Демарші не зупинять Пантеон

Депутати Верховної Ради України (ВРУ) проголосували за створення Українського національного пантеону.

Загальнонаціональне місце пам’яті

Законопроєкт «Про Український національний пантеон» подав до парламенту президент Володимир Зеленський. У пояснювальній записці він вказав, що «це загальнонаціональне місце пам’яті українського народу», «меморіальний комплекс, призначений для вшанування найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий внесок у здобуття та відновлення незалежності, державотворення, захист суверенітету, формування української нації, війська, розвиток науки, культури, мистецтва, спорту, української мови, громадянського суспільства чи релігії».

У Пантеоні не вшановуватимуть винних у злочинах проти національної безпеки України, миру чи безпеки людства й тих, хто підпадають під закони про засудження комуністичного, нацистського та російського тоталітарних режимів. Перепоховання в Пантеоні можливе не раніше, ніж через 20 років після смерті людини, однак у виняткових випадках цей термін можуть скоротити.

Кандидатури на вшанування в Пантеоні розглядатиме постійний дорадчий орган. До нього за конкурсним відбором увійдуть історики, науковці й інші фахівці, представники Українського інституту національної пам’яті (УІНП) і громадських організацій. Він перевірятиме, чи відповідає кандидатура вимогам закону, за потреби організовуватиме громадське обговорення та готуватиме висновки, які затверджуватиме уряд. Остаточне рішення про вшанування в Пантеоні ухвалюватиме ВРУ.

Уряд доручив УІНП розробити концепцію функціонування та структури меморіального комплексу загальнонаціонального значення у складі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». А також «забезпечити проведення експертних і публічних обговорень із питань, пов’язаних із утворенням та діяльністю Пантеону».

Міністерство культури отримало завдання «забезпечити організацію та проведення архітектурного конкурсу на найкращий архітектурний проєкт Пантеону за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань і провідних архітекторів, істориків, мистецтвознавців». Міністерству закордонних справ спільно з УІНП доручили «забезпечити проведення верифікації борців за незалежність України й інших осіб, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості й ідентичності українців і членів їхніх сімей, похованих за межами України, щодо яких доцільне здійснення перепоховання на території Пантеону».

Політтехнолог Ігор Гринів вважає, що створенням Пантеону президент «хоче здобути симпатії електорату, який його не підтримував на виборах 2019 року, але для якого історична пам’ять є важливою». Політолог Володимир Фесенко погодився, що «там, де Зеленський бачить, що може спрацювати на його політичний інтерес, він це схоплює і починає рухатись далі, не враховуючи, що це може спрацювати проти, завдати шкоди національним інтересам».

Схоже, сподівання президента небезпідставні: за результатами опитування соціологічної групи «Рейтинґ», якщо б президентські вибори відбулися найближчої неділі, за чинного главу держави проголосували б 32 % українців, за колишнього головнокомандувача Збройних сил (ЗСУ) Валерія Залужного — 16 %.

«Ніхто не буде наказувати»

Відтак глава держави наголосив в парламенті: «Ніхто й ніколи не наказуватиме, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати». Неназвані президентом «ніхто» ідентифікували себе самі. Рафал Лескевич, речник президента Польщі, заявив, що законопроєкт про Пантеон — «наступний етап дій ескалаційного характеру з боку української влади після рішення наприкінці травня ц. р. надати одній із військових частин імені героїв УПА».

Почесне найменування «імені Героїв УПА» Зеленський присвоїв 27 травня Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спецоперацій ЗСУ, яким того дня виповнилося десять років. «Наші військові самі обирають для себе героїчне ім’я підрозділу, а я як президент і Верховний головнокомандувач повинен їх підтримати» — пояснив він.

Праві польські політики відреагували на це схвильовано. Матеуш Моравецький, колишній прем’єр Польщі та заступник лідера партії «Право і справедливість» (ПіС), поскаржився: «Українці встромили нам палець в око». А президент Польщі ухвалив рішення позбавити Зеленського ордена Білого Орла.

А внесення законопроєкту про Пантеон один із неназваних на порталі Onet польських міністрів прокоментував так: «Дуже шкода, що Зеленський так вчинив. Була надія, що ми налагодимо наші стосунки, а схоже, що буде ще гірше. Нам важливо дбати про польські компанії, які хочуть вести бізнес в Україні, але теперішня політика Києва цьому не сприяє».

Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі, заявив, що «з Бандерою Україна до ЄС не увійде». А Моравецький назвав заяву Зеленського «черговим ляпасом Польщі».

Пйотр Мюллер, депутат Європейського парламенту від ПіС написав у соціальній мережі, що «президент України зробив черговий крок, що руйнує польсько-українські відносини». Він також закликав: «Розраховую, що цього разу весь польський політичний клас зрозуміє, що тут потрібна тверда політика: допомагати, але й вимагати».

Конрад Беркович, депутат ультраправої польської партії «Конфедерація», вимагав «зупинити постачання Україні техніки, перекрити фінансування, закрити летовище у Ясьонці (головний логістичний хаб НАТО для транзиту військової допомоги Україні. — Ред.), блокувати кожен кредит і дотацію для України, забрати в неї привілеї в Польщі та закрити для неї східний кордон, зрештою, блокувати її спроби вступу до ЄС».

У відповідь Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, відреагував на такі заяви запитанням: «Ви ж, мабуть, не перейшли на бік Росії? Я звертаюся до тих, хто хоче припинити військову допомогу Україні».

Стартувала виборча кампанія

Схоже, що після присвоєння підрозділу спецпризначенців почесного найменування «імені Героїв УПА» польські політики впевнені, що в Києві, зокрема, увіковічать вояків Української повстанської армії та провідника ОУН (б) Степана Бандеру. Тому й сприймають створення Пантеону як «черговий ляпас» Польщі, однак дають таким чином привід для висновку, що не бачать ширшого контексту.

Бо указ «Про заходи щодо створення меморіалу українських героїв» був підписаний ще 14 січня 2020 року тодішнім президентом України Петром Порошенком. Повномасштабне вторгнення РФ до України призупинило створення Українського національного пантеону. Та все ж Кирило Буданов, керівник Офісу президента України (ОПУ), повідомив, що «розробляє проєкт Пантеону видатних українців — простору пам’яті, де перепоховають політичних, військових і культурних діячів, чиї могили розташовані за кордоном».

По суті, повернення до указу попереднього президента України відбулося за два місяці до присвоєння почесного найменування «імені Героїв УПА» підрозділу спецпризначенців. Причому речник президента Кароля Навроцького тоді не протестував.

Ба більше — 11 липня 2023 року й сам Навроцький заявляв: «Визнаю, що українці мають право самі обирати своїх героїв. Якщо для них героєм є Степан Бандера чи Роман Шухевич, то поляки не обиратимуть патронів українських вулиць. Це те, до чого я, як голова Інституту національної пам’яті Польщі не маю жодних претензій». Чому ж тоді тепер розвернувся на 180 градусів? Зеленський вважає, що Навроцький діє так само, як і експрем’єр Угорщини Віктор Орбан, нагнітаючи настрої ненависті до українців заради політичних дивідендів.

Політолог Вадим Денисенко пояснив: «У Польщі аномально рано стартувала виборча кампанія, де українське питання стало головним. ПіС і Навроцький вважають, що підігріваючи це питання (в т. ч. й через розігрування аграрної карти), вони зможуть набрати бали».

Повідомляючи, що «Польща готує незрілі ескалаційні кроки до 11 липня на річницю Волинської траґедії», генерал Буданов наголосив: «Україна не сприйме ультиматумів ні від кого в цьому світі». Тобто Український національний пантеон постане навіть попри демарші з Варшави.