Стретегія освіти

Кабінет Міністрів України оновив план реалізації реформи Нової української школи (НУШ) до 2029 року. Наступний етап передбачає завершення змін у базовій школі та підготовку до переходу на профільну старшу освіту.

Оновлена дорожня карта враховує як результати попередніх етапів реформи, так і нові виклики, що постали перед українською освітою через повномасштабну війну. Серед них — пошкодження та руйнування шкіл, переїзд учнів, поширення дистанційного й змішаного навчання, освітні втрати та потреба в психологічній підтримці дітей. У Міністерстві освіти та науки (МОН) України наголосили, що йдеться не про перезапуск НУШ, а про оновлення плану реформи, затвердженого ще 2017-го.

Одним із ключових завдань на найближчі роки стане запуск профільної середньої освіти для учнів 10-12 класів. Для цього необхідно підготувати нові навчальні програми та підручники, вишколити педагогів, сформувати мережу академічних ліцеїв і розвивати систему кар’єрного консультування.

Перехід до нової моделі відбуватиметься поетапно. 2027 року нові модельні програми та навчальні матеріали планують запровадити для 10-го класу, 2028-го — для 11-го, а 2029 року — для 12-го. Підготовка до змін уже триває. З 1 вересня ц. р. 150 академічних ліцеїв приєдналися до пілотування профільної старшої школи.

Окрему увагу в оновленому плані приділили кар’єрному консультуванню школярів. У базовій і старшій школі планують підготувати щонайменше 15 тис. кар’єрних освітніх радників. Вони допомагатимуть учням визначати власні інтереси та здібності, а також обирати подальший напрямок навчання чи професійного розвитку.

План реформи передбачає збільшення часу на підготовку й апробацію шкільних підручників. Зокрема, планують перейти до дворічного циклу їхньої розробки. Це має дозволити авторам протестувати навчальні матеріали на практиці, внести необхідні зміни та лише після цього масштабувати їх для всіх учнів. Для профільної школи підготовку підручників синхронізують із переходом на нову модель навчання: матеріали для 10-го класу мають бути готові 2027 року, для 11-го — 2028-го, а для 12-го — 2029 року.

Ще одним напрямом НУШ є професійний розвиток учителів. План передбачає подальше вдосконалення системи підвищення кваліфікації, зокрема супервізії, педагогічної інтернатури та цифрових інструментів для навчання педагогів. Також продовжать розвивати підхід, за якого вчителі можуть самостійно обирати програми професійного розвитку.

До 2029-го також планують оновити підходи до оцінювання навчальних результатів учнів. Зокрема, передбачили створення єдиної системи та загальних критеріїв оцінювання. Україна також готуватиметься до поступового повернення державної підсумкової атестації у форматі зовнішнього незалежного оцінювання — за умови, що безпекова ситуація дозволятиме це зробити. Крім того, Україна продовжить брати участь у міжнародних дослідженнях якості освіти, зокрема, PISA та TALIS. Їхні результати використовуватимуть для оцінювання стану української освіти й ефективності реформ.

Початковий план НУШ розробляли 2017 року, ще до повномасштабного вторгнення Росії. За цей час українська система освіти протистояла низці нових викликів. Йдеться про руйнування освітньої інфраструктури, вимушене переміщення дітей, навчання школярів за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, освітні втрати й потребу в посиленні психологічної підтримки. Оновлена дорожня карта має врахувати ці обставини та забезпечити подальше впровадження реформи навіть в умовах війни.

Та основна мета НУШ залишається незмінною — створити сучасну систему освіти, що допомагає дітям розвивати необхідні компетентності, здобувати якісні знання та самостійно визначати власну освітню траєкторію.