Ормуз спотикання

Іран і США досі не змогли досягти прогресу у перемовинах щодо відновлення тимчасової угоди, підписаної в червні ц. р. Тегеран стверджує, що жодного поступу в цьому питанні немає. Він звинувачує Сполучені Штати у порушенні домовленостей. А у Вашинґтоні заявляють, що саме Іран не виконав своїх зобов'язань у межах домовленості, яка мала забезпечити відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку.

Нова тактика

За даними The Atlantic, Білий дім змінив підхід до війни з Іраном. Замість нових військових ударів тепер роблять ставку на санкції, економічний тиск і блокаду іранських портів, розраховуючи таким чином змусити Тегеран до перемовин.

А Дональд Трамп заявив про намір запровадити додаткові жорсткі економічні обмеження проти Ірану. Він попередив про «колосальні економічні наслідки» для будь-якої країни, що веде бізнес із Іраном, однак не уточнив, які саме заходи планує запровадити. «Оголошую про наймасштабнішу економічну операцію, коли-небудь проведену проти будь-якої країни. Це буде економічна війна й ізоляція безпрецедентного масштабу», — запевнив американський лідер. За його словами, Іран перебуває «на волосині» після кількох місяців американських операцій проти країни.

Тим часом в Ормузькій протоці сталася екологічна катастрофа: розлив нафти охопив площу, еквівалентну 40 тис. футбольних полів. Нафта загрожує дикій природі, екосистемам і рибальським громадам. «Незабаром я оголошу Ормузьку протоку територією США», — відреагував на це Трамп.

Йому відповів Казем Гарібабаді, заступник міністра закордонних справ Ірану. «Ормузьку протоку не можна захопити за допомогою твіту, авіаносця, указу президента чи передвиборчої промови. Іран не боїться погроз і не піддається на залякування демонстрацією сили, — заявив він. — Протока буде закрита або відкрита винятково за рішенням Ірану. І доти, доки ви відмовляєтеся визнати реальність поразки та відмовитися від своїх ілюзій, Іран продовжуватиме блокаду».

Багаторічна війна

Водночас у Корпусі вартових іранської революції (КВІР) заявили про готовність Ірану до багаторічної війни зі Сполученими Штатами та запевнили, що країна зможе продовжувати виробляти й запускати ракети. За словами Мохаммада Рези Накді, головного радника головнокомандувача КВІР, Тегеран розглядає затяжний конфлікт як один зі способів стримування супротивника. Один із варіантів — до кінця президентського терміну Дональда Трампа. Посадовець заявив, що Іран хоче завдати таких втрат, щоб у майбутньому потенційні супротивники розуміли високу ціну нового нападу. Він також заявив, що Іран має можливість завдавати ракетні удари навіть у разі багаторічного конфлікту, адже країна щодня виробляє більше ракет, ніж запускає.

Оцінюючи перебіг бойових дій, посадовець заявив, що Іран наразі вважає себе переможцем. На його думку, дві головні цілі США — повалення іранського керівництва та розділення країни — не були досягнуті. Водночас представник КВІР визнав, що Іран ще не досяг і своєї кінцевої мети. «Дотепер ми перемагаємо. Й у майбутньому перемагатимемо», — наголосив він.

Іранський генерал також звинуватив Сполучені Штати у відсутності чіткої стратегії. За його словами, американська сторона нібито змінювала цілі кожні кілька днів і розглядала різні варіанти дій, зокрема, щодо острова Харк та Ормузької протоки.

Окремо Накді заявив, що тривале протистояння дає Ірану можливість отримувати досвід прямої війни зі США. За його словами, раніше іранські військові не мали можливості вести бойові дії, які дозволили б їм вивчити американську армію на практиці. «За ці п'ять місяців ми навчилися цьому», — сказав представник КВІР і додав, що Іран побачив слабші, ніж очікував, можливості американських збройних сил.

Нестандарті рішення

Натомість Сполучені Штати таємно створили судноплавний коридор через Ормузьку протоку для щоденного транспортування мільйонів барелів нафти. Про це виданню Axios повідомили два американські посадовці. Операція триває вже кілька тижнів. Щоночі через південний канал протоки вздовж узбережжя Оману проходять близько 15-20 нафтових танкерів.

Американські військові допомагають не лише супроводжувати транспорт із нафтою, а й організовують рух порожніх танкерів із Аравійського моря до країн Перської затоки, де ті завантажуються нафтою та виходять назад через протоку.

За оцінками американських посадовців, через цей маршрут зараз транспортують близько 10 млн барелів нафти на добу — приблизно половину від довоєнного обсягу. «Ми контролюємо південний прохід Ормузької протоки вже два місяці. КВІР може створювати проблеми, але він не контролює протоку. Контролюємо ми», — акцентувало одне з джерел.

Операцією керує оперативна група з американської бази у Форт-Бреґґ (штат Північна Кароліна). Щодня складають список кораблів, що виходять із Перської затоки через протоку, а також список порожніх танкерів, що прямують із Аравійського моря через протоку до портів країн Перської затоки.

Каравани рухаються у певний часовий інтервал відповідно до вказівок американських військових, які забезпечують захист від іранських крилатих ракет і дронів. Упродовж тижня американській військові збили вісім іранських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і дві крилаті ракети.

Американські посадовці заявили, що ця операція стала можливою після двотижневої кампанії Центрального командування США, під час якої були послаблені радарні системи та засоби морського спостереження Ірану. За їхніми словами, Тегеран має обмежену можливість контролювати рух у південному каналі протоки та використовує переважно відновлені радари й спостерігачів на швидкісних катерах КВІР.

А тим часом...

Трамп запровадив нові мита на імпорт БПЛА та комплектуючих до них. Це рішення пов’язане зі загрозами національній безпеці Сполучених Штатів, що виникають через залежність від іноземних виробників дронів і компонентів.

«Президент підписав Прокламацію для подолання загрози національній безпеці, яку становить імпорт дронів і комплектуючих до них, зокрема, шляхом зміцнення американської індустрії БПЛА і ланцюгів їхнього постачання. Дрони є ключовою технологією в сучасних збройних конфліктах і мають критично важливе значення для теперішніх і майбутніх військових операцій США. Виробництво дронів у США потребує швидкого розширення для гарантування національної та економічної безпеки країни», — йдеться у повідомленні Білого дому.

Згідно з рішенням Трампа, для БПЛА, характеристики яких Вашинґтон вважає особливо загрозливими для національної безпеки, встановлюють 100 % мита. До цієї категорії, зокрема, потрапляють апарати з максимальною злітною масою понад 25 кг і тепловізійними можливостями. Також під дію підвищеного тарифу підпадатимуть док-станції та критично важливі компоненти. Для менших дронів та іншої продукції, що не має характеристик, безпосередньо пов’язаних із національною безпекою, передбачене мито 25 %.

Водночас для частини союзників Сполучених Штатів діятимуть пільгові ставки. Їх застосовуватимуть за умови, що основна частина апаратного та програмного забезпечення, а також технологій походить із відповідної країни або США. Зокрема, для Європейського Союзу, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Швейцарії та Ліхтенштейну встановлюють мито 15 %. Для Великої Британії — 10 %. Для менш чутливих компонентів і продукції, щодо якої профільні американські відомства погодять спеціальні винятки, передбачений перехідний період тривалістю 180 днів.

Крім того, Говард Латнік, міністр торгівлі США, отримав повноваження запустити програму повернення виробництва до країни. Йдеться про підтримку компаній, які вкладатимуть кошти у виробництво БПЛА й їхніх комплектуючих безпосередньо на території Сполучених Штатів. У Білому домі наголосили, що розслідування, проведене міністром, виявило значні ризики через залежність американського комерційного та військового секторів від іноземних компонентів для БПЛА. Про Україну в прокламації не згадували.