Рада миру замість ООН?

У четвер, 22 січня, відбулося підписання установчих документів Ради миру. За участь у ній із правом рішення треба заплатити по 1 млрд USD. Проєкт статуту організації передбачає, що головою ради стане Дональд Трамп, який контролюватиме учасників і затверджуватиме всі рішення. Він заявив, що ця Рада може в майбутньому замінити Організацію Об’єднаних Націй (ООН). «Я великий шанувальник потенціалу ООН, але вона ніколи його не виправдовувала. ООН мала врегулювати всі війни, які врегулював я. Я ніколи не ходив до них, навіть і не думав туди йти», — наголосив президент США.

Рада від Трампа

Раду миру описують як «міжнародну організацію, що ставить собі за мету просувати стабільність, відновлювати надійне і законне управління та забезпечувати сталий мир у реґіонах, де тривають або яким загрожують конфлікти». Рішення мають приймати більшістю голосів, кожна держава-учасник матиме один голос, але щоб стати остаточним, його має погодити голова. І саме Трамп затверджуватиме порядок денний засідань. Він також матиме повноваження вигнати когось із країн-учасниць, а решта можуть заблокувати його рішення, лише якщо зберуть дві третини голосів. Наступника голови також обиратиме Трамп.

Передбачається, що Рада миру збиратиметься щонайменше раз на рік, також за рішенням голови можуть призначати додаткові збори. До її складу наразі увійшли: Марко Рубіо, державний секретар США; Стів Віткофф, спеціальний представник президента США; Джаред Кушнер, зять президента США; Тоні Блер, колишній прем’єр-міністр Великої Британії; Аджай Банга, президент Світового банку; а також американські інвестори Роберт Ґебріел і Марк Ровен.

Національний комітет із управління Ґазою очолить Алі Шаат, колишній урядовець Палестинської автономії. Комітет працюватиме разом із Виконавчою радою Ґази, до якої входять члени Ради миру, а також Хакан Фідан, міністр закордонних справ Туреччини, Алі Аль-Таваді, катарський фахівець із перемовин, Хассан Рашад, глава розвідки Єгипту, Рім Аль-Хашимі, міністерка Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) з міжнародного співпраці, Ніколай Младенов, болгарський дипломат, Якір Габай, кіпрсько-ізраїльський девелопер, і Сігрід Кааг, спеціальна координаторка ООН із близькосхідного мирного процесу.

Командувачем Міжнародних стабілізаційних сил призначили генерал-майора Джаспера Джефферса, який «очолюватиме безпекові операції, підтримуватиме всеосяжну демілітаризацію та забезпечуватиме доправляння гуманітарної допомоги та матеріалів для відбудови».

Хто погодився

Трамп запросив до членства в Раді миру, зокрема, Арґентину та Канаду, а також кілька європейських держав. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, першим із європейців прийняв запрошення приєднатися до Ради миру по Сектору Ґази. Катар, Туреччина, Саудівська Аравія, Пакистан, ОАЕ, Індонезія, Єгипет і Йорданія також підтвердили намір вступити до нової організації. У переліку охочих є загалом 49 країн.

Несподівано до Ради миру американський лідер запросив і Путіна. Той радо погодився і заявив, що готовий передати в Раду 1 млрд USD зі заморожених російських активів. Пристав на пропозицію членства і білоруський диктатор Олександр Лукашенко.

Відповідаючи на запитання журналіста про запрошення російському диктатора, Трамп заявив, що йому у Раді миру потрібні усі, а особливо ті, хто має великий впив. «Бо якби в Раді миру всі були дітьми, вона не мала б впливу, — заявив глава Білого дому. — Ми співпрацюватимемо з ООН, але Рада миру буде особливою».

Своєю чергою, уряд Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) подякував США за запрошення, проте жодного рішення не прийняв. «Ми скоординуємося щодо найкращого способу досягнення нашої основної мети — забезпечення тривалого миру в Ґазі. Ми поділяємо мету забезпечення миру у світі і готові обговорювати зі Сполученими Штатами та нашими партнерами, як зможемо робити це разом», — заявив Штефан Корнеліус, представник федерального уряду ФРН.

Україна також отримала запрошення приєднатися до Ради миру. Українські дипломати наразі опрацьовують це запрошення, однак позиція Києва залишається принциповою. Росія є ворогом України, а Білорусь — її союзником, тому наразі складно уявити участь України в будь-якому форматі, де одночасно присутні Москва і Мінськ.

Хто відмовився

Еммануель Макрон, президент Франції, не прийняв запрошення приєднатися до Ради миру. На його думку, статут організації виходить за межі питання зі Сектором Ґази і викликає занепокоєння щодо поваги до принципів та інститутів ООН.

У Норвегії заявили, що вважають неприйнятним для себе стати членом ініційованої президентом США Ради миру, оскільки ця організація підриває діяльність ООН. Про це заявив Андреас Моцфельдт Кравік, заступник міністра закордонних справ цієї країни. «Цілком очевидно, що ми не можемо бути частиною структури, яка кидає виклик ролі ООН і наявному міжнародному праву. Це було б абсолютно неможливо для нас. І не тільки для нас, а й для переважної більшості країн, які ставлять ООН і міжнародне право в основу своєї зовнішньої політики», — сказав він і додав, що Осло не може погодитися з теперішнім складом Ради миру. Там були здивовані тим, що у цього органу є статут, який стосується не лише довготривалого миру в Ґазі. «Створення всеосяжного органу з доволі широким мандатом на роботу з питань миру і безпеки для нас виявилася абсолютно непідготовленою», — заявив урядовець.

До Ради миру не приєдналася й Італія. «Деякі елементи несумісні з нашою конституцією, а моя позиція, як і раніше, полягає в відкритості, — наголосила Джорджія Мелоні, глава італійського уряду. — Ми перебуваємо в контексті, коли всі наші впевненості зникають — або ризикують це зробити. Ніхто не зацікавлений у тому, щоб вбивати клин між Європою та США, це не в інтересах Італії».

Плани, що викликають неспокій

Тим часом американські посадовці вже обговорюють ідею розширення Ради миру, щоб вона займалася не лише ситуацією в Секторі Ґази, а й іншими конфліктами у світі, зокрема, російсько-українською війною та кризою у Венесуелі. Про це написала Financial Times із посиланням на власні джерела.

За даними видання, у команді Трампа розглядають цю структуру як альтернативний формат міжнародного врегулювання — неофіційний майданчик, який потенційно може працювати паралельно з ООН або навіть частково її замінити.

Однак пропозиції про розширення повноважень органу викликали занепокоєння серед дипломатів, адже спершу Раду створювали для контролю за післявоєнним управлінням Ґазою. Один із арабських дипломатів заявив, що на Близькому Сході до такої ініціативи ставляться обережно, а сам підхід — нетиповий для міжнародної практики. Критики ініціативи побоюються, що Трамп намагається створити альтернативу або конкурента ООН, яку не раз публічно критикував.

FT написала, що багато деталей про майбутню роботу Ради залишаються невідомими, зокрема, реальні юридичні повноваження за межами Близького Сходу. Проте один американський чиновник наголосив журналістам, що планування роботи Ради миру зосереджене саме на конфлікті між Ізраїлем і Ґазою, і жодних рішень щодо інших напрямків іще немає.

Європейські держави зараз працюють над змінами до умов і координують спільну реакцію. Також вони намагаються переконати арабські країни долучитися до тиску на Трампа з вимогою перегляду положень статуту Ради. Bloomberg вважає, що якщо цього не вдасться зробити, то Рада миру ризикує перетворитися на «приватну вечірку» Трампа без реальних засобів впливу на світову політику. І чимось нагадуватиме Співдружність Незалежних Держав, яка, по суті, є лише гуртком путінських сателітів.

Щодо України, то, за інформацією видання, український чиновник високого ранґу, який бере участь у перемовинах зі США, заявив: для війни між Україною та Росією пропонують створити окрему Раду миру, також під керівництвом Трампа. За його словами, вона мала б контролювати виконання 20-пунктного мирного плану, який Володимир Зеленський назвав «готовим на 90 %». При цьому українська сторона не обговорювала сценарій розширення повноважень ради на інші конфлікти та вважає, що на першому етапі орган має зосередитися саме на моніторингу конкретного мирного врегулювання.

У підсумку Фархан Гак, заступник речника генерального секретаря ООН, заявив, що Організація Об’єднаних Націй, попри критику з боку президента США, і надалі керуватиметься своїм Статутом і не хвилюється через появу нових структур на кшталт Ради миру. За його словами, ООН докладає всіх зусиль, аби покращити роботу організації, щоб вона ефективно працювала для всіх зацікавлених сторін. Він також нагадав, що Антоніу Гутерреш, генеральний секретар ООН, запустив ініціативу UN80, спрямовану на підвищення ефективності організації.

Спікер наголосив, що ООН продовжить невтомно працювати заради миру з повною повагою до міжнародного права та докладатиме зусиль для усунення першопричин конфліктів, аби забезпечити стійкі рішення. Він зауважив, що Рада миру — наразі аморфна структура, зокрема, з погляду того, що саме вона робитиме.

Водночас нагадав, що різні реґіональні організації й оборонні альянси співіснували з ООН упродовж 80 років. А також підкреслив, що рішення про створення Ради миру для роботи в Ґазі раніше схвалила Рада Безпеки ООН, і організація продовжує дотримуватися відповідної резолюції. «Що буде в майбутньому? Побачимо», — додав чиновник.