Переламний момент

Війна в Україні досягла переламного моменту. Після провалу контрнаступу України 2023-го повномасштабне вторгнення Російської Федерації (РФ) увійшло в передбачуваний ритм літніх і зимових наступів, між якими тиск атак слабшав, поки російські підрозділи проводили ротацію та перегрупування. На перший погляд, 2026 рік нічим не відрізняється. З переходом весни в літо українські військові вздовж фронту знову спостерігають неухильне зростання кількості російських ударів і спроб проникнення. Однак настрої серед українських командирів змінилися. Російські атаки чинять слабший тиск на їхні підрозділи, ніж у попередні роки. Хоча удари російських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) й обстріли залишаються постійними, загальна бойова ефективність РФ знижується. У Києві зростає оптимізм щодо того, що Україна зможе змусити Москву піти на припинення вогню. А нещодавно ракети «Фламінго» пробили «щит» оборони Кремля.

Уроки провального наступу

Зараз Україна реалізує масштабний план із примусу РФ до миру, намагаючись втілити той самий задум із перетинання сухопутного коридору в Крим, який провалився під час масштабного контрнаступу 2023-го. Проте тепер Україна діє іншими методами і, схоже, досягає успіху. Ще пів року тому позиції Москви виглядали значно кращими: російські війська просувалися вперед, а Україна відчувала гострий дефіцит ресурсів. Однак ситуація змінюється: українські БПЛА дедалі частіше завдають ударів по важливих об’єктах на території РФ та окупованих територіях, а темпи російського наступу суттєво сповільнилися.

Зокрема, траса Р-280, що сполучає Ростов-на-Дону з окупованими Маріуполем, Бердянськом, Мелітополем і Кримом, стала однією з головних цілей для українських ударів. На маршруті регулярно знищують вантажівки, паливозаправники й іншу техніка, що забезпечує постачання російських військ. Ця кампанія фактично відроджує одну з ключових ідей контрнаступу 2023 року: ізоляцію Криму. Проте тепер для цього використовують не танки та піхоту, а ударні БПЛА.

Михайло Забродський, один із розробників плану літнього контрнаступу 2023-го, пояснив, що після невдачі наступальної операції сама концепція не зникла. За його словами, теперішні можливості українських БПЛА дозволяють повернутися до неї в новому форматі. Втім, генерал застеріг, що сама лише ізоляція Криму не стане вирішальним фактором, адже РФ шукатиме альтернативні шляхи постачання або нових способів протидії.

Теперішня стратегія має скромніші цілі, ніж контрнаступ трирічної давнини. Якщо тоді йшлося про звільнення окупованих територій, то зараз головним завданням є стабілізація фронту та зупинка російського просування. Лише після цього, на думку українських військових аналітиків, можна буде говорити про повернення захоплених земель. «Уся ідея полягала в тому, що якщо вони не можуть підтримувати фронт, то наземна війна буде мертва і в цій зоні завершена», — пояснив Андрій Загороднюк. міністр оборони України у 2019-2020 рр.

Проте остаточний результат залежатиме від того, чи зможе Україна зберегти перевагу в безпілотних технологіях і продовжити нарощувати тиск на російську логістику. При цьому експерти називають ще одну принципову різницю з контрнаступом 2023 року. Тоді Україна широко анонсувала свої плани, і росіяни чітко розуміли, до чого їм треба готуватися. Натомість зараз усе відбувається зі значно кращим рівнем оперативної секретності. Всі бачать лише те, що вже відбувається, але не можуть очікувати, що українці заздалегідь оголосять про свій наступний крок.

А Олександр Півненко, командувач Національної гвардії України, вважає, що Москві для нового наступу на Україну з Білорусі потрібно залучити 70 тис. військових. За його словами, РФ розглядає наступ на Україну з боку Білорусі для того, щоб розширити фронт. Це дасть окупантам можливість швидше просуватися вглиб українських територій. Зараз, за словами генерала, на Чернігівському напрямку вже діють російські спецпризначенці центру «Сенеж», проте росіяни мають великі втрати серед особового складу та техніки на Покровському напрямку. «Якщо супротивник планує виходити на Чернігівський або Чорнобильський напрямок, ми до цього готові. 2022 рік тут уже не повториться», — запевнив командувач.

Для успіху потрібні гроші

Відтак Україна просить у західних союзників додаткові 20 млрд USD, аби закріпити свою перевагу над росіянами на полі бою. Про це повідомив часопису Politico неназваний посадовець із українського оборонного відомства. «Усі бачать, що РФ палає, і ми хочемо, щоб вона горіла ще дужче, але нам потрібне фінансування для цього», — зазначив він.

Питання про додаткову військову допомогу для України порушили Михайло Федоров, міністр оборони України, й інші урядовці під час низки зустрічей із представниками Норвегії, Швеції, Німеччини та Канади. Кожному зі союзників пропонують виділити 2-6 млрд USD допомоги або позики.

Очікується, що це питання стане ключовим на липневому саміті лідерів НАТО в турецькій Анкарі. У разі схвалення пропозиції, Київ хоче використати згадані мільярди на засоби протиповітряної оборони, БПЛА, боєприпаси, засоби радіоелектронної боротьби, далекобійні засоби ураження та прямі закупівлі в українських оборонних компаній.

За даними Міністерства оборони України, країни-партнери вже зобов’язалися надати військову допомогу на 38 млрд USD 2026 року. А додаткові 20 млрд USD наблизять Україну до мети у 60 млрд USD двосторонньої допомоги, яку оголосив Марк Рютте, генеральний секретар НАТО.

Крім цього, збільшують зарплату військовослужбовцям. Це стосується не лише бійців, які воюють на фронті, а й тих, хто служить у запіллі. Володимир Зеленський уже підписав відповідний закон. Платня військового в запіллі зростає щонайменше до 30 тис. грн. (раніше — близько 20 тис. грн).

Грошове забезпечення піхотинців, які воюють на першій лінії фронту, збільшують у середньому до 300 тис. грн (раніше — до 100 тис. грн.). Фінансовий ресурс на все це, за словами президента, в України є, зокрема, завдяки західним партнерам. «Будуть нові, відчутно кращі контракти для піхотинців. Адже все тримається на українській піхоті. Контракти будуть напрацьовані так, аби була чіткість: час контракту — десять, 14, 24 місяців і конкретні умови», — наголосив він. Крім того, виплати планують збільшити і для бойових командирів, аби «створити позитивний стимул» і зберегти досвід управління в армії. Збільшену платню військовим уже почали виплачувати.

До слова

Михайло Федоров заявив, що в межах масштабної реформи військової служби держава планує суттєво розширити залучення іноземних добровольців до лав Сил оборони. За його словами, однією з цілей реформи є відкриття ринку рекрутингу іноземців для підсилення бойових підрозділів та зменшення навантаження на українських військовослужбовців. «Наша мета — до 30-50 % посад штурмовиків і піхотинців заповнити іноземцями», — повідомив урядовець, а також анонсував поступове звільнення зі служби діючих військовослужбовців, які найдовше перебувають у складі Сил оборони та мають найкращий бойовий досвід. За його словами, реалізацію цього механізму планують розпочати до кінця цього року. Проте деталі та порядок звільнення він не оприлюднив.