Наступному приготуватися

Сполучені Штати оголосили Західну півкулю винятковою зоною своїх інтересів. «Президент не дозволить, аби нашій безпеці загрожували», — заявили в Державному департаменті. Трамп пояснив дії у Венесуелі Доктриною Монро, згідно з якою, Америка має протидіяти будь-яким колонізаторським впливам інших країн у Західній півкулі. Тепер експерти гадають, яка з країн може наступною потрапити під гарячу руку господаря Овального кабінету після Венесуели.

Ґренландія

Щойно американський лідер завершив брифінг про спецоперацію у Каракасі, як Кеті Міллер, дружина радника президента США з внутрішньої безпеки Стівена Міллера, опублікувала у соціальній мережі мапу Ґренландії у кольорах американського прапору.

А сам Трамп зауважив, що спецоперація проти Венесуели може бути не останньою, і додав: Ґренландія потрібна для оборони. «Сполучені Штати не мають права анексували жодну з країн у складі Данії, — заявила Метте Фредеріксен, прем'єрка королівства. — Припиніть погрози на адресу історично близької союзниці». «Це не просто неправильно, це неповага», — додав Єнс-Фредерік Нільсен, її ґренландський колега.

Стівен Міллер натомість заявив, що Ґренландія має увійти до складу США як частина американської системи безпеки. І цілком імовірний сценарій для цієї умови — військове захоплення острова. «Ніхто не стане воювати (зі Сполученими Штатами) через майбутнє Ґренландії, — зауважив він. — На чому ґрунтуються їхні територіальні претензії, їхнє твердження, що Ґренландія є колонією Данії? Для того щоб (США) могли організувати безпеку Арктичного реґіону, захистити інтереси НАТО, очевидно, що Ґренландія має бути частиною Сполучених Штатів».

У відповідь Метте Фредеріксен заявила, що якщо США спробують захопити Ґренландію, особливо військовим шляхом, це фактично поставить хрест на НАТО як на військовому альянсі. «Вважаю, що варто серйозно ставитися до американського президента. Але я чітко поясню, що якщо США вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, тоді обвалиться вся безпека, що була встановлена з кінця Другої світової війни», — зазначила вона.

Експерти, яких опитало Politico, припускають, що Вашинґтон може спробувати скористатися політично вигідним моментом найближчими місяцями. Це може статися напередодні проміжних виборів у США та 250-річчя американської незалежності, яке відзначатимуть 4 липня. А Муджтаба Рахман, керівник європейського напрямку Eurasia Group, зауважив, що Сполучені Штати можуть застосувати широкий арсенал інструментів — від тиску до спроб впливу на місцеві еліти.

Колумбія

Згодом глава Білого дому визначив іншу ціль. «Колумбією керує хворий чоловік, який любить виробляти кокаїн і продавати його США», — заявив він. У відповідь Ґуставо Петро, президент Колумбії, закликав країни континенту об'єднатися проти аґресії США, та наказав стягнути війська до венесуельських кордонів. Він заявив, що готовий знову взяти до рук зброю для захисту своєї країни. Він додав, що влада вже взяла під контроль один із ключових центрів наркобізнесу. А також висловив упевненість, що народ Колумбії стане на захист президента, і попередив, що затримання національного лідера може «випустити народного ягуара».

Президент нагадав, що замолоду був членом ліворадикальної організації. «Хоча я й не був солдатом, знаю про війну та таємні операції. Я поклявся ніколи не торкатися іншої зброї після мирної угоди 1989 року, але заради моєї країни знову візьму її до рук, хоча й дуже цього не хочу», — сказав він.

Петро також відкинув звинувачення у незаконній діяльності чи корупції. «Я не незаконний, і не наркоторговець. Моїм єдиним активом є мій сімейний будинок, який досі оплачую зі своєї зарплати. Мої банківські виписки оприлюднені. Ніхто не може сказати, що я витратив більше, ніж моя зарплата. Я не жадібний», — зазначив він.

Політик також повідомив про усунення кількох полковників із розвідувальної служби поліції за передавання неправдивої інформації на шкоду державі. А після цього провів телефонну розмову з президентом США, під час якої сторони обговорили важливі питання двосторонніх відносин. Він зателефонував, щоб пояснити ситуацію з наркотиками й інші розбіжності між двома країнами.

Після цієї розмови Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social, що задоволений її тоном і висловив сподівання на майбутню зустріч із колумбійським лідером. Відтак Марко Рубіо поновив діалог із Розою Йоландою Вільявісенсіо, міністеркою закордонних справ Колумбії.

На відміну від Мадуро, Петро має тісніші зв'язки з Європейським Союзом (ЄС) і латиноамериканськими «лівими» урядами та співпрацює з американським Департаментом боротьби з наркотиками і Пентаґоном. Тому операція проти Колумбії буде політично дорожчою. Найвірогідніше, наступною під ударом Трампа, на думку Андрія Погорілова, українського соціального антрополога, стане Куба.

Куба й інші

Дональд Трамп наразі згадав про Кубу побіжно. А державний секретар Рубіо натякнув: «Ми не є великими прихильниками кубинського режиму, який, до речі, підтримував Мадуро». Міґель Діас-Канель, президент Куби, своєю чергою, заявив про загибель 32 співгромадян, які охороняли Мадуро, і закликав підтримати Венесуелу проти «державного тероризму».

У Білому домі відповіли готові до такого опору. «У свідомості американських консерваторів кубинський режим є недобитою справою «холодної війни». Операція у Венесуелі створила прецедент швидкого демонтажу соціалістичних режимів у реґіоні. Куба географічно близька, символічно резонансна, особливо для кубинської діаспори у Флориді — електоральної бази Трампа, і має мінімальні можливості для опору», — пояснив Погорілов.

Після Куби або одночасно з нею під прицілом опиниться й Нікараґуа. Даніель Ортега, її лідер, є «соціалістичним динозавром», токсичним навіть для частини «лівих» у реґіоні через репресії проти опозиції. «Країна маленька, міжнародно ізольована, без реальних засобів захисту, що робить її легкою ціллю для демонстрації сили», — наголосив експерт.

А потім буде Мексика. Там Трамп діятиме точково і за мовчазної підтримки уряду. Він натякнув, що чинна президентка країни не здатна протистояти наркокартелям. «Загострення можливе з березня ц. р., адже навесні зазвичай відбувається міґраційний вибух, — прогнозує Погорілов. — Прямого вторгнення не буде, загалом на континенті Трамп рухатиметься від легших цілей до складніших».

Україна

Дмитро Франчук, український політичний аналітик, звернув увагу на те, що гарантій тривалої підтримки України Сполучені Штати досі не надали. А тепер частина американських ресурсів та уваги буде відвернена на Латинську Америку. «ЄС і НАТО можуть зменшити свою активність щодо допомоги Києву та протидії Російській Федерації (РФ), — застеріг він. — У Венесуелі є нафта, Куба має стратегічне розташування. Білий дім грає «у довгу». Тому наступними можуть стати Сомалі, що перебуває під впливом РФ, та Іран. Або дії на кількох континентах одночасно, щоб не виникати сумнівів у силі США».

«Дії Трампа у Венесуелі й їхнє можливе продовження в інших країнах підривають його ж ізоляціоністську політику», — водночас зауважив Погорілов. — Відтак виникне запитання, чому ж він не зупинив війну в Україні. Тож є ризик, що президент США може обміняти домінування у Латинській Америці на російські сфери впливу на пострадянському просторі».

Він вважає, глава Білого дому тактично виграє, бо нейтралізує перед виборами болюче для республіканців українське питання. Але стратегічно може програти. Аґресивні дії Сполучених Штатів у Латинській Америці підштовхнуть Китай, який влив туди чимало коштів, до підтримки альтернативних «полюсів сили». «Для України це означає потребу прискорено шукати інші альянси поза США до того, як Трамп остаточно переорієнтує американську увагу на доктрину Монро 2.0», — застеріг експерт.

Індія

Крім цього, Вашинґтон може збільшити мита на індійські товари, якщо Нью-Делі не виконає вимоги скоротити закупівлі російської нафти. Про це також заявив президент США. «Моді — файний хлопець. Він знає, що я невдоволений і що важливо зробити мене задоволеним», — сказав він, коментуючи російсько-індійську нафтову торгівлю, яка продовжується всупереч митам і санкціям щодо «Роснафти» та «Лукойлу». «Ми можемо дуже швидко підняти для них тарифи», — пригрозив американський лідер.

Після санкцій проти найбільших нафтових компаній РФ постачання до Індії скоротилося до 1,2 млн барелів на добу. Проте країна все ж залишилася найбільшим покупцем морських партій російського ґатунку Urals, який до війни через порти Балтійського моря вирушав до Європи.

За даними джерел Reuters в індійській нафтовій галузі, найближчі місяці потоки російської нафти скоротяться ще дужче, попри на знижки, які перевищили 25 USD за барель і знизили ціну барелю Urals до 35 USD. За оцінками експертів, у січні ц. р. нафтовий імпорт із РФ опуститься нижче 1 млн барелів на добу. При цьому уряд ще не давав прямих вказівок нафтопереробним заводам щодо скорочення закупівель.

Однак індійська влада зобов'язала нафтопереробні заводи щотижня звітувати про обсяги сировини, яку імпортують із Росії та США. Цю інформацію попросив особисто Моді, який прагне укласти укладання торгової угоди з Трампом.

Своєю чергою, найбільший індійський холдинг Reliance Industries заявив, що не чекає постачання російської сирої нафти в січні. Інформаційна агенція зазначила, що це може скоротити імпорт російської нафти до Індії впродовж місяця до найнижчого рівня за останні роки.