Аґент Москви

Журналісти «Слідства.Інфо» спільно з «Телебаченням Торонто» опублікували результати свого розслідування, у якому розкрили багаторічне листування Дмитра Кроткова, клірика Російської православної церкви (РПЦ), у тимчасово окупованому Криму з аґентом Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації (РФ). Переписка, що тривала близько чотирьох років, свідчить про використання шантажу, залякування, доносів і вербування для контролю над релігійним середовищем.

За даними журналістів, Дмитро Кротков є настоятелем храму РПЦ, та так званим головним священником «спеціальної військової операції» в Херсонській області. Після окупації півострова перейшов на бік РФ, а його «Спеціальний гуманітарний центр» забезпечував російських військових ударними дронами, тепловізорами, раціями та засобами радіоелектронної боротьби.

Журналісти виявили у телеграм-чатах контакт Кротков «Иван Иванович ФСБ». З'ясувалося, що йдеться про 33-річного Івана Латишева, який народився в Дніпрі, але виріс у Курській області РФ. Після окупації Криму переїхав до Сімферополя. За висновками авторів розслідування, курував релігійний напрямок ФСБ на окупованому півострові. З листування випливає, що Кротков регулярно звітував йому про настрої серед священнослужителів і повідомляв про тих, кого вважав проукраїнськими.

Серед епізодів є доноси на священників, зокрема, через використання української мови або підтримку України. Також журналісти виявили листування, яке свідчить про спроби налагодити контакти з духовенством окупованого Енергодару та збирання інформації про місцевих священнослужителів. До цього був залучений Павєл Калєда, який одночасно працював у структурі «Росатому».

Налагодити контакт з енергодарським духовенством Калєді допомогла спільна з Кротковим поїздка на окуповані території. У листуванні журналісти знайшли підтвердження спільної поїздки двох попів до Енергодару, зокрема, на Запорізьку атомну електростанцію, яка з березня 2022 року окупована російськими військами. Автори розслідування також встановили, що Кротков допомагав розширювати аґентурну мережу ФСБ, рекомендував кандидатів для співпраці й організовував зустрічі між представниками російських спецслужб, кліриками, військовими та чиновниками. В одному з епізодів описано, як ФСБ шантажувала настоятеля вірменської церкви в окупованому Криму через відсутність російського паспорта, після чого той став співпрацювати з окупаційною владою.

Кротков також використовував зв'язки з представниками ФСБ для просування власної кар'єри в церковній ієрархії. Він не лише регулярно передавав ФСБ інформацію про священників, а й доносив навіть на своїх близьких знайомих. Зокрема, після обшуку в будинку о. Варнави Шкурдоти той звернувся до Кроткова по допомогу та домовився про зустріч. Однак настоятель одразу ж повідомив про це Латишеву й запропонував передати подробиці розмови. У відповідь той заявив, що вже має компромат на згаданого священника, зокрема, звинувачення у проукраїнських поглядах, а також іншу інформацію, яку могли використовувати для тиску.

За даними розслідування, листування не містить ознак того, що Кротков отримував винагороду за свої доноси. Журналісти дійшли висновку, що він співпрацював із російськими спецслужбами добровільно та сам активно розширював їхню аґентурну мережу серед духовенства.