод на більш ніж 10 млрд EUR. За словами глави українського уряду, серед головних результатів: фінансування за угодою зі СБ; запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України створення Ukraine Transport Support Fund. Крім того, є домовленість й про 140 млн EUR на житлові програми, угода з Європейським інвестиційним банком щодо відновлення та захисту доріг прифронтових реґіонів, а також нові партнерства у сферах оборонної промисловості й енергетики.

Вісті з Азії

До відновлення України після досягнення справедливого миру може долучитися й Республіка Корея (РК). Про це повідомив Віталій Кім, керівник Миколаївської обласної військової адміністрації, за результатами свого нещодавнього візиту до Сеулу. Досвід економічного стрибка РК з третього світу у перший планують використати у відновленні України. Інвестиції корейських компаній сприятимуть зростанню рівня технологічної складності економіки та стійкому довготривалому зростанню валового внутрішнього продукту.

Перемовини з лідерами світового ринку тривали під час Asian Leadership Conference. Крім перспектив інвестицій в енергетику, суднобудування й інфраструктуру, країни планують запустити взаємний обмін студентами та викладачами для підготовки фахівців, які працюватимуть на майбутніх спільних корейсько-українських підприємствах. «Хочу, щоб тут були їхні заводи з виробництва: від важкої техніки до чипів і комп'ютерів. Всі компанії-лідери — Samsung, LG, Hyundai, Kind, K-water. Корейські технології працюватимуть на Україну», — сподівається український чиновник.

Водночас японський уряд розіслав компаніям, зацікавленим у відбудові України, офіційне застереження: китайська телекомунікаційна інфраструктура 5G від Huawei загрожує критичними ризиками витоку технічної та конфіденційної інформації. Тривога Токіо небезпідставна. Адже Vodafone Україна у партнерстві з Huawei уже розпочав тестування 5G у Кропивницькому й Івано-Франківську — паралельно з Nokia, яка проводить випробування у Вінниці. Після цього уряд виділив оператору частотні діапазони 5G. Японська Rakuten Group також подавала заявку, проте не пройшла відбір.

Японські офіційні особи фіксують ще один сценарій проникнення: китайське обладнання може потрапити на ринок опосередковано — через турецьких посередників, навіть без прямої участі китайських фірм. Туреччина давно співпрацює з Huawei: 2022 року Turk Telekom уклав угоду з цією компанією щодо розвитку 5G-мережі.

Картина складається промовиста. Офіційно Київ не раз заявляв про небажання допускати китайські компанії до відбудови. На практиці ж найбільший телекомоператор країни тестує мережі на обладнанні Huawei, а японський союзник, готовий інвестувати в інфраструктуру, отримує попередження від власного уряду. Корупція чи некомпетентність — але результат той самий: стратегічні союзники виходять із гри, а Пекін тихо займає місце в майбутній цифровій архітектурі України.

Що вже зроблено

А для тих, хто постраждали від повномасштабної російської аґресії вже доступний перший етап міжнародного механізму, скориставшись яким, буде можна в майбутньому отримати компенсацію. 43 держави разом із ЄС під егідою Ради Європи створили міжнародний Реєстр збитків для України. Усі, хто втратив дім, близьких, майно, роботу або пережили полон, можуть безкоштовно і без залучення юристів подати заяву на компенсацію через вебпортал «Дія». Реєстр негайно конфіденційно зафіксує ваші втрати чи шкоду. А в майбутньому Міжнародна компенсаційна комісія призначить компенсацію, виплати якої здійснюватимуть із Компенсаційного фонду. Це варто зробити, бо подана заява — реальний шанс на отримання компенсації. І, що не менш важливо, — це фіксація злочинів Російської Федерації (РФ) у форматі, визнаному міжнародною спільнотою.

Заяви можна подавати у п'ятьох нових категоріях, які стосуються пошкодження інфраструктури, а також знищення чи втрати активів. Про це повідомила Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента України. «Завод, зруйнований ракетою. Склад, який згорів. Міська інфраструктура, яку відновлюють за бюджетні кошти. Бізнес, який довелося закрити через окупацію. Тепер усе це фіксують у міжнародно визнаній системі — із доказовою базою, що матиме реальну юридичну вагу», — запевнила вона.

Чиновниця пояснила, що юридичні особи, державні та комунальні підприємства, органи влади, громади подають заяви за пошкоджену або знищену інфраструктуру (критичну та не критичну); втрачені активи та недоотриманий прибуток; витрати на ремонт і відновлення, в т. ч. майбутні. Окремі категорії також передбачені для держави Україна, органів державної влади, державних установ, органів місцевого самоврядування, громад і муніципалітетів.

Ірина Мудра нагадала, що в грудні 2025-го була підписана Конвенція про створення Міжнародної компенсаційної комісії, яка оцінюватиме подані до Реєстру збитків заяви та визначатиме розмір відшкодування. До реєстру вже надійшло близько 150 тис. заяв. Зараз Україна разом із партнерами продовжує роботу щодо створення фонду, який виплачуватиме компенсації згідно з рішеннями комісії за принципом, що саме РФ фінансово відповідальна за завдані збитки.

До слова

Начальнику Служби відновлення Львівщини вручили підозру: незаконно витратив 94 млн грн. За даними слідства, кошти були витрачені на нове будівництво на трасі Львів-Краковець. Хоча їх дозволялося витратити лише на звичайний догляд за дорогою. Крім того, частину масштабного асфальтування визнали взагалі непотрібною. Посадовець знав про порушення, але все одно підписав відповідні документи. Тепер йому обирають запобіжний захід.