Трамп проти Ніґерії

На початку лютого ц. р. Сполучені Штати відправили невелику групу військових до Ніґерії, які мають допомогти місцевим силам у боротьбі з терористичними бандами. Зокрема, з «Ісламською державою» (ІД). Це перше підтвердження присутності військових США на території Ніґерії з моменту американських повітряних ударів торік, повідомив Даґвін Андерсон, начальник Африканського командування американських Збройних сил (AFRICOM). За його словами, поява американського військового контингенту в Ніґерії стала можливою після того, як обидві країни погодилися з необхідністю протидії терористичній загрозі у Західній Африці. Він зазначив, що військові мають унікальні можливості, однак не назвав додаткових подробиць щодо масштабів і характеру місії.

Терпець увірвався

Подробиць щодо масштабів місії, чисельності й завдань американських військових та інших деталей операції наразі не розкривають. Але те, що американська команда справді працює в країні, підтвердив також і Крістофер Муса, міністр оборони Ніґерії. Він підтвердив, що американська група вже розпочала виконання завдань. Вона може бути залучена до збирання розвідувальної інформації та забезпечення можливостей ніґерійських сил для ударів терористах. Відправлення американського військового контингенту до Нігерії відбулося після того, як Вашинґтон посилив тиск на Абуджу, звинувативши владу країни у нездатності захистити християн від ісламських бойовиків.

Міністр також зазначив, що залучення команди Збройних сил США в операціях безпосередньо на території Ніґерії стало першим випадком американської військової присутності в цій країні після домовленостей між Вашинґтоном і ніґерійським урядом про спільну боротьбу з терористами. В уряді Ніґерії заявили про стратегічну взаємодію зі США в обміні розвідувальною інформацією та інших формах співпраці для боротьби з «ІД в Західній Африці» та «Боко харам». Ці екстремістські групи вже довше 15 років діють на території Ніґерії та розширили свою активність на сусідні Ніґер, Чад і Камерун.

Наприкінці минулого року Ніґерія зазнала сильного тиску з боку Сполучених Штатів, які закликали її вжити заходів у боротьбі з тероризмом після того, як 31 жовтня 2025-го Дональд Трамп у власній соціальній мережі Truth Social оголосив Ніґерію «країною, що викликає «особливий неспокій» через «різанину християн», а у наступному пості попередив, що США припинять допомогу Ніґерії і можуть завдати по ній військового удару. «Якщо уряд Ніґерії й надалі дозволятиме вбивства християн, Сполучені Штати негайно припинять усю допомогу Ніґерії і, можливо, просто увійдуть у цю зганьблену нині країну з готовністю до застосування зброї, щоб повністю знищити ісламських терористів, які чинять ці жахливі звірства», — написав американський лідер.

Тоді ж він доручив Пентаґону розпочати планування можливих воєнних дій.

Жертвами стають представники різних релігій

Проте Бола Ахмед Тінубу, президент Ніґерії, відреагував на заяву Трампа і зазначив, що таке визначення не відповідає дійсності. «Ніґерія — це демократична країна, де конституційно гарантована свобода віросповідання. З 2023 року наш уряд веде відкритий та активний діалог із християнськими та мусульманськими лідерами, вирішуючи проблеми безпеки, що торкаються громадян незалежно від їхнього віросповідання та реґіону проживання, — наголосив він. — Ніґерія вважає релігійну свободу та толерантність основними елементами своєї національної ідентичності. Вона виступає проти релігійного тиску і не заохочує його. Наша країна має конституційні гарантії, які забезпечують захист прав громадян, що належать до різних релігійних груп».

Економічна спільнота західноафриканських держав (ECOWAS), звертаючи увагу на зростання терористичних атак у реґіоні, також наголосила, що твердження про те, що терористичні групи націлені лише на християн, не відповідає дійсності. Ці групи націлені на всіх невинних громадян реґіону, незалежно від їхнього віросповідання — мусульман, християн і представників інших релігій.

До слова, США вже вносили Ніґерію до переліку країн, що викликають особливе занепокоєння через порушення свободи віросповідання. Це було 2020 року, 2023-го цей статус зняли.

Людей убивають і викрадають

Населення Ніґерії, що становить 220 млн людей, розділене майже порівну між християнами та мусульманами — на мусульманську північ і християнський південь. У країні вже кілька років тривають напади різних банд, зокрема, ісламістської «Боко харам», на представників різних конфесій та етносів.

Лише у січні ц. р. щонайменше 30 людей загинули внаслідок нападу озброєних бойовиків на ринок Касуван-Даджі в с. Демо, що у штаті Ніґер у центральній частині Ніґерії. Тоді нападники вдерлися на ринок, розграбували й підпалили торговельні ятки. За словами очевидців, бойовики приїхали на мотоциклах і відкрили хаотичний вогонь. Кількох людей також викрали.

Крім того, у листопаді минулого року невідомі озброєні люди напали на католицьку школу-інтернат святої Марії в містечку Папірі у північно-західному реґіоні Ніґерії та викрали більше 200 школярів і 12 учителів. Дітям було 12-17 років. Деяких із них шукають досі.

У поліції повідомляли, що сталося це на світанку і що до постраждалої громади одразу ж відправили військових і сили безпеки. Кільком дітям вдалося втекти, й вони розповіли, що нападники разом зі захопленими дітьми поїхали в невідомому керунку. В уряді штату Ніґер відповідальність за те, що сталося, частково переклали на керівництво школи, яке попри попередження про посилення загроз вирішило продовжувати навчання. Схожі інциденти тоді також сталися у штатах Кеббі та Квара.

І от уже 3 лютого ц. р. більше 160 людей загинули в селищі на заході Ніґерії в результаті найсмертоноснішого збройного нападу в країні з початку 2026-го. Сталося це теж у штаті Квара. Політик Саїду Баба Ахмед повідомив, що озброєні люди зібрали мешканців, зв’язали їм руки за спиною й убили їх. Нападники також підпалили будинки та магазини. Він оцінив кількість жертв у 170 осіб. Ахмед також вказав, що багато людей втекли в навколишні чагарники з вогнепальними пораненнями, а місце перебування кількох осіб, у т. ч. традиційного вождя селища, невідоме.

Місцеві жителі розповіли журналістам, що нападники були джихадистами, які часто проповідували в селі і вимагали від місцевих відмовитися від вірності ніґерійській державі і перейти на шаріат, ісламське право. Коли селяни чинили опір, бойовики відкрили вогонь під час проповіді.

«З Різдвом усіх»

Від слів до діла Трамп перейшов наприкінці минулого року. 26 грудня американські військові завдали авіаційних ударів по цілях, пов’язаних із ІД, на північному заході Ніґерії. Про них президент США також повідомив у Truth Social. Тоді він заявив, що американські військові завдали «кількох ударів», не уточнюючи деталей. «З Різдвом усіх, в т. ч. з убитими терористами, яких буде значно більше, якщо різанина християн триватиме, — наголосив глава Білого дому.

Згодом AFRICOM підтвердило, що внаслідок авіаударів у штаті Сокото було ліквідовано кількох бойовиків ІД. Саме цей реґіон, що межує з Ніґером, останніми роками став осередком насильницького екстремізму та масових викрадень.

Водночас експерти поставили під сумнів ефективність тих авіаударів. Анеліз Бернард, колишня радниця Державного департаменту США, назвала операцію реакційною та застерегла, що доказів існування потужного осередку ІД у цьому реґіоні небагато. За її словами, цілеспрямовані авіаудари рідко призводять до довготривалого зниження активності озброєних банд.

The Washington Post зазначила, що удари відбулися на тлі загального скорочення присутності США в Африці. 2024-го американські війська втратили доступ до ключових контртерористичних баз у Ніґері та Чаді, а вплив у реґіоні посилили, зокрема, проросійські військові формування. Це викликало занепокоєння частини американських законодавців, які застерігають від втрати стратегічного впливу США на континенті.

Довідка

«Ісламська держава», до 29 червня 2014 року «Ісламська держава Іраку та Леванту» (ІДІЛ) — невизнана ісламістська терористична держава та міжнародна терористична, мілітаристська група джихадистів. На березень 2015-го мала контроль над територією з населенням 10 млн осіб в Іраку та Сирії та номінальний контроль над маленькими областями Лівії, Ніґерії та провінції Нангархар у східному Афганістані. Група також діє або має філії в інших частинах світу, в т. ч. в Південній Азії. ІДІЛ була створена 2006 року в Іраку шляхом злиття 11 радикальних ісламістських груп на чолі з місцевим підрозділом «Аль-Каїди».

«Боко Харам» (Західноафриканська провінція ІД) — радикальна ісламістська організація, що діє на північному сході Ніґерії, півночі Камеруну та Ніґеру. Її 2002 року заснував Мохамед Юсуф, маючи за мету побудову ісламської держави зі законами шаріату. Відома чисельними нападами на церкви, школи, поліційні відділки, а також викраденнями й убивствами цивільного населення.