Сила духу

Блаженнійший Святослав (Шевчук), глава Української греко-католицької Церкви (УГКЦ), вручив перші ордени блаженного священномученика Омеляна Ковча єромонахам Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористи) — о. Івану Левицькому та о. Богдану Гелеті. Відзнаку священники отримали за гідний приклад ревного священничого служіння, вірність монашим обітницям і незламність у вірі під час важких випробувань у російському полоні.

Блаженнійший нагадав, що ця нагорода має глибоке історичне коріння, пов’язане з постаттю святого папи Івана Павла ІІ та беатифікацією мучеників УГКЦ. «Мабуть, усі ми пригадуємо ту унікальну мить, коли святий Папа Іван Павло ІІ 25 літ тому підніс до слави святих мучеників нашої Церкви, які постраждали в часи комуністичних переслідувань. Відтоді блаженний священномученик Омелян Ковч став покровителем нашого духовенства, — зазначив він. — Тож рішенням Синоду єпископів УГКЦ був встановлений орден як найвища нагорода для священників, які у своєму служінні уподібнюються до цього мученика. Сьогодні ми вперше маємо честь вручити цю відзнаку. Я називаю їх бердянськими страстотерпцями».

Із початком повномасштабного вторгнення Росії священники свідомо залишилися в окупованому Бердянську поруч зі своїми вірними. Вони продовжували служити як греко-католицькій, так і римо-католицькій громадам, допомагали місцевим жителям та приймали людей, які рятувалися з Маріуполя. 16 листопада 2022 року панотців заарештували. Відтоді вони перебували в російському полоні майже 19 місяців — до 28 червня 2024-го. Та попри ув’язнення, священники не припинили душпастирського служіння. Богдан Гелета розповів, що в слідчому ізоляторі йому не раз пропонували співпрацювати з Федеральною службою безпеки ворога. «Я вже маю співпрацю — з Господом Богом», — відповів о. Богдан Гелета.

І хоч у полоні росіяни забороняли молитву, а УГКЦ називали «сектантською», священник не побоявся звернутися до старости казарми з проханням дозволити короткі спільні молитви. Відтак полонені щодня мали до десяти хвилин, аби проказати «Отче наш» і «Богородице Діво».